Програмний період 2000-2006 рр.: основні зміни

Програмний період 1994-1999 рр.: основні характеристики.

У Маастрихтському договорі (1992) до національних ініціатив регіонального управління були додані спеціальні ініціативи у сфері згуртування. Маастрихтські домовленості були підписані за резуль­татами складних міжурядових переговорів. Очевидно, що ключовим моментом на переговорах стали подальші зміни у регіональній полі­тиці. У ст. В (нині ст. 1) розділу 1 однією з цілей ЄС було визнано "сприяння економічному та соціальному прогресу, який був би зба­лансованим і сталим, зокрема, через створення зони без внутрішніх кордонів шляхом зміцнення економічної та соціальної згуртованості й створення економічного і валютного союзу".

У період з 1994 до 1999 рр. у пріоритети діяль­ності Структурних фондів входили:

ціль 1 – сприяння розвитку й коректуванню структури відста­лих регіонів (ЄФРР, ЄСФ, ЄФКГСГ);

ціль 2 – конверсія регіонів, прикордонних районів або частин регіонів (у тому числі зон зайнятості й міських громад), що потерпіли від промислового спаду (ЄФРР, ЄСФ);

ціль 3 – боротьба із довгостроковим безробіттям і покращення зайнятості молоді й людей, усунутих з ринку праці, забезпечення рівних можливостей для зайнятості чоловіків і жінок (ЄСФ);

ціль 4 – створення сприятливих умов для адаптації робітників до галузевих змін і змін у виробничих системах (ЄСФ);

ціль 5 – сприяння сільському;

ціль 6 (з 1995 р.) – розвиток і перебудова структури регіонів
з винятково низькою щільністю населення (ЄФРР, ЄСФ, ЄФКГСГ).

Причому ціль 1 була домінуючою: більше двох третин від загального обсягу асигнувань, виділених через Структурні фонди, скеровувалося через різні види допомоги відсталим регіонам.

Ще в середині 1997 р. Європейська комісія підготувала інформацій­ний документ "Порядок денний 2000", в якому був пред­ставлений проект програми дій із зміцнення Європейського Союзу, пропозиції з проведення серії реформ, пов'язаних із модернізацією спільної сільськогосподарської політики Співтовариства й спрямова­них на підвищення ефективності Структурних фондів і Фонду гурту­вання. У цей документ також увійшли пропозиції зі зміцнення стра­тегії підготовки до розширення ЄС.

Розглянемо суть основних змін, які визначають нові методологіч­ні й методичні основи регіональної політики Європейського Союзу на 2000—2006 рр.

Мабуть, найважливіша зміна полягає у скороченні кількості основ­них цілей, на досягнення яких повинні орієнтуватися у своїй роботі всі Структурні фонди, а також Фонд гуртування, Європейський інве­стиційний банк та інші фінансові інструменти Співтовариства. У но­вому програмному періоді 2000-2006 рр. їх стало три:

ціль 1 – сприяння розвитку й коригуванню структури відсталих регіонів;

ціль 2 – підтримка економічних і соціальних перетворень (кон­версії) районів, що зіткнулися з проблемами структурного характеру;

ціль 3 – сприяння адаптації й модернізації політики й систем у галузі освіти, професійної підготовки, зайнятості.

Отже, наведений перелік підтверджує, що два із трьох нових пріо­ритетів мають яскраво виражену регіональну орієнтацію. Порівню­ючи його з цілями, визначеними в минулому програмному періоді (1994-1999), неважко помітити, що ціль 1 не зазнала жодних редак­ційних змін. Зберігається й домінуюча роль цієї цілі. У 2000-2006 рр. на заходи, пов'язані зі сприянням розвитку й виправленню структури відсталих регіонів, було витрачено 135,9 млрд євро (за цінами 1999 р.), що становило 69,7 % загального обсягу фінансових ресурсів усіх структурних фондів ЄС.

Дата добавления: 2014-01-04