План рахунків бухгалтерського обліку. Для забезпечення єдності, порівнювання і узагальнення облі­кових даних необхідно, щоб господарські операції однаково ві­дображалися на рахунках

Для забезпечення єдності, порівнювання і узагальнення облі­кових даних необхідно, щоб господарські операції однаково ві­дображалися на рахунках бухгалтерського обліку підприємств незалежно від організаційно-правових форм. Така єдність досяга­ється за допомогою єдиної системи рахунків бухгалтерського об­ліку і єдиних вимог до неї. В Україні застосовують спеціальний перелік рахунків, який називають Планом рахунків.

План рахунків — це систематизований перелік рахунків бух­галтерського обліку для відображення господарських операцій і накопичення бухгалтерської інформації про діяльність підприємства, необхідної користу­вачам для прийняття управлінських рішень.

Методологічною основою Плану рахунків стали:

загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку та фінан­сової звітності: обачності, повного висвітлення, автономності, по­слідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичності;

міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звіт­ність в Україні».

Плани рахунків будуються здебільшого за модульним принци­пом, що забезпечує послідовне спрощення або ускладнення бухгалтерського обліку шляхом додавання або вилучення окремих моду­лів.

У цьому випадку бухгалтерський модуль — це функціонально завершений вузол Плану рахунків, що забезпечує бухгалтерський облік і визначення фінансового результату підприємства незалеж­но від його організаційно-правових форм. Отже, в методологічно­му аспекті План рахунків можна розглядати як сукупність бухгал­терських модулів, які можуть інтегруватися і функціонувати самостійно: балансовий, витрати — доходи — результати, позаба­лансовий. Кожен модуль складається з окремих класів рахунків.

На сьогодні в Україні застосовують чотири плани рахунків:

— План рахунків бухгалтерського обліку підприємств і орга­нізацій;

— План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ;

— План рахунків бухгалтерського обліку Національного бан­ку України;

— План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зо­бов'язань і господарських операцій підприємств, організацій структурно складається з 10 класів, які включають балансові, но­мінальні та позабалансові рахунки. План рахунків зорієнтований на потреби складання фінансової та внутрішньої звітності, тому чітко розмежовані балансові рахунки, що об'єднані в класи з роз­ділами активу і пасиву балансу, номінальні рахунки для обліку витрат, доходів і результатів діяльності, а також позабалансові рахунки. Узгодженість Плану рахунків підприємства з фінансо­вою звітністю ілюструє табл. 8.

У Плані рахунків використана децимальна система кодування, при якій кожна цифра у коді рахунка визначає відпо­відну складову (клас, синтетичний рахунок, субрахунок). Так, наприклад, код 105 означає: 1 — Клас «Необоротні активи»; 0 — Синтетичний рахунок «Основні засоби»; 5 — Субрахунок «Транспортні засоби».

Таким чином, діючий План рахунків роз­рахований на максимально можливу кількість 99 рахунків пер­шого порядку, а кожен рахунок може вмістити до 9 субрахунків (рахунків другого порядку). Діючий План рахунків містить 80 синтетичних рахунків, 73 з яких призначені для всіх видів діяль­ності. План рахунків підприємств і організацій має такий вигляд (табл. 9).

Коротко розглянемо зміст розділів діючого в Україні Плану рахунків підприємств і організацій.

Клас 1. «Необоротні активи» включає рахунки для узагаль­нення інформації про наявність і рух основних засобів, інших не­оборотних матеріальних активів, нематеріальних активів, довго­строкової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів.

Клас 2. «Запаси» об'єднує рахунки для узагальнення інформа­ції про наявність і рух належних підприємству предметів праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробни­цтві та для господарських потреб, а також малоцінних та швид­козношуваних предметів.

Клас 3. «Кошти, розрахунки та інші активи» охоплює рахунки для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті в касах, на поточних рахун­ках у банках), грошових документів, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів.

Клас 4. «Власний капітал та забезпечення зобов'язань» вклю­чає рахунки для узагальнення інформації про стан та рух коштів різновидностей власного капіталу — статутного, пайового, додат­кового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також нерозпо­ділених прибутків (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів.

Клас 5. «Довгострокові зобов'язання» об'єднує рахунки для обліку та узагальнення даних заборгованості підприємства бан­кам за отримані кредити, за отримані від них кредити, за зо­бов'язаннями по залучених позикових коштах, за виданими век­селями, інша заборгованість, яка не підлягає погашенню протя­гом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Клас 6. «Поточні зобов'язання» охоплює рахунки для обліку даних та узагальнення інформації про зобов'язання щодо корот­кострокових коштів банків та виданих векселів, розрахунків з по­стачальниками та підрядниками, за податками і платежами, стра­хуванням з оплати праці і учасниками. За іншими операціями, які будуть погашені^- у звичайному ході операційного циклу або про­тягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Клас 7. «Доходи і результати діяльності» включає рахунки, що призначені для узагальнення інформації про доходи від опера­ційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а та­кож від надзвичайних подій. Тут відображають валові фінансові результати підприємства від загальної діяльності та надзвичай­них подій.

Клас 8. «Витрати за елементами» об'єднує рахунки для уза­гальнення інформації про витрати підприємства протягом звітно­го року за елементами витрат: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати. Інформація за цими рахунками необхід­на для складання макроскономічних показників, зокрема показ­ника валового внутрішнього процесу (ВВП).

Клас 9. «Витрати діяльності» охоплює рахунки, які застосо­вуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності підприємства та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків.

Клас 0. «Забалансові рахунки» включає рахунки, які призна­чені для обліку майна і зобов'язань, що не підлягають відобра­женню у балансі.

Для забезпечення правильного використання рахунків при ві­дображенні господарських операцій одночасно з прийняттям Плану рахунків Міністерством фінансів України розроблена і за­тверджена Інструкція щодо його застосування. В ній наведена характеристика економічного змісту, призначення і структури кожного рахунка, даються вказівки щодо порядку організації аналітичного обліку, наводиться типова кореспонденція рахунків.

Діючий План рахунків бухгалтерського обліку активів, капі­талу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і органі­зацій та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтер­ського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджені Наказом Мініс­терства фінансів України від 30 листопада 1999 року, №291. План рахунків і Інструкція щодо його застосування є важливим засобом державного регулювання бухгалтерського обліку та фі­нансової звітності, яке здійснюється з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що є обов'язковою для всіх підприємств та гарантує і захищає інтереси користувачів облікової інформації.

Дата добавления: 2014-01-04