Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сутність та види експортних операцій




ТЕМА 3. ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ЕКСПОРТУ

Організація логопедичної допомоги в Україні.

 

В Україні створено різні освітні заклади для дітей та підлітків з вадами мовлення, напрямами роботи в яких є:

- діагностично-консультативний,

- навчально-виховний,

- корекційно-компенсаторний,

- реабілітаційний.

 

У системі дошкільної освіти логопедичну допомогу дітям надають

- дошкільні навчальні заклади (логопедичні групи та логопункти);

- дитячі будинки компенсуючого та комбінованого типу з групами для дітей з вадами мовлення, сенсорними та інтелектуальними порушеннями;

- дошкільні групи при школах-інтернатах для дітей і підлітків, які мають вади мовленнєвого, розумового або фізичного розвитку.

 

У системі шкільної освіти це

- школи-інтернати для дітей з важкими порушеннями мови;

- спеціальні школи-інтернати для дітей з різними психофізичними вадами;

- санаторні школи-інтернати,

- логопункти при масових школах.

 

У разі потреби для дітей дошкільного і шкільного віку процес навчання, виховання та корекції недоліків розвитку може бути організований у реабілітаційному центрі.

 

Логопедичну допомогу надають дітям та підліткам і заклади Міністерства охорони здоров’я (дитячі поліклініки, лікарні, санаторії, медичні діагностично-консультаційні та реабілітаційні центри).

 

Слід ще раз зауважити, що робота з корекції та розвитку мовлення обов’язково проводиться в спеціальних групах ДНЗ та школах-інтернатах для дітей з вадами слуху, зору, розумовою відсталістю, ЗПР, порушеннями опорно-рухового апарату (ДЦП). Хоча з урахуванням характеру та важкості сенсорної або інтелектуальної вади дитини лого-корекційний вплив відрізняється і за змістом, і за формами проведення.

 

За таких умов комплексної організації логопедичної допомоги найбільшою мірою вдається забезпечити освітні запити; соціально-психологічну реабілітацію; стимулювати пізнавальну та мовленнєву активність; реалізувати можливості особистісного розвитку дітей з порушеннями мовлення.

 

 

 

План лекції:

3.1. Сутність та види експортних операцій.

3.2 Синтетичний та аналітичний облік експортних операцій. Оподаткування експортних операцій.

3.3. Облік експортних операцій, пов'язаних з наданням послуг та виконанням робіт.

3.4. Облік авансів, отриманих від іноземного покупця.

3.5. Облік визначення доходів та фінансових результатів по експортних операціях.

 

Література: основна[1;3;6;7;10;12;13;14;15;17];спеціальна[21;29;35;37;38;40;47;48;51].

 

Методичні вказівки до вивчення теми:

 

Експорт – це продаж товарів чи послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення продукції за межі митних кордонів України з метою отримання доходів від виробничої або інших форм господарської діяльності.

Розвиток будь-якої сучасної держави припускає активну участь у міжнародному поділі праці, кінцевою метою якого має стати освоєння нових ринків збуту для національних товарів. Орієнтована на експорт товарів зовнішня торгівля має сприяти одержанню додаткового прибутку підприємствами-експортерами за рахунок реалізації своїх товарів на ринках інших країн, розширенню масштабів виробництва. Розвиток експортної політики держави неможливий без підтримки держави, тому в Україні застосовуються спеціальні інструменти безпосереднього впливу на розвиток експортного потенціалу країни. Це заходи стимулювання експорту товарів і послуг, мінімум застосовуваних заходів обмежувального характеру, практично відсутність вивізного мита та інших податків, розширення міжнародного співробітництва України.

Експорт товарів (робіт, послуг) може здійснюватися у разі виконання певних вимог:

· здійснення експортних операцій повинно бути передбачене її статутними документами;

· контракт на експорт товарів (робіт, послуг) має бути укладений у письмовій формі і відповідати всім вимогам, встановленим Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів);

· при визначенні предмету експортного контракту повинні бути враховані такі обмеження, як квотування та ліцензування експорту, визначені законодавством України.

