Юридичні факти: поняття і класифікація

Об'єкти правовідносин: поняття і види.

Різні суб'єкти вступають у правові відносини, насам­перед, з метою задоволення певних своїх інтересів та по­треб. Для досягнення поставленої мети суб'єкти, в межах правових відносин, шляхом реалізації своїх суб'єктивних прав та юридичних обов'язків здійснюють певні дії, чим досягається результат — об'єкт правовідносин.

Об'єкт правовідносин — це матеріальні або духовні цінності, особисті або соціальні блага, що служать задо­воленню інтересів громадян та їх організацій, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини та здійсню­ють свої суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Коло можливих об'єктів правовідносин визначають­ся законом.

Розрізняють такі види об'єктів правовідносин:

• предмети матеріального світу — речі, засоби вироб­ництва, предмети споживання; цінності (гроші, акції, векселі, облігації, цінні документи);

• продукти духовної та інтелектуальної творчості — твори літератури, образотворчого мистецтва, кіно, нау­кові твори;

• послуги виробничого та невиробничого характеру — виконання певної роботи: перевезення людей та ван­тажів, підряд на капітальне будівництво, ремонт побу­тової техніки, виконання пісні на концерті та ін.

• особисті немайнові блага — життя, здоров'я, честь, гідність;

• стан природних об'єктів — заповідники, екологіч­на чистота водосховищ, повітря та ін.

Людина не може бути об'єктом правовідносин.

Як вже згадувалося вище, передумовою виникнення (зміни чи припинення) правовідносин поряд із нормами права і правосуб’єктністю виступає юридичний факт.

Юридичний факт (англ. juridical facts)— передбачена нормами пра­ва конкретна соціальна обставина (подія, дія, стан), що є підставою для настання певних юридичних наслідків. Здебільшого — це виник­нення, зміна чи припинення правовідносин. При наявності норм пра­ва без юридичного факту правовідносини неможливі. Проте юридичні факти можуть спричиняти юридичні наслідки, що не втілюються в правовідносинах. Тому не слід «прив'язувати» юридичні факти лише до правовідносин.

Ознаки юридичних фактів:

1) є фрагментом дійсності, фактичною обставиною (подією, дією, станом) — вказівка на нього міститься в гіпотезі норми права;

2) є юридичною обставиною — викликає настання юридичних нас­лідків, породжуваних правовою нормою. Наприклад, юридичні нас­лідки — виникнення, зміна чи припинення правовідносин (суб'єк­тивних прав і юридичних обов'язків).

Отже, для настання юридичною факту важливі дві обставини: фактич­на і юридична. Наприклад, для вступу особи в спадкоємні правовідно­сини недостатньо норми права, що регулює порядок спадкування. Для цього необхідно мати фактичну обставину — відкриття спадщини для конкретної особи (смерть чоловіка), і юридичну обставину — подання заяви даної особи (дружини) нотаріусу про прийняття спадщини за місцем її відкриття та ін.

Функції юридичних фактів:

— залучення суб'єкта права до правовідносин;

— породження правосуб'єктності, її набуття або виникнення (на­приклад, з народженням дитини виникає громадянство; для створення підприємства необхідна реєстрація).

Отже, юридичні факти слугують підставою не лише для виникнен­ня, зміни і припинення конкретних правовідносин, але і цілеспрямо­ваний рух останніх є підставою юридичних фактів.

Види юридичних фактів за юридичними наслідками:

- правоутворюючі — юридичні факти, з якими норми права пов'язу­ють виникнення правовідносин (наказ ректора про зарахування абіту­рієнта К. до вищого навчального закладу);

- правозмінюючі — юридичні факти, з якими норми права пов'язу­ють зміну правовідносин (наказ ректора про переведення студента К. з денної на заочну форму навчання);

- правоприпиняючі — юридичні факти, з якими норми права пов'я­зують припинення правовідносин (наказ ректора про видачу студен­ту К. диплома про закінчення вищого закладу освіти).

