Складання технологічної карти екскурсії

13. Складання індивідуальних текстів

111 Ступінь

14. Прийом (захист) екскурсії

15.Затвердження екскурсії

2.Підготовчий ступінь створення екскурсії

Робота над будь-якою екскурсією починається з чіткого визначення цілі, цілей екскурсії – те, заради чого показуються екскурсійні об”єкти, те, що допомагає екскурсоводу цілісно і структуровано, організовано провести екскурсію. Вірно сформульована мета має виключно важливе значення - їй підпорядковується все, що буде показано та розказано у ході екскурсії.

Приклади цілей: виховання громадянської свідомості, патріотизму, любві і шани до рідного народу, краю, батьківщини, відповідальності за історичну спадщину, шанобливе ставлення до культури інших народів; моральне, естетичесне виховання, розширення кругозору, отримання допоміжних знань з різних областій науки і культури тощо.

Завдання екскурсії – це те, якими шляхами досягти цілей екскурсії, як розкрити тему екскурсії.

Вибір теми залежить від потенційного попиту, конкретного замовлення, цілеспрямованого визначення певної тематики екскурсій. Тема є стрижнем, що поєднує об”єкти, підтеми в єдине ціле, незалежно від того чи вона оглядова, чи тематична. Особливо вона важлива для тематичних екскурсій; формування тематики поєднано з класифікацією екскурсій.

Вірне визначення теми відображується на змісті екскурсії та методиці її проведення. Тема формулюється у назві екскурсії.

Відбір і опрацювання історичних, літературних джерел по темі – трудомісткий, тривалий, але дуже важливий етап. Результатом цієї роботи є бібліографічний список - перелік всіх джерел із зазначенням автора, назви, глав, розділів, сторінок; при великій кількості джерел їх можна поділити на частини „Основна література”, „Допоміжна література”. Фактологічний матеріал, зібраний в ході цієї роботи, буде покладений в основу контрольного текста екскурсії.

Автори екскурсії опрацьовують і складають список інших джерел – архівних матеріалів, музейних документів, хронікально-документальних науково-популярн их фільмів, спогади учасників та очевидців історичних подій, дані фахівців. Вони забезпечують достовірність, наукову виверінесть екскурсії.

Пошук і систематизацію матеріалу в значній мірі забезпечують також комп”ютерні енциклопедії, мультимедійні бази даних, Інтернет-ресурси, на які теж обов”язкове посилання.

Для визначення теми та мети екскурсії вирішальне значення мають екскурсійні об'єкти, які складають зорову основу для розкриття теми. Вони займають провідне місце в екскурсії і від того, наскільки правильно вони відібрані, визначена їх кількість, послідовність їх показу залежить якість всього процесу підготовки і проведення екскурсії. Весь екскурсійний процес, його зміст, методика залежать також від стану збереженості, обладнаності під”їзних шляхів, точок огляду об”єктів.

В якості об'єктів екскурсії можуть бути:

- пам”ятні місця, пов”язані з історичними подіями

- будівлі і споруди – пам”ятки архітектури та містобудування,монументальні

пам”ятники, промислові споруди

- експозиції музеїв

- пам”ятки археології

- природні об”єкти

- пам”ятки садово-паркового мистецтва

Екскурсійні об”єкти класифікуються за такими ознаками:

- за змістом – однопланові (твір мистецтва, рослина, будинок) та багатопланові (архітектурний ансамбль, площа міста, музейна експозиція);

- за функціональним призначенням – основні (для розкриття теми, на них підтеми) та допоміжні (при переходах, переїдзах, при логічних переходах в розповідях);

- за ступенем збереженості – цілком збережені, збережені із значними втратати, частково збережені, втрачені.

Добір об'єктів, особливо якщо їх дуже багато, справа досить складна. Він проводиться на основі оцінки екскурсійних об”єктів за такими критеріями:

- пізнавальна цінність – зв”язок об”єкту з історичними подіями, епохами, художні якості пам”ятки (зовнішнє інформаційне поле);

- відомість об”єкта, популярність сесред широких мас

- ексзотичність об”єкта – особливість, неповтроність пам”ятки

- виразність (атрактивність) – зовнішя привабливіть, його взаємодія з оточенням, місцевістю

- рівень збереженості об”єкта

- місцерозташування об”єкта – враховується відстань, зручність підї”зду, підходу, наявність місця для розміщення групи

- часткова обмеженість огляду об”єкта (час доби, сезон) – огляд об”єкту неможливий.

Екскурсія не повинна бути переватнаженою великою кількістю об”єктів – інакше увага і інтерес екскурсантів до них знижуються. Оптимальна кількість основних об”єктів показу під час 3 часової оглядової екскурсії 15-20, у тематичній 8-10.

Набір об”єктів залежить від теми, змісту екскурсії, складу екскурсійної групи. Це можуть бути об”єкти однієї групи чи декількох (треба уникати одноманітних об”єктів, одноманітності відеоряду – показ монументів з показом, площ, об”єктів природи тощо).

Щоб вдало здійснити всі ці вимоги, треба уважно їх вивчати:

- по книгах, альбомах, музеях, фотографіях тощо (ще на попередньому етапі опрацювання бібліографії)

- на місці їх природного розміщення щоб вільно орієнтуватися біля пам”ятки під час проведення екскурсії.

Відбір об”єктів завершується складанням карточки(паспорта) на кожний з них (додаткова технологічна документація).

До карточки заносяться:

- назва – первісна і сучасна

- історичні події, з якими пов”язана пам”ятка

- місцезнаходження – адреса, на чиїй території знаходиться

- опис пам”ятки –автор, дата спорудження, матеріали, архітектурний стиль під”їзд тощо

- джерело відомостей (література, архівні, музейні дані, легенди тощо)

- стан збереженості, охорона памятки (хто відповідає)

- в яких екскурсіях використовується

- дата складання картки, прізвище і посада того, хто складає

- додаються фото – сучасні і колишні.

В 70-ті роки була проведена паспортизація і складено Звід пам”яток історії та культури України, який може бути використаний при вивченні об”єктів. На жаль це стосується переважно лише нерухомих пам”яток.

Наявність картотеки об”єктів допоможе в розробці нових екскурсійних маршрутів та урізноманітненні вже розробленні.

У випадках, коли об'єкт багатоплановий, екскурсовод, пер
за все, вивчає його в межах теми, над якою працює.

Під час попереднього огляду об'єкта екскурсоводу слід проаналізувати, на що звернути увагу екскурсантів, де краще Виставити групу (для цього необхідно самому знайти найбільш ІИірашні точки для огляду), передбачити запасний варіант, ві кільки найзручніша позиція може бути зайнятою. Вибираючи ми це показу, екскурсовод повинен звернути увагу і на зовнішні иг» гавини, які здатні полегшити чи, навпаки, утруднити його ииіюту: інтенсивність вуличного руху, шум від електропоїзд.

Дата добавления: 2014-01-04