Експорт робіт, послуг класифікується як експорт капіталу, тобто як вивезення за межі України капіталу в будь-якій формі з метою отримання прибутку від виробничої та інших форм господарської діяльності.

Але при укладанні експортних угод слід пам’ятати, що деякі види експорту в Україні заборонені, зокрема:

· експорт з території України предметів, які представляють національне, історичне або культурне надбання українського народу, що визначається відповідно до законів України;

· експорт товарів, який здійснюється з порушенням прав промислової та інтелектуальної власності.

Детальний перелік товарів, експорт яких заборонений, затверджується Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів України.

Митним кодексом України передбачено, що під митний режим експорту підпадають товари, що вивозяться з України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення в Україну і без встановлення умов їх використання за межами митної території України. В результаті під даний митний режим можуть підпадати не обов’язково тільки товари, що продаються українськими підприємствами і вивозяться за межі митної території України. Цей режим застосовується і до товарів, що є предметом ЗЕ лізингових операцій, інвестиційних угод, а також у багатьох інших випадках, коли вивезення товарів само по собі не є наслідком їх продажу іноземному покупцеві.

Поняття митного режиму експорту й умови його застосування при переміщення товарів через митний кордон України визначає обов’язковість сплати податків і зборів, установлених на експортні товари.

Одне з головних завдань митного органу після митного оформлення експорту товарів – контроль фактичного вивезення товарів за межі митної території України. Розміщення товарів під митний режим експорту не передбачає яких-небудь звільнень від застосування до них заходів митно-тарифного регулювання.

Більшість товарів при їх експорті з України обкладається 0% ставкою з ПДВ. При цьому товари вважаються вивезеними платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення засвідчено відповідним чином оформленою ВМД.

При експорті підакцизних товарів зі сплатою за них в іноземній валюті акцизний податок не стягується.

Митні збори (плата за митне оформлення) стягуються на загальних підставах.

Відповідно до законодавства України, у сфері застосування заходів нетарифного регулювання товари, що перебувають у режимі експорту, можуть підлягати ліцензуванню.

При здійсненні експортних операцій застосовується індикативна ціна, нижче якої товари не може бути продано. Такі ціни щомісяця встановлюються Мінекономіки України і є заходом обмежувального характеру, що значно впливає на ціноутворення визначених товарів з урахуванням базисів їх постачання.

Статтею 27 Митного кодексу України передбачено застосування до товарів санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного й іншого видів контролю, які мають проводитися в загальному порядку.

Основні випадки застосування митного режиму експорту:

1) купівля-продаж;

2) бартерна (товарообмінна);

3) інвестиційна;

4) лізингова;

5) переробки;

6) некомерційна.

Відповідно до митного режиму “Експорт” суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, в залежності від предмету експорту повинен подати на митницю наступні документи:

· вантажну митну декларацію

· провізну відомість або CARNET TIR (складається на майно, що вивозиться, на товари та майно вартістю до 100 дол. США, несу провідний багаж та інші товари, на які не складається вантажна митна декларація)

· товаросупровідні документи: транспортні накладні

· комерційні документи

· довідку про декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами або довідку про відсутність за межами України валютних цінностей

· ліцензію Міністерства економіки України на товари, що підлягають ліцензуванню

· дозвіл Урядової комісії з експортного контролю

· фітосанітарійний сертифікат

· ветеринарний сертифікат

· дозвіл служби екологічного контролю на вивезення товару

· гарантійне зобов’язання, прийняте на облік податковою адміністрацією

· свідоцтво про допущення до перевезення транспортного засобу або контейнера для перевезення вантажів під митними печатками або пломбами

· інформаційний лист Держмитслужби з переліком висновків

· експертний висновок територіального органу Держстандарту України

· облікову картку суб’єкта ЗЕД

· платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на депозитні рахунки митних установ.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 2443; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.029 сек.