Екологічна безпека – це сукупність дій, станів, процесів, які прямо чи опосередковано не призводять до життєво важливих збитків природного середовища, окремих людей, людства

Екологічна небезпека. Глобальні екологічні проблеми.

План лекції

1. Основні поняття екологічної небезпеки: «екологічна безпека», «екологічна небезпека», «екологічна загроза», «екологічна катастрофа», «екологічна криза»та ін. Критерії та показники екологічної безпеки.

2. Глобальні екологічні проблеми крізь призму екологічної небезпеки. Екологічні стратегії людства.

3. Цілі та шляхи досягнення світової екологічної безпеки.

Вступ.

Початок ІІІ тисячоліття відрізняється різким погіршенням якості природного середовища. За умов сучасного етапу НТР людство досягло такого рівня розвитку продуктивних сил, який дозволяє включити у виробництво майже всю матеріальну оболонку земної кулі. Але зростаючі масштаби впливу суспільства на природу, подальший розвиток економіки, науки та техніки вже не можуть здійснюватися без врахування наслідків такого впливу, без виховання високої відповідальності перед людством за стан природних геосистем.

Тобто, постала проблема суворо зіставляти й узгоджувати свою повсякденну діяльність із фундаментальними законами життя на землі.

У цій ситуації надзвичайно важливо для кожного бути у всеозброєнні екологічними знаннями.

Особливої гостроти набуває ситуація із забезпеченням безпеки на Україні. Так, техносферу України характеризують значний тиск на природне середовище: у деяких регіонах тиск перевищує середні значення в 5-6 разів. Великі промислові комплекси утримують надпотужні агрегати й значні обсяги небезпечних речовин. Розвиток переважно галузей важкої індустрії без належної оцінки екологічних можливостей території, де вони розміщені, обумовили надмірну матеріало- та енергоємність виробництва в Україні, погіршення умов проживання населення, загострення ризиків надзвичайних ситуацій та ін. Враховуючи все вищесказане, пропоную розглянути тему екологічна небезпека та глобальні екологічні проблеми.

1. Основні поняття екологічної безпеки: «екологічна безпека», «екологічна небезпека», «екологічна загроза», «екологічна катастрофа», «екологічна криза»та ін. Критерії та показники екологічної безпеки.

Як ви розумієте термін екологічна безпека?

Екологічна безпека це прийнятний на даному етапі соціально-економічного розвитку рівень захищеності життєво важливих інтересів особи та суспільства від загроз, які можуть виникнути в результаті змін навколишнього середовища внаслідок антропогенних та природних впливів.

Екологічна небезпека, в свою чергу пов'язана із наявністю або виникненням загроз. Екологічні загрози – передбачувані наслідки чи можливі сценарії розвитку подій катастрофічного характеру, які обумовлені змінами стану навколишнього середовища та можуть спричинити збитки життєво важливим інтересам особи, суспільства, держави та всій світовій спільноті.

Виділяють загалом 4 типи глобальних загроз:

- військові загрози – це загрози глобальної ядерної війни, поширення зброї масового знищення (хімічної, біологічної), міжнародні перевезення зброї, військові дії та конфлікти;

- економічні та соціальні загрози – це загрози масової бідноти, голоду, економічних криз, дестабілізація фінансових та інформаційних потоків, зростання населення планети та урбанізації, загрози міжнародних міграцій, пандемій (масових захворювань людей на глобальному планетарному рівні), загроза маніпуляцій з генами та ін.;

- екологічні загрози – зміни складу атмосферного повітря, забруднення всіх географічних сфер, загрози зпустелення, зменшення площі лісів, ерозія грунтів та втрата родючості земель, техногенні екологічні загрози (небезпечні промислові підприємства, перевезення та використання токсичних хімічних речовин та матеріалів, небезпечні відходи та їх експорт, захоронення, утилізація), використання біотехнологій з непередбачуваними наслідками.

- загроза тероризму – новий вид загроз глобального масштабу.

Назвіть основні країни локалізації тероризму?

Переходимо до визначення екологічної загрози.

Потенційними джерелами екологічної небезпеки можуть бути будь-які об'єкти: господарської, побутової, військової та інших видів діяльності, оскільки вони містять в собі фактори екологічної небезпеки.

Загалом джерела екологічної небезпеки поділяють на дві групи:

- Техногенні, об’єкти промисловості та побутового призначення, транспорту та ін., які спричиняють антропогенні впливи на оточуюче середовище у вигляді викидів забруднюючих речовин у повітря, воду, складування відходів виробництва, механічне порушення ландшафтів, а також у вигляді змін фізичних факторів життєдіяльності (температури, тиску, шуму).

