Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

В історичній науці існує проблема спадщини Київської Русі

Значення Галицько-Волинського князівства

Головні напрямки зовнішньої політики Данила Галицького

- проведення антимонгольської політики. Він визнав залежність від Золотої Орди і платив їм данину. Це дозволяло йому захистити князівство від монголо-татарських набігів, відновлювати економіку. Готував сили до боротьби проти Золотої Орди;

- у руслі цієї антимонгольської політики уклав союз з угорським королем;

- уклав союз з Папою римським. Обіцянка з боку Рима допомогла Данилі Галицькому в організації хрестового походу проти татар, а Данила обіцяв церковну унію з Папою. У 1253 р. Данила Галицький отримав від Папи королівську корону, однак допомоги не було.

Все ж головну мету Данила Галицький не досяг. Не зміг він добитися визволення князівства від монголо-татар.

Його заслуга полягала насамперед у тому, що він зумів в умовах складного зовнішнього оточення монголо-татарської навали перетворити Галицько-Волинське князівство у велику територію, яке деякі історики називають державою.

Останні події у розвитку Галицько-Волинського князівства (після смерті Данила у 1264 р.) наступні: воно ще сто років залишалося єдиною територією.

З 1264 р. і до 1301 р. князював Лев, який намагався продовжити державницьку політику свого батька. Потім князем був Юрій І (1301 – 1308 рр.). В ці часи проходив поступовий занепад Галицько-Волинського князівства. Останній князь – Юрій ІІ Болеслав (1325 – 1340 рр.). Практично у 1340 р. закінчило існування Галицько-Волинське князівство. З цього року починається боротьба Польщі, Угорщини і Литви за українські землі. А у 1387 р. остаточно Східна Галичина включена до Польщі, а у 1470 р. – Київське князівство перетворено в литовську провінцію (див. Схему №5).

- Це друга велика держава в українських землях після Київської Русі, спадкоємиця Київської Русі, що продовжила її культурні традиції;

- Забезпечила високий рівень економічного та духовно-культурного розвитку українських земель.

 

3 питання. Історична спадщина Київської Русі

 

1. Концепція російського історика М. Погодіна: Київська Русь – початковий етап історії Росії; наступницею Київської держави стала Московська держава.

2. Концепція українського історика М. Грушевського: історія та культура Київської Русі творилися, в першу чергу, українцями, адже основною територією формування держави слугувала Наддніпрянщина з центром у Києві, де споконвіків жив український народ, нікуди з них не переселявся, створивши тут свої звичаї, мову, літературу. Спадкоємцем Київської русі є український народ, а наступником Київської держави стало Галицько-Волинське князівство.

3. Концепція сучасних українських істориків (див. «Історія України: Нове бачення»/ авт.кол.: О. Гуржий, М. Котляр та ін. – К., 1996; «Історія України»/ за загальною редакцією В. Смолія та інші – К., 1997), що Київська Русь дала початок трьом народам: українському, російському та білоруському, стала витоком державності і культури кожного з них.

 

Висновки по лекції

Необхідно ще раз зазначити, що Київська Русь, а також всі князівства, які існували після її розпаду, відіграли велику роль в українській та світовій історії.

- Вперше були об’єднанні всі східнослов’янські племена в одну державну організацію;

- Сприяли економічному, політичному, духовно-культурному розвитку населення, які проживали на територіях Київської Русі, а потім і на інших землях князівств;

- Підняли авторитет східних слов’ян у Європі, про що свідчать широкі міжнародні зв’язки Київської Русі, Галицько-Волинського князівства;

- Незважаючи на феодальну роздробленість, навалу монголо-татар, Київська Русь та Галицько-Волинське князівство захистила Європу від кочових орд Сходу. В той же час вони самі стали об’єктами нападів різних ворогів і не змогли відстояти незалежність.

 

Література

1. Крипакевич І.П. Галицько-Волинське князівство – К.,1984

2. Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К.,1979

3. Котляр М.Ф. Галицько-Волинське князівство. Укр. істор. журнал – 2000 – №1 – с.21-32.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Волинська земля | Основні види та форми розрахунків із зовнішньоекономічних операціях
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1663; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.