Лекція №2. При збереженні окреслених констант розвитку в національному інформаційному просторі максимум через 3–5 років утвориться якісно нова ситуація

При збереженні окреслених констант розвитку в національному інформаційному просторі максимум через 3–5 років утвориться якісно нова ситуація, що вимагатиме нових парадигм і стратегій галузевої державної політики.

Таким чином, поки що зберігається певне відставання України від середньосвітового рівня з показників розвитку та доступності для населення широкосмугових мереж доступу до інтернету. Крім того, наша держава помітно відстає від розвинених країн світу за ступенем інтегрованості у глобальний веб-простір і за показниками кількості інтернет-аудиторії.

Разом з тим є вагомі підстави стверджувати, що в Україні стрімко формується масова інтернет-аудиторія, що за своїми основними параметрами буде подібною до розвинених країн. Так, за даними міжнародної консалтингової компанії J’son & Partners Consulting, Україна, порядз іншими країнами СНД, є світовим лідером за темпами збільшення аудиторії «соціальних мереж»: при чисельності приблизно в 6 млн осіб у2009 р. її щорічний приріст складає близько 30 %, причому згідно з прогнозами така динаміка утримуватиметься до 2014 року. Згідно з данимидослідження компанії Miniwatts Marketing Group, за результатами тогож 2009 р. Україна вийшла на п’яте місце у світі за кількістю зареєстрованих акаунтів у Livejournal.com.21 Крім того, подібно до ситуації в РФ,тривають диверсифікація вітчизняної аудиторії, формування нових, інтерактивних моделей інформаційного споживання та комунікації і поступовий «перетік» аудиторії від традиційного ТБ до інтернет-сервісів.

Тут доречним буде наголосити, що завдяки своїй оперативності, доступності, чимдалі більшій масовості й стабільно високому рівню довіри населення до їх контенту, «соціальні медіа» розглядаються нині як один з основних інструментів е-урядування, підвищення рівня «участі» громадян у діяльності державних органів та лояльності до них. Розвинені країни Заходу вже не перший рік активно модернізують власні інформаційні стратегії з урахуванням щойно згаданих революційних змін у медійно-комунікативній сфері та створюють принципово нові моделі суспільної й адміністративно-політичної взаємодії на базі використання можливостей Web 2.0. Найбільш цілісним у даному аспекті можна вважати досвід США, де перехід на стандарти Web 2.0 Адміністрацією Б. Обами був проголошений одним з пріоритетів у сфері реформування політики відкритості держави для своїх громадян. Для України, де традиційно відзначається низький рівень довіри майже до всіх державних і соціальних інституцій, розробка та запровадження таких «мережних» стратегій комунікації між державою та суспільством видається особливо перспективною.

Крім того, зважаючи на майже повне покриття території України мобільним зв’язком 3G (що означає принципову можливість широкосмугового доступу до мобільного інтернету будь-де у межах держави), не менш перспективною є розбудова на цій технологічній платформі систем m-урядування та загальнонаціональних m-сервісів – від різних довідково-інформаційних до рятувально-оповіщувальних, медичних тощо. Як свідчить досвід інших країн (США, Південна Корея, Японія та ін.), у подібних системах також широко застосовуються можливості платформи Web 2.0, що тісно інтегрована у формат мобільних пристроїв.

Національна ІТ-сфера:

Загалом вітчизняна ІТ-сфера протягом останніх років зберігала позитивні тенденції розвитку, хоча після 2007-2008 рр. спостерігається значне сповільнення його темпів. На думку експертів, рецесія на вітчизняному ІТ-ринку не обмежиться одним роком і досягти показників 2008 р. підприємствам навряд чи вдасться раніше, ніж у 2013 р.

Водночас аналітики ринку праці у сфері ІТ наголошують на тому, що найнижчу точку кризового падіння вже пройдено, і прогнози його розвитку на наступні роки загалом оптимістичні. За даними фінансової звітності підприємств (крім бюджетних установ), у 2008 р. прибуток від звичайної діяльності до оподаткування за видом «Діяльність у сфері інформатизації» склав 431,5 млн грн (зниження на 5,2 % порівняно з 2007 р.), збитки – 566,6 млн грн (майже у 3,5 рази більше, ніж у 2007 р.)

Тобто фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування підприємств, які працюють у сфері інформатизації, в цілому за2008 р. є від’ємним і становить -135,1 млн грн. За період із січня до квітня 2009 р. спостерігалося певне покращення ситуації: зазначений показник сальдо (різниці прибутків та збитків) є позитивним і становить 80,7 тис. грн.24

Дата добавления: 2014-01-04