Лекція 4. Україна в роки І світової війни

1.Україна у геополітичних планах Антанти і Троїстого Союзу.

2.Ставлення українських партій і організацій до війни. УСС.

3. Воєнні дії на території України.

Література

Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г. Історія України.с. 104-131.

Загострення суперечок між великими державами призвело до початку

Першої світової війни. У ній протистояли два військово-політичних блоки: Антанти (Великобританія, Франція і Росія- 1907 р. утворилась) і Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія -1882 р. утворився). Приводом до війни стало вбивство спадкоємця австрійського престолу Франца Фердінанда сербським націоналістом Г. Принципом 28 червня 1914 р. 28 липня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила війну Сербії, 1 серпня у війну вступила Росія, 3- Франція, 4 серпня Німеччині війну об’явила Англія. Почалася Перша світова війна, що продовжувалася до 11 листопада 1918 року. У ній брали участь 33 держави з населенням понад 1,5 млрд. чол.., або 75% населення земної кулі. За роки війни до діючих армій було мобілізовано 73,5 млн. чол.., 10 млн. із них загинуло, 20 млн. було поранено.

Основною причиною світової війни були економічні й політичні суперечності між державами у складі двох воєнних блоків, чиї національні інтереси зіткнулися на Балканах. Найгостріші суперечності за сфери впливу виявилися між Німеччиною і Росією. Українці опинились по різі боки барикад (понад 3,5 млн. українців було в російській армії та близько 250 тис. – в айстро-угорській, а українські землі стали розмінною монетою для великих держав:

- Росія прагнула приєднати Галичину, Буковину і Закарпаття;

- Австро-Угорщина сподівалась захопити Волинь і Поділля;

- Німеччина планувала відірвати від Росії інші українські землі і приєднати їх до великогерманської світової імперії, використавши багатий ресурсний потенціал України: Донбас, родючий чорнозем, залізну руду, а потім мати вихід до моря і далі до Індії.

- Румунія сподівалась на приєднання до своєї території Бессарабії з Хотинським повітом.

2. Ставлення населення й політиків до війни. Формування легіону Українських січових стрільців (УСС).

У Росії та Австро-Угорщині розпочалась пропагандистська кампанія з метою надати війні вигляду національної та оборонної, що привело до розколу українського національного руху, хоча з обох боків вона була загарбницькою і несправедливою.

На західноукраїнських землях:

- 1 серпня 1914 року була утворена Головна українська рада (ГУР) на чолі з К. Левицьким, яка звернулась до населення із закликом сприяти австро-угорським військам на полі бою. За її ініціативи активісти молодіжних воєнізованих організацій «Січ», «Сокіл», «Пласт» сформували у серпні 1914 р. у м. Стрий легіон УСС (українських січових стрільців) кількістю 2,5 тис. чол.. під проводом директора приватної української гімназії М. Голущинського. «Уссуси» взяли участь у битвах на Ужоцькому перевалі (вересень 1914 р.), горі Маківка (весна 1915 р.), під Галичем (серпень 1915р.), Бережанами (серпень 1916 р.), на горі Лисоня (весна 1917 р.) та інш. Зазнавши великих втрат, були переведені в тил, на фронт повернулися лише взимку 1917 року.

- 4 серпня соціалісти-емігранти з Наддніпрянщини (Донцов Д., Дорошенко В. та інш.) заснували Союз Визволення України (СВУ), що ставив за мету, спираючись на уряди Німеччини та Австро-Угорщини, створити самостійну Українську державу у формі конституційної монархії з демократичним ладом. СВУ займались видавничою діяльністю та культурно-просвітницькою роботою в таборах для військовополонених (створювались читальні, школи тощо; розпочалось формування українських дивізій сірожупанників і синьожупанників. СВУ припинив свою діяльність у червні 1918 року.

