Екологія харчування

Лекція 5-6.

· Енерговитрати і стратегії їх поповнення

· Чинники, що впливають на особливості харчування

· Тенденції розвитку типів харчування

Харчування характеризують як сукупність процесів, що охоплюють надходження в організм, травлення, всмоктування та засвоєння ним поживних речовин, які містяться в їжі, тобто складову обміну речовин. Із цих позицій екологію харчування можна розглядати як аналіз екосистем з погляду обміну речовин та енергії, що в них відбуваються. Харчування тісно пов'язане з навколишнім середовищем і суспільством. Рівень виробництва харчової продукції визначає якість життя спільноти людей, їх працездатність, впливає на долі цілих народів. Існує точка зору, що всі досягнення цивілізації можна «кваліфікувати як сукупність технологічних процесів, орієнтованих винятково на травну систему» (О. Уголєв).

Екологія харчування охоплює всю систему харчування, враховуючи його вплив на здоров'я, довкілля, соціальні та економічні аспекти життя людини. Вона вивчає як засоби аграрного виробництва — механізацію, енергетику, добрива, пестициди, так і компоненти харчового ланцюга — виробництво, вирощування продукції, транспортування, зберігання, перероблення, пакування, торгівлю, готування, споживання і утилізацію відходів.

Екологічний ефект їжі виявляється через біологічні, культурні і поведінкові механізми. Передусім вона визначає важливі фізіологічні процеси підтримання цілісності тканин, регулює біохімічні механізми обміну речовин і є головною детермінантою росту та розвитку. Все це впливає на людину як на представника суспільства. Інші біологічні ефекти їжі не настільки очевидні, проте визначають культурні і поведінкові реакції популяцій. У промислово розвинутих країнах в умовах надлишку харчових продуктів найактуальнішою проблемою суспільства стає проблема якості та безпеки їжі. У відсталих країнах за недостатності продовольчих ресурсів життєво важливим питанням залишається забезпечення людей мінімально необхідною кількістю основних харчових продуктів, які здатні забезпечити їх життєвою енергією і поживними речовинами.

В екосистемах перенесення енергії та речовини від початкового джерела (рослин-продуцентів) відбувається через низку організмів, кожен з яких поїдає свого попередника (виступає споживачем-консументом) і слугує їжею для наступного. У такий спосіб формуються трофічні ланцюги. Перехід до наступної ланки трофічного ланцюга супроводжується втратою енергії. Корисна продукція кожного трофічного рівня становить приблизно 10% отриманої кількості речовини та енергії.

З погляду обміну речовин та енергії кінцеві розміри популяції обмежують:

1) кількість світлової енергії, що використовується для фотосинтезу рослинами-продуцентами. У популяції людини цей чинник можуть змінювати новітні технології (наприклад, штучне освітлення);

2) підвищення ефективності перенесення енергії у кожній ланці. Людина може її регулювати шляхом селекції рослин і тварин;

3) довжина трофічного ланцюга. Регулювання цього чинника є найдоступнішим способом підвищення рівня забезпечення енергією. При цьому можна вдатися до одночасної експлуатації кількох доступних трофічних ланцюгів, що є характерним для харчування практично всіх людей; скорочення довжини трофічного ланцюга, що теоретично дає змогу отримати більший у десять разів об'єм харчових продуктів; комбінації вказаних варіантів.

Вказані положення є загальнобіологічною основою для аналізу екології харчування людини.

Харчування завжди було потужним і стійким чинником, що визначав рівень розвитку суспільства. На традиційний характер харчування населення вплинули екологічні умови середовища існування, культурно-господарська адаптація людини, національні традиції і звичаї, соціально-економічні зміни у суспільстві та інші чинники.

Дата добавления: 2014-01-04