Лекція №6. 1. Сутність та складові методичної розробки та тематичної карти екскурсії

ПЛАН.

ТЕМАТИЧНОЪ КАРТИ ЕКСКУРСІЇ.

ТЕМА: СКЛАДАННЯ МАРШРУТУ ТА МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ ТА

ЛЕКЦІЯ 6

1. Сутність та складові методичної розробки та тематичної карти екскурсії.

2. Складання маршруту екскурсії, основні вимоги.

3. Об’їзд (обхід) на маршруті.

4. Підготовка контрольного тексту екскурсії.

5. Комплектування „Портфеля екскурсовода”.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бабарицька В., Короткова А., Малиновська О. Екскурсознавство і музеєзнавство: Навчальний посібник. –К.: Альтерпрес, 2007. - 464 с.

2. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма: Справочник. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 368 с.

3. Организация туризма. Учебное пособие / А.П. Дурович, Н.И. Кабушкин, Т.М. Сергеева и др.; Под общ. Ред. Н.И. Кабушкина и др. –М.: Новое знание, 2003. - 632с.

4. Туризм, гостеприимство, сервис: Словарь-справочник/ Г.А. Аванесова, Л.П. Воронкова, В.И. Маслов, А.И. Фролов; Под общ ред. Л.П. Воронковой. –М.: Аспект Пресс, 2002. -367с.

5. Менеджмент туризма. Туризм как вид деятельности: Ученик. –М.: Финансы и статистика, 2003. -288с.

6. В.Г. Гуляев. Организация туристической деятельности. Учебное пособие. –М.:Нолидж – 1996. -312с.

7. Українсько-російський словник термінів і понять з географії туризму і рекреаційної географії/ О.О. Бейдик. –К.: РВЦ «Київський університет», 1997. -300с.

8. Гецевич Н.А. Основы экскурсоведения. Учебное пособие. –Минск, 1988. -168с.

9. Емельянов Б.В. Экскурсоведение: Ученик. -5-е узд. –М.: Советский спорт, 2004. -216с.

10. В.К. Федорченко, І.М. Мініч. Туристський словник-довідник (навчальний посіб ник). -К.: Вища шк., 2000. – 160с.

11. Карташевская И.Ф. Географические апекты познавательного туризма. Рынок экскурсионных услуг. –Симферополь: Издательство «Пирамида-Крым», 2000г. -146с.

12. Пирожник И.И. Основы географии туризма и экскурсионного обслуживания. – Минск: Университетское, 1985. – 253 с.

1. Методична розробка екскурсії є основним документом, щодо її проведення. Вона складається з маршруту екскурсії, тематичної карти екскурсії, з контрольного тексту екскурсії і індивідуального тексту ескурсовода.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЕКСКУРСІЇ – документ, що визначає технологію застосування методичних прийомів відповідно до особливостей екскурсійного маршруту. Складається з таких елементів екскурсії: маршруту, зупинки, об'єкта показу, тривалості, назви підтем і переліку основних питань, організаційних і методичних вказівок.

МАРШРУТ ЕКСКУРСІЇ – оптимальний шлях проходження екскурсійної групи. Вимоги: логічна послідовність об'єктів; забезпечення екскурсійного показу; атрактивність. М. е. ґрунтується на трьох основних принципах: хронологічному, тематичному і тематико-хронологічному. Прикладом застосування хронологічного принципу до М. е. можуть слугувати екскурсії, присвячені життю та діяльності видатних людей міста.

КОНТРОЛЬНИЙ ТЕКСТ ЕКСКУРСІЇ – являє собою директивний технологічний документ, в якому матеріал основної частина екскурсії подано у хронологічному порядку, без врахування маршрутної послідовності та структури екскурсії. До К. т. е. включають також матеріали до вступу, заключення, логічних переходів. Матеріали К. т. е. орієнтовані на допомогу екскурсоводу при складанні власного індивідуального тексту.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ТЕКСТ ЕКСКУРСІЇ – являє собою відображення структури екскурсії, побудований у відповідності з її маршрутом. Матеріал у ньому подається в тій послідовності, в якій показують об’єкти. І. т. е. має чіткій поділ на частини, кожна з яких присвячена одній із підтем. Всі частини І. т. е. будуються за такою схемою: характеристика об’єкта та загальний матеріал, присвячений певному періоду історії загалом по місту, району чи області; локальний матеріал (про конкретну подію); узагальнення та висновки; логічний перехід до наступної підтеми.

