План рахунків бухгалтерського обліку

Синтетичні і аналітичні рахунки.

Поняття подвійного запису.

Тема 3. Подвійний запис

Розділ VIII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Розділ VII МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Розділ VI ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ДИТИНСТВА

Стаття 35. Відповідальність за порушення законодавства про охорону дитинства

Особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Стаття 36. Участь України у міжнародному співробітництві з охорони дитинства

Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань охорони дитинства та захисту законних прав дитини відповідно до норм міжнародного права.

У порядку, встановленому законом, Україна укладає з іноземними державами договори про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, з питань правового захисту дітей — громадян України, усиновлених іноземними громадянами, та здійснення контролю за умовами утримання та виховання таких дітей у сім’ях іноземних громадян.

Стаття 37. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про охорону дитинства, застосовуються правила міжнародного договору.

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають вимогам цього Закону.

Поняття подвійного запису

Подвійний запис — це метод реєстрації господарських опе­рацій по дебету одного рахунка і по кредиту іншого рахунка в однаковій сумі, що випливає з економічної суті відображення операцій, кожна з яких обумовлює зміни у двох її частинах в ак­тиві, в пасиві чи в активі і пасиві одночасно.

Це важливий прин­цип однакового відображення господарських операцій на рахунках.

Подвійний запис — не тільки принцип однакового відобра­ження операцій на рахунках, але й основний технічний прийом бухгалтерського обліку, бо забезпечує горизонтальний взаємо­зв'язок між рахунками, а також важливий контрольний прийом, оскільки очевидно, що скільки не було б операцій, загальна сума записів по дебету рахунків завжди дорівнюватиме загальній сумі записів по кредиту рахунків.

Такий взаємозв'язок між рахунками, що виникає шляхом по­двійного запису, називається кореспонденцією рахунків, а такі рахунки — кореспондуючими. Як синонім кореспонденції рахун­ків використовують терміни: бухгалтерська проводка, котиру­вання.

Перш ніж скласти кореспонденцію рахунків з кожної госпо­дарської операції та відобразити її методом подвійного запису на рахунках бухгалтерського обліку, необхідно виконати такі чоти­ри етапи:

Перший етап. Згідно із змістом господарської операції визна­чаємо, які об'єкти в ній беруть участь та які рахунки зачіпаються.

Другий етап. Встановлюємо, як ці об'єкти обліку пов'язані з балансом підприємства, тобто що вони характеризують: майно (актив балансу) або джерела формування цього майна (пасив ба­лансу).

Третій етап. Необхідно визначити, як господарська операція вплинула на валюту (підсумок) балансу: збільшила, зменшила чи залишила без змін.

Четвертий етап. Виходячи із схем запису на активному і па­сивному рахунках, встановлюємо, який із двох рахунків бухгал­терського обліку з цієї господарської операції дебетується, а який кредитується.

Для прикладу наведемо декілька операцій і їх бухгалтерське проведення.

Операція 1. У касу підприємства надійшли кошти з банку на суму 100 000 грн. Ця операція буде відображена таким чином: спочатку на схемі 12, а потім у вигляді формули (алгоритму).

Оскільки господарські операції здійснюються на основі пер­винних документів, то у формуванні господарської операції і при кореспонденції рахунків необхідно вказувати підставу (доку­мент).

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку є певною моделлю взаємопов'язаних рахунків і тому конструювання чи складання бухгалтерської проводки є творчою роботою фахівця-бухгалтера, яка вимагає глибокого розуміння суті господарської операції і уявлення про зміни, до яких вона приведе.

Залежно від кількості кореспондуючих рахунків розрізняють прості і складні бухгалтерські проводки.

Простою називають таку бухгалтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, а другий кредитується на одну і ту ж суму, тобто коли кореспон­дують між собою тільки два рахунки. Розглянута у нашому при­кладі бухгалтерська проводка — проста.

Складною називають таку бухгалтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, декілька кредитується на загальну су­му, або навпаки — один кредитується, а декілька дебетуються на загальну суму.

Операція 2. З каси підприємства видана заробітна плата в сумі 25 000 грн, у підзвіт на відрядження — 350 грн, на оплату канце­лярських витрат — 50 грн.

Бухгалтерська проводка за даною операцією буде такою:

У складних бухгалтерських проводках не порушується прин­цип подвійного запису, оскільки зберігається взаємопов'язане ві­дображення господарської операції по дебету і кредиту різних рахунків на одну і ту ж суму. Кожну складну бухгалтерську про­водку можна розкласти на декілька простих. Однак застосування у практиці бухгалтерського обліку складних проводок є перева­жаючим, оскільки зменшує кількість записів, робить їх більш на­очними.