Крім того, один і той же юридичний факт може бути правоутворюючим, правозмінюючим, правоприпиняючим для суб'єктів, які пред­ставляють сторони в правовідносинах. Так, факт смерті одного з по­дружжя — обставина, що припиняє правовідносини між померлим і дружиною (чоловіком), дітьми. Одночасно це є і правоутворюючим фактом, тому що після закінчення певного строку з дня смерті особи виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією права одного з по­дружжя, дітей на спадщину.

Види юридичних фактів за вольовою ознакою:

Дія ( англ. action/act) — вольова поведінка суб'єктів права, з якою пов'язані виникнення, зміна та припинення правовідносин (угода, по­станова слідчого, рішення суду).

Подія (лат. eventus; англ. event) — юридичні факти, що виникають, змінюються і припиняються поза волею людей — внаслідок не­здоланної сили (повінь, землетрус, народження людини, смерть люди­ни, закінчення строків).

Стан — складні юридичні факти, що характеризуються відносною стабільністю; тривалістю впливу на правовідносини; входженням (ра­зом з іншими фактами) у фактичний склад різних правовідносин; кіль­каразовим настанням правових наслідків; реєстрацією в державних органах (перебування на військовій службі, у шлюбі, у спорідненні, у розшуку, на посаді, у безвісній відсутності, у недієздатності, член­ство в громадській організації, стан громадянства та ін.). Використання стану об'єктивно необхідно в трудовому, сімейному, кримінально­му праві та ін.

Дії за відповідністю чи невідповідністю праву:

1) правомірні (англ. legitimate/legal)— відповідають вимогам норм права (наприклад, договір)

• правомірні акти (англ. legitimate acts) — дії, що пов'язані з вступом особи в конкретні правовідносини з наміром досягти певного юриди­чного наслідку (звернення громадянина з заявою в державний орган про прописку)

• юридичні вчинки (англ. juridical actions) — дії, що не пов 'язані з вступом особи в конкретні правовідносини і незалежно від її наміру спричиня­ють юридичні наслідки ( фіктивнийшлюб породжує, у разі народження дітей, усі юридичні обов'язки, пов'язані з їх утриманням і вихованням)

2) неправомірні (англ. illegitimate) —- не відповідають вимогам норм права (наприклад, правопорушення)

• злочини (англ. crimes) — суспільно небезпечні винні діяння (дії чи безді­яльності), що спричиняють за чинним законодавст­вом кримінальну відповідальність; мають вищий ступінь небезпечності

• проступки (англ. delicts) — суспільно шкідливі протиправні вчинки (дії чи бездіяльності), що спричиняють за чинним законо­давством усі види відповідальності,окрім кримі­нальної

Події за ступенем невизначеності волі суб'єктів:

Абсолютні — не залежать від будь-якої волі (землетрус, повінь, ураган, сніжна ла­вина тощо)

Відносні — об'єктивно пов'язані з чиєюсь волею, виявлення якої слугує причи­ною настання подій (наприклад, пожежа будинку в результаті підпалу є подією, що не залежить від волі і дій учасників правовідносин — влас­ника будинку і страхової установи, проте об'єктивно пожежа наступила в результаті дії — правопорушення і спричинила зміну правовідносин)

Події за характером їх дії:

-одноразової дії — життєві обставини, з якими норми права пов'я­зують юридичні наслідки лише в конкретному випадку (пожежа, смерть, народження);

- безупинної дії, тобто факту-стану — життєві обставини, що існують тривалий час, постійно чи періодично породжуючи юридичні наслідки (нагромадження виробничого стажу).

Види юридичних фактів за складом:

-прості — обставина, що має просту будову і виражається в простих характеристиках, (наприклад, припинення повноважень судді Консти­туційного Суду в зв'язку з закінченням строку призначення);

-складні — обставина, що має складну будову і розмаїтість характе­ристик, але з алишається одним фактом (наприклад, правопорушення як факт передбачає чотири елементи: суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сто­рона, об'єктивна сторона).

Дата добавления: 2014-01-04