Територіальний поділ праці

Сучасне економічне районування.

Історія економічного районування.

Типи економічних районів.

Районний господарський комплекс.

Фактори, принципи і критерії економічного районування.

Економічне районування як метод регулювання територіальної організації господарства.

Територіальний поділ праці.

План викладу і засвоєння матеріалу

ТЕМА: ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ І ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ

Лекція 3

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Алаев Э. Б. Соціально - экономическая география. Понятийно - терминоло­гический словарь. - М.: Мысль, 1983.

2. Голиков А.П. Размещение производительных сил и регионалистика. - Харьков: Олант, 2002.-С.236-255.

3.Дорогунцов С. I., Пiтюренко Ю. I., Олійник С.Я. та iн. Роз­мiщення продуктивних сил України та регіональна економіка. - К.: КНЕУ, 2005. – С.86-105.

4.Заблоцький Б.Ф.Регіональна економіка.-Львів:«Новий світ-2000»,2007.-С.39-65.

5.Зінь Є.А. Регіональна економіка. - К.: ”ВД „Професіонал”, 2007. - С.10-18.

6.Іщук С.1. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - К.: Видавець Паливода А.В.- 2006.- С.170-196.

7.Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил и територіальна організація виробництва. – К.: Вид. Паливода А.В., 2002.- С.148-200.

8.Манів З. О. Луцький І.М., Манів С.З. Регіональна економіка.-Львів: «Магнолія -2006», 2007.- С.60-95.

9.Мезенцева Н.І., Мезенцев К.В. Суспільно –географічне районування України.-К.: Видав.-поліграф. центр «Київ. ун-т», 2000.-228 с.

10.Миронова Т.Л., Процай О.П., Колодій С.Ю. Управління розвитком регіону: Навч. посіб. - К.: Центр навч. літ-ри, 2006. - С.21-38.

11.Олійник Я.Б. Регіональна економіка. - К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2007.-С.171-183.

12.Регіональна економіка та природокористування/за ред. А.П.Голікова: Навч. посіб.-К.: Центр учбової літератури.-2009.-С.95-113.

13.Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є.П. Качана. - К.: Вища шк., 2005.-С.10-18.

14.Сонько С. П. Ринок і регіоналістика.- К.: Ельга, Ніка - Центр, 2002.- С. 91-117.

15.Сонько С.П. Сучасна модифікація теорії економічного районування// Регіональна економіка. - 2005.-№3.-С.7-19.

16.Топчієв О.Г.Теоретичні основи регіональної економіки. - К.: вид-во УАДУ, 1997.- С.52-62 с.

Територіальний поділ праці (ТПП) – це процес виробничої спеціалізації території, який зумовлений посиленням міжрегіональної кооперації, обміном спеціалізованою продукцією та послугами.

ТПП передбачає наявність просторового розриву між окремими стадіями виробництва, між виробництвом та споживанням. В основі ТПП лежить відмінність в природних умовах і наявності ресурсів. У результаті чого виготовлення того самого продукту на одній території вимагає менших витрат чим на іншій.

Виділяються наступні різновиди ТПП:

а) генеральний – між країнами та окремими районами;

б) внутрішньорайонний – між промисловими вузлами і містами;

в) біля економічного центру (міста і т.д.);

г) постадійний, коли стадії виробничого процесу територіально роз’єднані;

д) фазовий – один і той же вид продукції надходить з різних місць;

е) епізодичний – непостійний обмін товарами між країнами та регіонами.

Територіальний поділ праці є однією з форм суспільного поділу праці, яка нерозривно пов’язана з галузевою її формою. Поділ праці диференціює процес виробництва, визначає спеціалізацію, галузеву структуру.

У міжнародному ТПП виділяють:

- загальне (у сфері виробництва (видобувна, обробна промисловість, с/г));

- часткове (на рівні галузей);

- одиничне (спеціалізоване на виготовленні окремих виробів, вузлів, агрегатів).

Сучасному поділу праці властива спеціалізація розвинених країн на експорті промислових товарів, а країн, що розвиваються, - на експорті сировини. Останнім часом у міжнародному ТПП явно проявляються такі тенденції, як поглиблення спеціалізації, посилення міжнародної кооперації, поглиблення інтеграційних процесів, посилення впливу міжнародних корпорацій, перенесення деяких галузей з розвинених країн у країни, що розвиваються.

Дата добавления: 2014-01-04