Правильна кореспонденція рахунків має велике значення для організації бухгалтерського обліку, його достовірності і правиль­ності, оскільки на перший план виступає сутність господарської операції і її правдиве відображення на рахунках. Тому з метою забезпечення єдиних підходів до відображення операцій розроб­ляються інструкції і типові кореспонденції рахунків. їх наво­дять у спеціальних довідниках і в коментарях до плану рахунків.

Господарські операції відбуваються і реєструються у певній хронологічній послідовності, а інформація про стан та рух об'єктів обліку відповідно систематизується на рахунках.

Тому бухгалтерські записи є хронологічними і систематичними.

Хронологічний запис — це запис операцій у хронологічній (календарній) послідовності їх виникнення. Хронологічний запис здійснюється у спеціальних журналах з обов'язковим відобра­женням нумерації господарських операцій, їх змісту, сум і кореспондуючих рахунків. Підсумок цього журналу показує загальну суму зареєстрованих за місяць господарських операцій і викорис­товується для перевірки повноти і правильності відображення операції на рахунках. Загальні підсумки проведених у журналі сум по дебету і кредиту повинні збігатися з їх оборотами.

Хронологічний запис або його називають хронологічний об­лік може здійснюватися за такою формою:

У практиці облікової роботи інформацію з бухгалтерської проводки переносять на вказані у проводці рахунки для накопи­чення і узагальнення, тобто інформацію систематизують на бух­галтерських рахунках. Тому таке групування називається сис­тематичним обліком.

У результаті систематичних записів дані хронологічного обліку шляхом групування господарських опе­рацій на рахунках бухгалтерського обліку приводяться в певний порядок, в систему. Прикладом систематичного запису на рахун­ках є відображення господарських операцій на вищенаведених рахунках «Каса», «Розрахунки з постачальниками і підрядника­ми» тощо.

У практиці облікової роботи при певних формах бухгалтер­ського обліку хронологічний і систематичний облік ведуть паралельно в окремих облікових реєстрах. Застосовується і комбінований спосіб записів господарських операцій шляхом поєднання хронологічного і систематичного записів, зокрема в таких облікових реєстрах як Журнал-головна, журнали-ордери тощо.

Синтетичні і аналітичні рахунки,

Залежно від обсягів інформації і рівня узагальнення рахун­ки бухгалтерського обліку поділяються на синтетичні і аналі­тичні.

Термін «синтетичний» походить від лат. що означає зведений, узагальнений, об'єднаний в єдине ціле окремих елемен­тів. Щодо рахунків бухгалтерського обліку то синтетичними на­зивають рахунки, призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому вимірнику.

Облік, який здійснюють на підставі таких рахунків, називається синтетичним обліком. Дані синтетичного обліку використовують при складанні бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності.

Однак для оперативного управління підприємством, здійснен­ня контролю за збереженням і використанням ресурсів проведен­ня узагальненої інформації недостатньо: потрібна детальна інфо­рмація про конкретні види засобів, їх джерел, а також господарських процесів. Таку інформацію одержують за допомо­гою аналітичних рахунків.

Термін «аналітичний» походить від лат. — розкла­дення, розчленування цілого на складові частини (елементи). Облік, здійснюваний на підставі аналітичних рахунків, назива­ється аналітичним. Це облік, в якому, крім грошового вимір­ника, застосовують натуральні і трудові вимірники.

Напри­клад, до синтетичного рахунка «Розрахунки з оплати праці» відкривають аналітичні рахунки за прізвищами працівників, «Адміністративні витрати» — за видами витрат, «Готова про­дукція» — за видами готової продукції тощо. Кількість аналі­тичних рахунків по відповідному синтетичному рахунку ви­значається залежно від наявності об'єктів обліку і поставлених завдань по деталізації.

Синтетичні рахунки конкретизуються в аналітичних рахун­ках. Між синтетичними і аналітичними рахунками існує нероз­ривний взаємозв'язок, оскільки на них на підставі одних і тих же документів відображаються одні і ті ж операції, але з різ­ним ступенем деталізації: на синтетичному рахунку відобра­жається загальна сума, а на його аналітичних рахунках — част­кові суми.

Взаємозв'язок між синтетичними і аналітичними рахун­ками проявляється таким чином:

1. На рахунках синтетичного і аналітичного обліку залишок (сальдо) розміщується на одній і тій же стороні рахунка.

2. Якщо дебетується чи кредитується синтетичний рахунок, то однаково і дебетуються чи кредитуються його аналітичні ра­хунки.

3. Кожну операцію на рахунках синтетичного обліку запису­ють загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках — частковими сумами.

4. Сума залишків (сальдо) і оборотів по всіх аналітичних ра­хунках повинна дорівнювати залишку (сальдо) й оборотам відпо­відно синтетичного рахунка.

Дата добавления: 2014-01-04