Реформа Структурних фондів ЄС 2007—2013рр

Для ефективного розвитку регіонів ЄС у майбутньому Європейська комісія визначила нові пріоритети регіональної політики на період 2007-2013 рр. Насамперед нова політика значно звузила сферу своїх цілей, на які будуть спрямовані основні зусилля:

ціль 1 – конвергенція – згладжування нерівності між країна­ми й регіонами;

ціль 2 – збільшення трудової зайнятості й конкурентоспромож­ності регіонів;

ціль 3 – "європейська міжтериторіальна співпраця": транскор­донна, транснаціональна й міжрегіональна.

Ключовими завданнями є: інноваційна й економічна діяльність, що ґрунтується на наукових знаннях, екологія й запобігання природ­ним катастрофам, прогрес у досягненні повної зайнятості, поліпшен­ня якості й продуктивності праці, соціальна участь і згуртування.

Крім змін у цілях і пріоритетах, Європейська комісія поставила перед собою завдання збільшити концентрацію цільової та регіональ­ної фінансової допомоги. Тобто нові цільові регіони будуть визнача­тися жорсткіше, за мікрогеографічними критеріями. У результаті переважна більшість засобів повинна бути спрямована у конкретні, найменш розвинуті регіони слаборозвинутих країн.

Передбачається, що внаслідок орієнтації на децентралізацію всіх пов'язаних з регіональною політикою процедур значно підвищиться відповідальність влади не тільки на державному, а й на регіонально­му та муніципальному рівнях. У той же час передбачається розроб­лення нових схем і методів управління, які значно спростять бюрокра­тичні процедури. Повинна зрости ефективність контролю й моніто­рингу.

Зазначені зміни в регіональній політиці спричинять і відмінності в принципах роботи Структурних фондів ЄС, які є основними фінан­совими інструментами впровадження регіональної політики, а саме: цих Фондів стане значно менше. Замість п'яти, що діяли раніше, залишаться лише три:

1. Європейський фонд регіонального розвитку.

2. Європейський соціальний фонд.

3. Фонд гуртування.

Передбачається, що загальний бюджет Структурних фондів ЄС періоду 2007-2013 рр. становитиме 347,41 млрд євро:

81,5 % бюджету буде виділено на ціль 1, тобто на конвергенцію або згладжування нерівності між країнами й регіонами;

16 % засобів спрямовуватиметься на реалізацію цілі 2, або на підвищення конкурентоспроможності й трудової зайнятості;

2,5 % призначені на ціль 3, або розвиток європейської міжтериторіальної співпраці.

Щодо регіональної політики Європейського Союзу в цілому, то тут досвід реалізації регіональної політики в ЄС-15 показує, що підтрим­ка відсталих регіонів протягом останніх десяти років не завжди за­безпечувала очікувані результати.

Цю ситуацію пояснюють по-різному. Європейська комісія, під­креслює відмінність між плануванням проектів у рамках регіональної політики та їхньою реалізацією. Адже Європейська комісія має доволі обмежені можливості впливу на розподіл засобів і належне виконан­ня проектів у регіонах, розміщення трансфертів усередині країни часто визначається політичними, а не економічними причинами, від чого потерпає загальна ефективність використання засобів Союзу. Відсутність ретельного контролю над використанням засобів Струк­турних фондів часто провокує корупцію й нецільове використання ресурсів.

Трансферти Структурних фондів поряд з виплатами в рамках спіль­ної сільськогосподарської політики є основними фінансовими виго­дами членства для новачків. Згідно зі статистичними даними, близь­ко 92 % населення країн, що є новими членами ЄС, проживає в регіо­нах, де ВВП на душу населення менший 75 % від середнього у ЄС-27 і дві третини населення – у регіонах, де цей показник становить мен­ше 50 % від середнього у Союзі. У цілому населення, яке проживає в регіонах, що бідують, у пріоритетній допомозі ЄС виросло з 73 млн до 153 млн осіб.

Ефективна реалізація засобів регіональної політики багато в чому залежить від абсорбційної здатності (тобто здатності швидко й ефек­тивно реалізувати надані ресурси) регіонів і районів. Більшість до­слідників у країнах – нових членах ЄС зазначають, що рівень готов­ності місцевих адміністрацій до реалізації засобів ЄС переважно за­лишається низьким. Оскільки саме місцеві органи влади виступають основними "гравцями" у реалізації засобів Структурних фондів, від рівня кваліфікації працівників апаратів місцевих адміністрацій і їх­ньої корупційності залежить ефект від структурної допомоги Союзу.

Отже, нові країни-члени повинні враховувати, що регіональна по­літика ЄС сама не здатна забезпечити прискорене економічне зростан­ня і збільшення доходів у відсталих регіонах. Досвід ЄС-15 підтвер­джує, що зайві субсидії можуть перешкоджати перебудові економіки регіонів і підвищенню їхньої конкурентоспроможності. Тому до транс­фертів Структурних фондів необхідно ставитися дуже обережно. Незалежні експерти свідчать, що країнам – новим членам не потріб­но приділяти надто багато уваги внутрішнім регіональним диспро­порціям. Основою економічної політики повинно бути не вирівню­вання доходів у різних регіонах, а забезпечення сталого економічно­го зростання всієї країни.

Дата добавления: 2014-01-04