Знаки, які застосовуються для позначення екологічності предметів загалом або їх окремих властивостей

Упаковка повинна виготовлятись так, щоб певну частину ма­теріалу можна було б переробляти, дотримуючись чинних норм. При енергетичній утилізації пакувальні відходи повинні мати мінімальну температуру згорання. При біологічній переробці — необхідно забезпечити окремий збір відходів й умови біологічного розкладання. Упаковка, яка біологічно розкладається, повинна максимально утилізовуватись й утворювати двооксид вуглецю, воду та біомасу.

За останні роки, керуючись директивою про упаковку, в євро­пейських країнах досягнуто значних успіхів в області переробки пакувальних відходів. У деяких країнах ЄС прийняті й успішно діють спеціальні національні програми: в Бельгії («Fost Plus»), Данії («Action Plan for Waste and Recycling 1993-97»), Німеччині («Grьne Punkt»), Австрії («ARA»), Франції («Eco-Emballages»), Іспанії («Eco-Embalajes»), Польші («BIS-System») та інші. Ліде­рами переробки та повторного використання відходів упаковки є Німеччина (переробляється 70% відходів), Австрія (більше 60%), Нідерланди (більше 65%).

У деяких країнах (Швейцарії, Голландії, Данії), відмовляються від масового використання полівінілхлориду (наприклад, для виготовлення пляшок для безалкогольних напоїв), замінюючи його дорожчим, але більш чистішим поліетилентерефталатом ПЕТ. У Франції також перейшли на виробництво тари із (ПЕТ), хоча там довгі роки використовували полівінілхлорид [76; 77].

Наявне на упаковці екомаркування можна розподілити на такі основні групи [10]:

Прикладами подібних знаків можуть бути: «Блакитний ангел» у ФРН; «Білий лебідь» у Скандинавських країнах; «Екознак» у Японії; екознаки різних фірм-товаровиробників, які прагнуть зробити свій внесок у справу збереження навколишнього середо­вища і водночас зробити за рахунок цього свою продукцію більш привабливою в очах споживачів; знаки на аерозолях, які пока­зують відсутність речовин, що призводять до зменшення озоно­вого шару навколо Землі; знаки на предметах з пластиків (в основному з поліетилену), які відо­бражають можливість їх утилізації з найменшою шкодою для навколишнього середовища (див. додаток).

До цієї ж групи можна віднести зна­ки, які позначають предмети, що підда­ються вторинному використанню та/або одержані внаслідок вторинної перероб­ки — знаки «створення-застосування- утилізація-відтворення» із зазначенням матеріалу, що піддається переробці та «Зелена крапка» (див. додаток).

Основою єдиного екомаркування, від­повідно до вимог ЄС, є знак, який може бути виконаний у двох кольорах (зеле­ному та блакитному) або чорним кольо­ром по білому, або білим кольором на чорному фоні.

У 1990 році представниками промисловості й торгівлі в Німеччині була створена акціонерна компанія DSD. Від імені DSD спеціальні місцеві організації здійснюють збирання використаних пакувальних матеріалів та відправку їх організаціям по переробці вторинних ресурсів. Все це разом складає “Дуальну систему”. Основною ціллю компанії було сприяння зменшенню побутових відходів й збільшення сировинних ресурсів за допомогою повторної переробки використаного упакування в рамках положень прийнятого Декрету щодо упакування». Компанія організовує збір та сортування використаного упакування. Її штаб-квартира знаходиться в м. Кельні. Фінансування збору і сортування використаного споживчого упакування здійснюється за рахунок використання ліцензійних зборів. Для цього укладається Договір між DSD й одержувачем ліцензії на використання знака «DER GRUNE PUNKT» («Зелена крапка») для споживчого упакування і тари. Виходячи з умов цього Договору, одержувач ліцензії звільняється від обов ’язкового прийому і утилізації упакування. Структура оплати враховує фактичні витрати на збір окремих пакувальних матеріалів і тари. Сюди входить оплата за одиницю упакування, залежно від її ваги і матеріалу. Така система оплати сприяє економії матеріалів і легкому кругообігу упакування. Контролюється компанія Міністерством з Охорони навколишнього середовища федеральних земель за допомогою щорічного звіту про збір і сортування використаного споживчого упакування та доставку його на утилізацію. Дані зведення додатково пере­віряються товариством екологічного контролю, яке функціонує на державній або на громадській основі. Кошти за оплату ліцензій направляються на подальший розвиток, функціонування та на збільшення потужностей збирання та сортування сміття і відходів упаковки. За знак «DER GRUNE РІІМКТ»для імпортних товарів теж береться ліцензійна плата. Договори про використання знаку заключаються з підприємствами, які знаходяться в Німеччині, Австрії, Англії, Бельгії, Турції, Данії, Ірландії, Італії, Іспанії, Норвегії, Фінляндії, Франції, Ліхтенштейн, Швеції, Люксембургу, Швейцарії, Нідерландах та Іспанії. Оплату за товари із «DER GRUNE PUNKT», які ввозяться з інших країн провадить, як правило, німецький експортер. З початку введення системи, кількість побутового сміття зменшилась на 15%. Декретом з упаковки передбачаються терміни та квоти для збору та сортування споживчої упаковки із усіх матеріалів. Квоти збору для всіх пакувальних матеріалів складають 80%. Крім того, в Німеччині кожна друга пляшка виготовляється із зібраного у населення склобою. Вторинна сировина із скла, паперу, полі­мерних матеріалів має позначення «DER GRUNE PUNKT».

У рамках Директиви Ради ЄС щодо упаковки та відходів від неї, викладені вимоги до маркування пакувальних засобів з метою вирішення проблеми ідентифікації. Відповідно до цих вимог упаковка повинна маркуватись такими знаками:

• упаковка повторного або багаторазового використання;

• упаковка, що відновлюється, тобто піддається вторинній переробці, приносячи користь (див. додаток);

• упаковка, частково або повністю виготовлена із вторинних ресурсів, при цьому вказується процентне співвідношення вторинних матеріалів (див. додаток).

Дата добавления: 2014-01-04