VІІІ. Висновок

План.

1. Основні типи „взаємовпливу” хатньої роботи, трудової діяльності на сімейні відносини.

2. Допоміжні стратегії: робота на дому.

Життя вимагає від нас, щоб кожен день ми займалися справами, багато яких ми самі не обираємо. Є робота, яку потрібно виконувати по дому, а також робота, яка дозволяє нам заробляти засоби до існування. Обидва названих вида діяльності надають вплив на подружні відносини, і кожний з них ми будемо розглядати.

Хатня робота:

- робота по дому;

- догляд за дітьми;

- турбота про подружжя;

- ділові питання;

- розподіл хатніх обов'язків (встановлення пріоритетів, визначення задач, контроль за якістю);

- робота з емоціями.

Розподіл хатньої роботи.

Хатня робота не викликає особливого ентузіазму ані у чоловіків, ані у жінок. Порівнянні з іншими видами діяльності, які оплачуються, ця робота є більш рутинною, коли мотивація незначна, а зовнішніх символів заохочень обмаль.

Все ж хатня робота була і є переважно жіночою справою. Зі зміною тендерних визначень чоловіки починають виконувати все більше хатньої роботи. Однак більш справедливий розподіл хатньої праці розподіляється у перші роки життя, пізніше – на жінку, потрібні іноді роки, щоб запевнити чоловіка змінити установки.

Проведені дослідження, що порівнювали часові затрати на хатню роботу у людей, які проживають громадянським браком, з подібними затратами у людей у законному шлюбі, показали, що чоловіки затрачували 19 годин на хатню роботу, в той час, як у громадському – 20.

Жінки, які перебували у законному шлюбі витрачали 40 годин щотижня на виконання хатньої роботи, жінки в громадському шлюбі – 34 години щотижня.

Одружені жінки виконували значно більше V хатньої роботи, ніж їх чоловіки, але в них також було набагато більше функцій в порівнянні з тими жінками, які були у громадському шлюбі. Очевидно, що у жінки після вступу у шлюб просто збільшується V роботи. З появою дітей цей V роботи, ще збільшується.

Пересічна американка в цілому виконує 70% загальних хатніх обов'язків. Майже 10% жінок стверджують, що вони виконують 100% хатньої роботи, в той час, як лише менш ніж 1% жінок говорять про те, що вони виконують 25% хатньої роботи.

Єдина робота по дому, яку воліють виконувати чоловіки – це догляд машини, а також прибирання снігу та стрижка газонів перед домівкою. Але вони виконують це не так часто, в порівнянні з такими рутинними операціями, як виготовлення їжі та прибирання.

На планування сім'ї впливають такі фактори як: освіта, прибутки, гендерні переконання та вік дітей.

Наприклад, жінки, які отримали кращу освіту та мають більш високі прибутки, виконують значно менші V роботи по дому, в порівнянні з іншими категоріями жінок у цьому випадку їх чоловіки виконують значно більше роботи по дому, в порівнянні з іншими.

Чим молодші діти, тим більше жінці доводиться здійснювати контроль, який поза усіляким сумнівом, поширюється і на чоловіка.

Чим пізніше жінки вступають до шлюбу, тим менше V хатньої роботи вони виконують (Пітман і Бланчард). Частково це пов'язане з тим, що ці жінки продовжували працювати та продовжували робити кар'єру і після шлюбу.

Справедливий розподіл хатніх обов'язків важливий для тих шлюбів, де обидва партнера працюють. Якщо справедливого розподілу немає (і жінки не дотримуються традиційних установок), наростає фізичний стрес + емоційний стрес.

Нерівність при розподілі праці часто представляють більший стрес, ніж реальний V роботи для виконання.

Дослідження Колтрейна і Іши-Кунтуа показали, що чоловіки, які стали батьками після 28 років, виконують значно більше хатньої роботи, ніж жінки, які стають батьками до цього віку. Батьки, які притримуються ліберальної ідеології стосовно гендерних розбіжностей та наявності часу, з віком виконують значну частину роботи по дому.

Після 50 років, коли діти уходять із сімей у чоловіків відмічаються новий спалах активності стосовно ведення хатньої роботи, також після виходу на пенсію збільшується їх хатня активність. Жінки після пенсії, ще в більшій ступені пов'язані з процесом сумісного прийняття рішень, участю обох членів, подружньою та емоційною рівністю у відносинах, ніж в перші роки існування шлюбу.

Гринстейн провів ряд досліджень батьків 4 – 5 річних дітей. Він дійшов висновку, що чим вище рівень прибутку в сім'ї, тим менш сприятливо це впливало на дітей. У групі з самими високими прибутками батьки, якщо обидва працюють, а не проводили час дома, мали дітей з різними проблемами у поведінці.

В групі з самими низькими прибутками батьки мали також багато проблем незалежно від того, чи проводили вони весь час дома, чи працювали.

Згідно Грінстейну, це відкриття пояснюється тим, що сім'ї з високим рівнем прибутку потенційно можуть запропонувати більше емоційної підтримки та емоційного стимулювання своїм дітям турботи, яка їм куплялась, була не стільки доброю, як та, яку вони могли б їм запропонувати.

Трудова діяльність та її вплив на подружні відносини.

Чим більше часу подружжя проводить на роботі, тим менше часу подружжя проводить разом. Це зачіплює кожний аспект сімейного життя. Якщо подружжя працює в різний час вірогідність розлучення збільшується.

Доля прибутку дійсно впливає на задоволення подружжя, але не так, як це можна передбачити. Коли збільшуються прибутки дружини, згідно деяким дослідженням, шлюби стають нестабільними і є вірогідність розлучення. Вірно і те, що коли жінки не можуть утримати себе, менше думати про припинення шлюбу.

Фрейд стверджує про взаємовплив кар'єри і роботи на подружнє задоволення.

Типи взаємозв'язку роботи і сім'ї.

1. Незалежний – вважає, що робота і сім'я незалежні (15 – 20%).

2. Конфліктний – (менше 10%) конфлікт між роботою і сімейним життям.

3. Інструментальний – (менше 10%) робота є засобом, який дозволяє людині зробити сімейне життя більш сприятливим.

4. Компенсуючий – кожна область може компенсувати те, що недостає в іншій області. Чим менше задоволена людина роботою, тим більше вона схильна розглядати сім'ю як область реалізації та задоволення і навпаки.

5. Взаємовпливаючий – є взаємовпливом між роботою і сім'єю. Тобто стрес, отриманий на роботі відбивається і на сім'ї. І навпаки.

Програма втручань:

- робота на дому;

- релаксація;

- перерозподіл сімейних обов'язків та стандартів;

- перегляд ступеню самовіддачі на роботі.

Дата добавления: 2014-01-04