У Наддніпрянській Україні:

- Члени ТУП закликали підтримати Російську імперію; сподіваючись на надання автономії Україні в майбутньому, пізніше перейшли на позиції нейтралітету;

- В УСДРП стався розкол: група на чолі із С. Петлюрою закликала виконувати свій «обов’язок громадян Росії»; група на чолі з В.Винниченком засудила війну;

- Створений у Києві емігрантами з Галичини, Карпатсько-Руський комітет виступив за возз’єднання всіх українських земель у складі Російської імперії, поширював серед галичан заклики зустрічати російські війська як визволителів;

- Із метою підтримки російської армії відомими представниками українського національного руху А. Вязовим, Д,Дорошенком, А.Ніковським був організований «Союз земств і міст Південно-Західного фронту».

3. Воєнні дії на території України. Україна стала ареною воєнних дій у Першій світовій війні. Обидві воюючі сторони вважали, що війна повинна бути швидкоплинною. До початку війни, наприклад, у Росії було необхідних ресурсів тільки на 3 місяці. На боці Антанти готові були воювати 6,2 млн чол.., а Троїстого союзу 3,6 млн. чол.. Російська імперія ще не змогла оговтатись від своєї поразки у війні з Японією. Внаслідок своєї технологічної відсталості вона була неспроможна себе захистити і успішно вести боротьбу.

Територією України розтягнувся Південно-Західний фронт від Івангорода до Камянця-Подільського довжиною 450 км і також і Північно-Західний фронт аж до м. Риги. На півночі Росія воювала проти Німеччини, а на півдні – проти Австро-Угорщини.

Росія розпочала свій наступ після оголошення війни у Східній Прусії, але отримала. величезну поразку (втратила 250 тис. солдатів і офіцерів), після чого відступила. На півдні одночасно розпочався успішний наступ генерала О. Брусилова. Саме тут відбувся перший повітряний таран П. Нестерова проти австрійського льотчика.

- 18 серпня-21 вересня 1914 р. розгорнулась найбільша в історії І світової війни Галицька битва (Загалом в ній приймали участь близько 1,5 млн. чол.).: російські війська захопили більшу частину Східної Галичини та Північної Буковини (разом із Львовом і Чернівцями) На захоплених територіях було створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з графом О, Бобринським, почалась насильницька русифікація. Були створені Львівська, Перемишльська, Тернопільська та Чернівецька губернії, в яких закривались українські організації, школи, видання, проводились арешти серед інтелігенції і священників. У 1914 р. було проведено 1200 арештів. Внаслідок чого 578 чол. були виселені вглиб Росії.

- У квітні 1915 р. розпочався контрнаступ австро-угорських військ; восени російські війська залишили Східну Галичину, Буковину, частину Волині та інші території. Росія перейшла в позиційну війну, коли військові дії велись тільки між ворожими окопами.

- Улітку 1916 р. тривав Брусиловський прорив- наступальна операція російських військ Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова, у результаті якої знову було захоплено Східну Галичину (без м. Львова), Північну Буковину, частину Західної Волині. Австро-Угорщина втратила до 1,5 млн чол.. Брусиловський прорив істотно вплинув на європейський театр дій. Німеччина також перейшла до оборони.

- У червні 1917 р. розпочався новий наступ російських військ на Східному фронті, який закінчився провалом – утратою Галичини та Буковини. Після цієї події війна набула знову позиційного характеру.

Перша світова війна різко погіршила становище російських та українських земель: вони зазнали великих демографічних втрат(загинуло понад 500 тис. українців); занепало промислове виробництво, скоротились посівні площі, почалися інфляція та перебої з продовольством, загострилось «українське питання». Серед населення поширились антивоєнні настрої. Російська та Австро-Угорська імперії опинились на межі революцій.

Уряди провідних європейських держав розраховували на швидкоплинну війну. В арміях обох імперій воювали українці один проти одного. У складі австрійської армії була сформована перша в ХХ ст. українська військова частина – легіон українських січових стрільців.

Політичні режими і Австро-Угорщини, і Росії намагались розколоти й знищити український національно-визвольний рух.

Питання для закріплення.

1.Яку роль у геополітичних планах великих держав відігравали українські землі перед І Світовою війною?

2.Як відносились до війни українські партії?

3. Які найбільші битви відбулися на території України?

4. Який вплив справила І Світова війна на долю України?

Дата добавления: 2014-01-04