2. Маршрут екскурсії являє собою найбільш зручний шлях проходження екскурсійної групи, що сприяє розкриттю теми. Він будується в залежності від найбільш правильної для даної екскурсії послідовності огляду об'єктів, наявності площадок для розташування групи, необхідності забезпечення безпеки екскурсантів. Одна з задач маршруту - сприяти найбільш повному розкриттю теми.

Основні вимоги, що повинні бути враховані укладачами маршруту, — організація показу об'єктів у логічній послідовності і забезпечення зорової основи для розкриття теми.

У практики екскурсійних установ існують три варіанти побудови маршрутів: хронологічний, тематичний і тематико-хронологічний.

Прикладом хронологічної побудови маршруту можуть служити екскурсії, присвячені життя і діяльності видатних людей.

По тематичному принципі побудовані екскурсії, зв'язані з розкриттям визначеної теми в житті міста (наприклад, «Мелітополь будується», «Літературне Запорожжя» і ін.).

Всі оглядові міські екскурсії побудовані по тематико-хронологічному принципі. Послідовність викладу матеріалу по хронології в таких екскурсіях дотримується, як правило, тільки при розкритті кожної підтеми.

Розробка маршруту – складна багатоступінчаста процедура, що вимагає досить високої кваліфікації і є одним з основних елементів технології створення нової екскурсії. При розробці автобусного маршруту варто керуватися «Правилами дорожнього руху», «Статутом автомобільного транспорту», «Правилами перевезення пасажирів» і іншими відомчими нормативами.

Об'єкти, у залежності від своєї ролі в екскурсії, можуть бути використані як основні і додаткові.

Основні об'єкти піддаються більш глибокому аналізові, на них розкриваються підтеми екскурсії.

Показ додаткових об'єктів, як правило, здійснюється при переїздах (переходах) екскурсійної групи і не займає чільного положення.

Маршрут будується за принципом найбільш правильної послідовності огляду об'єктів і намічається з урахуванням наступних вимог:

- показ об'єктів варто проводити у визначеній логічній послідовності, не допускаючи непотрібних повторних проїздів по тому самому ділянці маршруту (вулиці, площі, мостові, шосе), тобто так званих „петель”;

- наявність приступності об'єкта (площадки для його огляду);

- переїзд або перехід між об'єктами не повинний займати 10-15 хвилин, щоб не було занадто тривалих пауз у показі і розповіді;

- наявність упоряджених зупинок, у тому числі санітарних, і місць паркування транспортних засобів.

Рекомендується до моменту проведення екскурсії мати кілька варіантів руху групи. Необхідність зміни маршруту в ряді випадків викликається транспортними „пробками”, ремонтними роботами на міських магістралях. Усе це повинно бути враховане при створенні різних варіантів маршруту.

Розробка автобусного маршруту завершується узгодженням і твердженням паспорта і схеми маршруту, розрахунку кілометражу і часу використання автотранспорту.

3. Об'їзд (обхід) маршруту є одним з важливих етапів розробки нової екскурсійної теми. При організації об'їзду (обходу) маршруту ставляться задачі: 1) ознайомитися з плануванням траси, вулицями, площами, по яких прокладений маршрут; 2) уточнити місце, де розташований об'єкт, а також місце передбачуваної зупинки екскурсійного автобуса або пішохідної групи; 3) освоїти під'їзд на автобусі до об'єктів або місць стоянок; 4) провести хронометраж часу, необхідного для показу об'єктів, їхній словесної характеристики і пересування автобуса (пішохідної групи), а також уточнити тривалість екскурсії в цілому; 5) перевірити доцільність використання намічених об'єктів показу; 6) вибрати кращі крапки для показу об'єктів і варіанти розташування екскурсійної групи; 7) вибрати методику ознайомлення з об'єктом; 8) з метою безпеки пересування туристів по маршруті виявити потенційно небезпечні місця і вжити заходів.

4. Підготовка контрольного тексту екскурсії. Текст являє собою матеріал, необхідний для повного розкриття всіх підтем, що входять в екскурсію. Текст покликаний забезпечити тематичну спрямованість розповіді екскурсовода, у ньому формулюється визначена точка зору на факти і події, яким присвячена екскурсія, дається об'єктивна оцінка показуваних об'єктів.

Вимоги до тексту: стислість, чіткість формулювань, необхідна кількість фактичного матеріалу, наявність інформації з теми, повне розкриття теми, літературна мова.

Текст екскурсії складається творчою групою при розробці нової теми і виконує контрольні функції. Це означає, що кожен екскурсовод повинний будувати свою розповідь з урахуванням вимог даного тексту (контрольного тексту).

Контрольний текст у більшості випадків містить хронологічний виклад матеріалу. Цей текст не відбиває структури екскурсії і не будується в маршрутній послідовності з розподілом матеріалу, що викладається, по зупинках, де відбувається аналіз екскурсійних об'єктів. Контрольний текст є ретельно підібраних і вивіреним по джерелах матеріалом, що є основою для всіх екскурсій, проведених на дану тему. Використовуючи положення і висновки, що утримуються в контрольному тексті, екскурсовод будує свій індивідуальний текст.

На основі контрольного тексту можуть бути створені варіанти екскурсій на ту ж тему, у тому числі для дітей і дорослих, для різних груп трудящих.

З метою полегшення роботи зі створення таких варіантів у контрольний текст можуть бути включені матеріали, зв'язані з об'єктами, підтемами й основними питаннями, що не ввійшли в маршрут даної екскурсії.

Крім матеріалів для розповіді екскурсовода в контрольний текст включають матеріали, що повинні скласти зміст вступного слова і висновку екскурсії, а також логічних переходів. Він повинний бути зручний для користування. Цитати, цифри і приклади супроводжуються посиланнями на джерела.

5. Комплектування „Портфеля екскурсовода” - умовне найменування комплекту наочних приладдя, використовуваних у ході проведення екскурсії. Ці посібники звичайно містяться в папці або невеликому портфелі.

Одна з задач «портфеля екскурсовода» полягає в тому, щоб відновити відсутні ланки при показі. В екскурсіях нерідко виходить так, що не всі об'єкти, необхідні для розкриття теми, збереглися. Наприклад, екскурсанти не можуть побачити: історичний будинок, зруйнований від часу й ін. Іноді виникає необхідність дати представлення про первісний вид того місця, на якому було побудоване будинок, що оглядається, (жилою мікрорайон). З цією метою використовуються, наприклад, фотографії села або пустиря, панорами будівництва підприємства, житлового масиву. Може також виникнути задача показати, що на місці, що оглядається, буде в найближчому майбутньому. У цьому випадку екскурсантам демонструються проекти будинків, споруджень, пам'ятників.

В екскурсіях буває необхідність показати фотографії людей, що мають відношення до цього об'єкта або подій, зв'язаним з ним (наприклад, портрети членів родини Вульф — друзів А. С. Пушкіна — при проведенні екскурсії по «Пушкінському кільцю Вірхньоволжя»).

Більш переконливої екскурсію робить демонстрація копій справжніх документів, рукописів, літературних творів, про які розповідає екскурсовод.

І ще одна важлива задача наочних приладдя на екскурсії - дати зорове представлення про об'єкт (рослинах, мінералах, механізмах шляхом показу справжніх зразків або їхніх фотографій, макетів, муляжів).

У «портфель екскурсовода» включаються фотографії, географічні карти, схеми, креслення, малюнки, зразки продукції і т.д. Такі «портфелі» створюються, як правило, по кожній темі. Вони є постійним супутником екскурсовода і допомагають зробити будь-як подорож у минуле і сьогодення більш захоплюючим і корисним. Зміст «портфеля» диктується темою екскурсії.

Наочні приладдя «портфеля екскурсовода» повинні бути зручні для використання. Кількість їх не повинна бути велика, тому що в цьому випадку посібника будуть відволікати екскурсантів від огляду справжніх об'єктів, розсіювати їхня увага.

Учасники творчої групи, підготовляючи нову екскурсію, відбирають з наявних у їхньому розпорядженні наочних матеріалів найбільш виразні, здатні зробити допомога екскурсоводові у висвітленні теми. Методику демонстрації наочних приладдя перевіряють на маршруті. Потім рекомендації з використання матеріалів „портфеля” включають у методичну розробку.

До кожного експоната, включеному в „портфель”, прикладається листок з поясненнями або довідковим матеріалом. Іноді пояснення приклеюються зі зворотної сторони експоната. Така анотація служить вихідним матеріалом для екскурсовода при показі експоната екскурсантам.

Перелік наочних матеріалів визначеної теми, включених у „портфель екскурсовода”, повинний уточнюватися протягом усієї розробки нової екскурсійної теми.

Велику допомогу в підборі наочних матеріалів для „портфеля” екскурсійним організаціям роблять музеї, виставки, архіви.

Дата добавления: 2014-01-04