КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Орографічні фактори
Тиск Вітер і течія Істотне значення у житті організмів і у функціонуванні екосистем мають переміщення повітряних і водних мас. Завдяки рухливості повітря - існуючим в нижніх шарах атмосфери вертикальним і горизонтальним пересуванням повітряних мас, можливий пасивний політ ряду організмів. Вітрозапилення (анемофілія) — перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою вітру. Вітром запилюються всі голонасінні, а серед покритонасінних анемофільні рослини становлять приблизно 10% всіх видів. У багатьох видів розвинена анемохорія - розселення за допомогою повітряних потоків. Значення течій також важко переоцінити як у житті й життєвих циклах окремих видів, так і у функціонуванні проточних водних екосистем в цілому.
Тиск є важливим фактором впливу на живі організми. У повітряному середовищі тиск на висоті 6000 м над рівнем моря складає 380 мм. рт. ст., а на висоті 10000 м – близько 200 мм. рт. ст., в той час як у водному середовищі зростання тиску на одну атмосферу відповідає зануренню на кожні 9,8 м. Таким чином, на найбільших глибинах (зокрема, за результатами вимірів з радянського судна «Витязь» у Маріанському жолобі (у Тихому океані, географічні координати 11°21′ пн. ш. 142°12′ с. д.), було встановлено максимальну глибину – 11022 м. Згодом було знайдено ще глибше місце – западина Челленджер у Маріанському жолобі – 11034 м) тиск сягає понад 1100 атмосфер! Водночас на найвищій вершині суходолу (Джомолунгма, чи Еверест, 8848 м) тиск (230 мм. рт. ст.) складає близько третини від його значення на рівні моря. Едафічні фактори Едафічні фактори - сукупність фізичних і хімічних властивостей грунтів, здатних впливати на живі організми, в першу чергу на рослини. До цих факторів відносят: механічний склад грунту, повітропроникність грунту, кислотність грунту, хімічний склад грунту. До складу грунту входять чотири важливих структурних компоненти: 1. мінеральна основа (зазвичай 50-60% загального складу грунту), 2. органічна речовина (до 10%), 3. повітря (15-20%), 4. вода (25-35%). Мінеральний скелет грунту - це неорганічний компонент, який утворився з материнської породи в результаті її вивітрювання. Мінеральні фрагменти, що утворюють речовина грунтового скелета, різні: від валунів і каміння до піщаних крупинок і найдрібніших частинок глини. Органічна речовина грунту утворюється при розкладанні мертвих організмів, їх частин (наприклад, опалого листя), екскретів й фекалій. Органічні залишки які не повністю розклалися називаються підстилкою, а кінцевий продукт розкладання - аморфна речовина, в якій неможливо розпізнати початковий матеріал, - отримав назву гумусу.
Орографічні фактори: рельєф, висота над рівнем моря, крутизна і експозиція схилу. Рельєф впливає на ґрунтоутворення, а характер рельєфу, місцеположення в ньому біо- та екосистем значно впливає на їх функціонування, регулює їх співвідношення і дію прямих екологічних факторів. Із зміною рельєфу змінюються кліматичні і ґрунтові умови. Таким чином, за рахунок рельєфу збільшується різноманітність умов існування і відповідно урізноманітнюється видовий склад. Залежно від величини форм рельєфу виділяють три категорії: Ø макрорельєф (гори, низовини, міжгірські западини), Ø мезорельєф (пагорби, яри, гряди, степові блюдця тощо), Ø мікрорельєф (мілкі западини, нерівності, пристовбурові підвищення та ін.). Цей поділ умовний. Макрорельєф створює на обмеженій площі широку амплітуду висот, що, в свою чергу, викликає зміну кліматичних комплексів і відповідно до висоти змінюється і характер екосистем. Характер висотної поясності залежить насамперед від положення гір у системі широтних зон, висоти гір і експозиції схилів. Мезорельєф також впливає на розподіл екосистем. Прикладом може бути заплава. Велике значення для життя рослин має експозиція схилів та їх крутизна. Відомо, що на схилах південної експозиції освітлення більш інтенсивне і температура вища, режим зволоження інший, ніж на північних. У зв'язку з неоднаковими умовами на схилах різної експозиції помітно розрізняються в першу чергу склад рослинності, зовнішній вигляд і стан рослин. На південних схилах вище розміщується пояс деревної рослинності. Вплив експозиції виявляється не лише в горах, а й на невеликих горбах, підвищеннях і навіть на рівнинах.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 5260; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |