Облік витрат на відрядження за кордон

Облік операцій з імпортних операцій

Облік розрахунків з експортних операцій

Для обліку розрахунків з експортних операцій використовуються субрахунки: 362 «розрахунки з іноземними покупцями і замовниками» та 681 «розрахунки за авансами одержаними в іноземній валюті».

Існує декілька видів розрахункових операцій при експорті товарів (робіт і послуг).

Так, при розрахунках можуть виникати операції:

- з одержання передоплати іноземної валюти від нерезидента (кредиторська заборгованість залишається непогашеною на кінець звітного періоду) і 2-й варіант, коли заборгованість погашається у цьому ж звітному періоді;

- з відвантаження товару нерезиденту (заборгованість у цьому ж звітному періоді не погашається).

Якщо одержано передоплату іноземної валюти від нерезидента і кредиторська заборгованість залишається непогашеною на кінець звітного періоду, то в цьому випадку зараховується сума передоплати шляхом перерахування в гривні за офіційним валютним курсом НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню на кінець звітного періоду, якщо заборгованість залишилась непогашеною.

Якщо перша подія – відвантаження товарів в іноземній валюті, то дебіторська заборгованість в обліку відображається за курсом НБУ на день оформлення вантажної митної декларації, підписання документів про виконання робіт (послуг). При її погашення (одержанні оплати від покупця) її перераховують, а якщо вона в цьому звітному періоді не погашається, то її на кінець звітного кварталу перераховують з відображенням результатів перерахунків у доходах і витратах діяльності.

Для обліку розрахунків, що виникають при імпорті, використовується субрахунок 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками і підрядчиками». Кредиторська заборгованість нараховується виходячи з курсу НБУ, що діяв на день імпортування товарів (робіт, послуг). Кредиторська заборгованість є монетарна стаття, тому курсову різницю відображають на кінець звітного періоду при її погашенні.

(Більш детально питання розрахунків при експорту та імпорту буде розглянуто в наступних темах).

Укладання зовнішньоекономічних договорів, налагодження зв’язків з іноземними партнерами, пошук іноземних інвесторів обумовлює необхідність закордонних відряджень.

Термін відрядження за кордон визначається керівництвом, але не повинен перевищувати 60 календарних днів.

При цьому на підприємстві повинні бути підготовленні і затвердженні завдання в яких визначається мета від’їзду, терміни, умови перебування за кордоном та кошторис витрат.

Після затвердження завдання і кошторису витрат на підприємстві видається наказ (розпорядження) керівника про направлення працівника у відрядження за кордон.

Направлення у відрядження оформляється випискою посвідчення про відрядження, що підписується керівником підприємства.

Для складання кошторису на відрядження керуються Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон. У ній визначені такі види витрат на відрядження: добові, витрати на наймання житлового приміщення, побутові послуги, транспортні витрати.

Граничні норми добових:

- 280 грн. – без харчування;

- 224 грн. – при одноразовому харчуванні;

- 154 – при дворазовому харчуванні;

- 98 грн. – при триразовому харчуванні.

Для перерахування граничних норм добових, установлених в гривнях, застосовують офіційний курс НБУ, що діє на день одержання коштів з каси уповноваженого банку.

Для одержання готівкової іноземної валюти для відрядження підприємство подає заявку на її одержання і доручення на одержання коштів.

Заявка на одержання готівки з каси банку повинна містити такі відомості:

- номер і дату наказу;

- ПІБ осіб, що від’їдають за кордон;

- термін перебування за кордоном;

- розрахунок витрат.

З каси банку на одного працівника можна одержати:

- не більше 300$ на добу (для оплати добових і витрат з наймання житлового приміщення за кордоном);

- до 1000$ (для забезпечення транспортних витрат).

Документальне оформлення документів при приїзді з відрядження з за кордону те ж саме, що і в Україні.

Авансовий звіт складається та залишок невикористаної суми повертається в касу в тій валюті в якій був виданий.

До авансового звіту додається копія сторінок закордонного паспорту з прізвищем відрядженого працівника, відмітками прикордонників і візою завірені відділом кадрів та головним бухгалтером.

Виданий аванс є немонетарною статтею і його суму не перераховують при зміні курсу НБУ. Якщо ж повертається залишок авансу, то він вважається монетарним і курсову різницю визначають

При поїздці за кордон автомобільним транспортом обов’язково підтверджують маршрут.

Дата добавления: 2014-01-04