Система (організованість) правовідносин розкриваються через їх структуру

Структура правовідносин (англ. structure of legal relation) — основні елементи правовідносин (суб'єкти) і доцільний спосіб зв'язку між ними з приводу соціального блага або забезпечення публічних і при­ватних інтересів на основі суб'єктивних прав, юридичних обов'язків, повноважень і юридичної відповідальності.

Правовідносини — ло­гічно пов'язана конструкція всіх елементів, де головними полюсами зв'язку є їх суб'єкти, що реалізують юридичні права, юридичні обов'я­зки, повноваження і юридичну відповідальність заради досягнення результату цього зв'язку.

Отже, термін «структура» вбирає в себе елементний склад правовідно­син і правові зв'язки між ними, тобто власне відносини між суб'єктами.

Структура правовідносин:

1. Юридичний факт – підстава виникнення, зміни і припинення правовідносин.

2. Суб’єкти – сукупність осіб, що беруть участь у правовідносинах: правомочна сторона і зобов’язана сторона.

3. Юридичний зміст – суб’єктивне право(а також законний інтерес), юридичний обов’язок, юридична відповідальність.

4. Об’єкт – те, з приводу чого виникає і здійснюється діяльність суб’єктів правовідносин.

Структура змісту правовідносин — спосіб взаємного зв'язку, що виникає на основі суб'єктивних прав, обов'язків, повноважень, відпо­відальності з приводу домагання чогось, тобто це юридичне взаємне положення суб'єктів, яке визначає, формує їх поведінку через корес­пондуючі один одному права і обов'язки заради задоволення їх інте­ресів.

Право створює всеосяжний інститут прав і обов'язків:

— основних (контролюють поведінку і взаємовідносини людей, розмежовують правомірні і неправомірні вчинки), що існують до пра­вопорушення;

—

— додаткових (право на судовий захист і відповідні обов'язки процесуального характеру), що виникають після правопорушення і пов'язані з приведенням у дію правового механізму потерпілою сто­роною для здійснення своїх вимог.

Розглянемо суб'єктивне право і юридичний обов'язок у порівнянні:

Суб'єктивне право (англ. juridical right)	Юридичний обов'язок(англ. juridical obligation/duty)
— вид і міра можливої (або дозво­леної) поведінки суб'єкта права, встановлена юридичними нормами для задоволення інтересів правомоч­ної особи і забезпечувана держа­вою	— вид і міра належної (або необ­хідної) поведінки суб'єкта права, встановлена юридичними нормами для задоволення інтересів правомоч­ної особи і забезпечувана державою
Носій суб'єктивного права — правомочний	Носій юридичного обов'язку — правозобов'язаний

Під суб'єктивним правом (« має право») розуміється можливість індивіда домагатися володіння і користування благом, адекватним змісту суб'єктивного права, заради якого право людини й існує. Під юридичним обов'язком розуміється вимога робити якісь дії.

Дата добавления: 2014-01-04