Робочий план потрібен для чіткого розподілу функцій між учасниками ревізійної бригади і встановлення термінів кожного окремого завдання з метою вчасного завершення ревізії.
Сітьове планування – це сукупність прийомів і способів, що дозволяють на основі застосування сітьових графіків (моделей) раціонально здійснювати планування, організацію, координацію і контроль будь-яких робіт
Сітьовий графік застосовують тоді, коли необхідно мати справу з багатьма взаємопов’язаними операціями, матеріально відповідальними і підзвітними особами. Перевага такого графіку в тому, що за його допомогою легко можна розрахувати резерви часу і вибрати рішення, пов’язане з розстановкою учасників ревізії і концентрації зусиль, направлених на її прискорення. Кожен спеціаліст подає керівнику власну сітку (замість робочого плану).
Побудова сітьового графіка включає три поняття: подія, робота і шлях.
Можливі два підходи до визначення переліку подій: або на кожну тему (питання) ревізії, або на кожну дію. Події характеризують завершення чи початок нової роботи і відображаються кільцями. Робота в сітьовому графіку позначається стрілкою, що відображає взаємозв’язок подій.
Тривалість роботи відмічається кількістю днів, зазначеною на стрілці. Всі роботи (стрілки) повинні вести до кінцевої події. У поняття “робота” може включатися процес очікування, що потребує затрат часу. В ревізійній роботі це може бути очікування здійснення будь-якої господарської операції чи отримання інформації від спеціалістів, що беруть участь в ревізії. Процес очікування відображається пунктирною стрілкою. Поняття “залежність” між двома чи декількома подіями свідчить про відсутність затрат часу, але вказує, що початок однієї чи декількох робіт залежить від виконання інших робіт. Залежність відображають штрих-пунктирною стрілкою без зазначення часу.
Шлях – це безперервна послідовність робіт, починаючи від початкової події і закінчуючи заключною. Шлях, що має найбільшу тривалість, називається критичним і відображається потовщеною чи подвоєною стрілкою. Кільця і лінії, які розташовані у послідовності, що відображає їх взаємний зв’язок, представляють собою сітьовий графік.
Керівник ревізійної бригади перевіряє надані йому графіки (сітки) і в разі необхідності вносить корективи. Потім складається зведений сітьовий графік проведення ревізії.
Кожен сітьовий графік повинен відповідати принципу динамічності, який полягає у безперервному удосконаленні сітьового графіка, доповненні, уточненні, що зумовлюються конкретними обставинами.
Основним завданням систем сітьового планування і управління контрольно-ревізійним процесом є планування, передбачення та виявлення можливих перешкод у виконанні програми контрольно-ревізійної роботи ще до того, як вони виникнуть.
У системах сітьового планування і управління об’єктом управління є виконавці, наділені трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами для виконання повного комплексу контрольно-ревізійних процедур у визначені строки. Інформаційною моделлю, за допомогою якої планують і контролюють виконання контрольно-ревізійного процесу, є сітьова модель (графік), яка дає змогу алгоритмізувати процеси планування і управління, тобто встановити певну їх послідовність.
При складанні сітьових графіків необхідно дотримуватися наступної послідовності:
– визначення вихідного завдання для комплексу робіт;
– поділ всієї роботи на окремі послідовні процедури або види робіт;
– опис всіх подій і робіт з урахуванням ревізійного процесу;
– побудова сітьового графіка;
– визначення терміну виконання кожної роботи;
– розрахунок критичного шляху і виявлення резерву часу;
– аналіз і оптимізація графіка;
– здійснення управління роботами по проведенню ревізії.
Розглянемо побудову графіка планування комплексної ревізії на прикладі діяльності ВАТ “Олена” (рис. 3.4).
Рис. 3.4.Сітьовий графік проведення ревізії діяльності ВАТ “Олена”
В таблиці 3.3 наведені основні види (процедури) робіт і вказана їх тривалість, з урахуванням яких будується сітьовий графік.
Шлях, який має найбільшу довжину, називається критичним. Аналіз сітьового графіка показує, що критичний шлях в нашому прикладі складає 18 днів. Для прискорення проведення ревізії необхідно прагнути до скорочення тривалості виконання робіт передусім на цій ділянці (на проведення інвентаризації, ревізію операцій з матеріальними цінностями і систематизацію виявлених порушень).
На підставі робочого плану (сітьового графіку) кожний учасник ревізії вивчає доручені йому питання. В умовах комплексної ревізії важливо провести попередню підготовку необхідних для ревізії документів. Для цього складають спеціальний перелік матеріалів, необхідних для проведення ревізії, та видають завдання бухгалтерії підготувати і занести у відповідне приміщення всі необхідні матеріали ревізії. Ревізорське вивчення документів доцільно починати за так званими “свіжими слідами”. Це означає, що якщо ревізія, наприклад, починається 10 жовтня, то ревізор детально вивчає касові, банківські, розрахункові операції, операції з руху продукції, підзвітних сум з 1 по 10 жовтня. Потім ці ж операції вивчаються за вересень та серпень поточного року. Переваги такого порядку ревізії полягають у тому, що при виявленні будь-якої сумнівної операції ревізор одразу ж перевіряє її в натурі, відбирає пояснення від осіб, які мають відношення до здійснення “свіжої” операції, попереджує можливості внесення підробок у документи.
Наступний етап ревізії – інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованості. Більшості організацій – дебіторам і кредиторам – на початку ревізії направляють спеціальні листи-запити з проханням повідомити про стан розрахунків з ревізованим господарством до встановленого строку з тим, щоб до кінця ревізії зібрати необхідні відомості про стан розрахунків. Зразок такого листа наведено нижче.
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление
На підставі робочого плану (сітьового графіку) кожний учасник ревізії вивчає доручені йому питання. В умовах комплексної ревізії важливо провести попередню підготовку необхідних для ревізії документів. Для цього складають спеціальний перелік матеріалів, необхідних для проведення ревізії, та видають завдання бухгалтерії підготувати і занести у відповідне приміщення всі необхідні матеріали ревізії. Ревізорське вивчення документів доцільно починати за так званими “свіжими слідами”. Це означає, що якщо ревізія, наприклад, починається 10 жовтня, то ревізор детально вивчає касові, банківські, розрахункові операції, операції з руху продукції, підзвітних сум з 1 по 10 жовтня. Потім ці ж операції вивчаються за вересень та серпень поточного року. Переваги такого порядку ревізії полягають у тому, що при виявленні будь-якої сумнівної операції ревізор одразу ж перевіряє її в натурі, відбирає пояснення від осіб, які мають відношення до здійснення “свіжої” операції, попереджує можливості внесення підробок у документи.