- Природні джерела, процеси та явища, які відбуваються у самому природному середовищі і можуть бути причиною відхилення його стану від норми, як наслідок – економічні збитки різних суспільних об’єктів. В залежності від генезису виділяють такі природні джерела небезпеки: сонячно-космічні, кліматичні, гідрологічні, геолого-геоморфологічні, біогеохімічні, біологічні.

Тут необхідно мати на увазі те, що техногенні джерела небезпеки викликають забруднення природного середовища, як під час їх нормального функціонування, так і в аварійних ситуаціях, здійснюючи, таким чином, постійний негативний вплив. Такий вплив спричиняє поступові зміни природного середовища, його еволюцію, частіше деградацію.

Екологічна небезпека може виникнути внаслідок екологічних правопорушень та злочинів.

Проблема екологічної небезпеки має розглядатися з позиції «тріади» (пригадайте першу лекцію тріада суспільство-навколишнє середовище-економіка), в даному випадку – це гармонізація трьох підходів: - антропоцентричного (якість середовища життя людини); - біосферно-екологічного (умови збереження та відновлення природних екосистем та біосфери в цілому); ресурсного (можливість ведення господарства із найповнішим використанням ресурсів та їх відновленням поряд із мінімальними збитками для оточуючого середовища).

Як ви уже зрозуміли, екологічна безпека визначається безпечністю функціонування сучасних природно-господарських систем, складних за будовою і механізмами розвитку. Безпека складної системи визначається не стільки захисними заходами прийнятими тими чи іншими об’єктами, чи факторами зовнішнього середовища, скільки внутрішніми якостями – стійкістю, надійністю, здатністю до саморегуляції. Людина, суспільство, держава не можуть бути гарантами власної екологічної безпеки до тих пір, поки продовжують порушувати стійкість та біологічну регуляцію навколишнього середовища. Для екосфери та її складових основним критерієм екологічної безпеки може слугувати рівень біосферно-техносферного, еколого-економічного або природничо-виробничого паритету, тобто ступінь відповідності антропогенного навантаження на територію показникам її екологічної техноємності – граничної витривалості системи по відношенню до негативних техногенних впливів.

Для сучасних складних систем головними критеріями безпеки будуть – цілісність, збереження видового складу та структури внутрішніх взаємозв’язків. Для кожного окремого індивіда критерієм небезпеки слугує збереження здоров’я та нормальної життєдіяльності.

Режим функціонування будь-якої складної системи у будь-який момент часу визначається дією множини її внутрішніх процесів і множини процесів її взаємодії з довкіллям і залежить від впорядкування, випадковості та хаотичності цих процесів:

- детермінантний компонент (компонент впорядкування) – утворюється дією різних детермінованих факторів зовнішнього та внутрішнього середовища системи (внутрішньо і зовнішньо обумовлених), але підпорядковується певним детермінованим закономірностям (сезонні, добові коливання);

- випадковий компонент – утворюється дією різних випадкових факторів зовнішнього та внутрішнього середовища системи, але також підпорядковується певним статистичним закономірностям (землетруси, пожежі, цунамі, тайфуни);

- хаотичний компонент, утворюється нерегулярною, аномальною, непередбачуваною, збуджуючою дією нелінійних еволюційних і порогових механізмів різної природи і який не підпорядковується відомим детермінованим і статистичним закономірностям.

Показниками небезпеки можуть бути:

1. абсолютні показники – кількість надзвичайних ситуацій на рік, соціальні втрати (кількість загиблих, кількість людей з порушеними умовами життєдіяльності), матеріальні збитки. Показники соціально-техногенної небезпеки, для небезпеки екологічної додаються показники збитків оточуючого середовища.

2. відносні (показники потенційної небезпеки) – кількість різних видів потенційно небезпечних об’єктів, площа території можливого пошкодження внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій, кількість населення, що мешкає в зоні потенційного пошкодження. Також це показники середнього індивідуального ризику передчасної смерті внаслідок НС різного генезису (7 • 10^-5 – в середньому 50 чол/рік) за рік, скорочення середньої очікуваної тривалості життя, доля матеріальних збитків від НС у бюджеті міста, регіону, доля потенційно небезпечної території, на якій можливе виникнення НС, по відношенню до загальної площі, доля населення, що мешкає в межах потенційно небезпечної території.

Загалом виділяють такі рівні екологічної небезпеки: глобальний, національний (державний), регіональний, локальний, імпактний (точковий).

Виділяють також поняття екологічної надзвичайної ситуації, екологічної катастрофи та кризи. Всі вони характеризують той чи інший стан геоекосистем.

Дата добавления: 2014-01-04