Основні методологічні положення прогнозування еколого-економічного розвитку району міста

1. Прогноз еколого-економічного розвитку Суворовеького району повинний:

• відображати найважливіші зв’язки Суворовського району (далі - району) і його підприємств, інфраструктури, навколишнього середовища з його зовнішнім середовищем і іншими компонентами;

• досліджувати динаміку розвитку району і зовнішнього середовища в їхніх взаємозв’язках;

• максимально враховувати найважливіші соціально-економічні і екологічні наслідки кожного розглянутого варіанта розвитку району;

• враховувати можливість коректив, обумовлених соціальними, демографічними і психологічними факторами під час здійснення різних стратегій.

2. Методи прогнозування еколого-економічного розвитку району повинні бути взаємопов’язані з загальною теорією ефективності відтворення, однак цей напрямок методології прогнозування відноситься до найменш розроблених і найбільш складних її розділів.

Специфіка завдань прогнозування еколого-економічного розвитку регіонів (міст, районів), що не вписується в принципи традиційної теоріГ ефективності, зводиться до такого:

• критерії оцінки прогнозних стратегій мають динамічний і довгостроковий характер, у зв’язку з чим критерії загальної "абсолютної" ефективності не застосовуються до оцінки прогнозних стратегій;

• оцінки стратегій є імовірними;

• важливе значення мають дослідження оцінки ризику для визначення стійкості оцінок ефективності і визначення можливих діапазонів їхніх значень;

• оцінка ефективності стратегій не обмежується чисто економічними критеріями, самостійне значення в ній мають ефекти і критерії соціального, екологічного, оргапізаційно-управлінського і структурного характеру, а також ступінь адаптації стратегій; до змін зовнішнього середовища і ряд інших;

• завдання прогнозування не зводиться до вибору варіанта із початково розробленого переліку стратегій. У процесі розробки прогнозу набір стратегій змінюється, причому головна увага приділяється генеруванню нових стратегій;

• найбільш частою і вагомою по своїх наслідках помилкою при розробці прогнозу є недогляд ефективних варіантів;

• більше значення повинне приділятися пошукам нетрадиційних варіантів.

3. Вихідною вимогою до розробки прогнозів еколого-економічного розвитку районів є оцінка відповідності варіантів, розвитку (стратегії) прогнозованої динаміки зовнішнього середовища.

Розробка й оцінка стратегій здійснюється стосовно кожної з найбільш імовірних гіпотез розвитку зовнішнього середовища.

4. Прогноз повинний включати визначення не тільки стану об’єкту прогнозування на кінець періоду прогнозування, але і траєкторію розвитку об’єкта на різних часових етапах цього розвитку.

Виділення траєкторії важливо з таких причин:

• величина інтегрального ефекту при різних траєкторіях розвитку може бути різною і вибір ефективної траєкторії має самостійне значення;

• на всіх етапах просування до меті і розвитку повинне бути передбачене не перевищення критичних значень витрати ресурсів, впливів на природне середовище і низки інших параметрів. Під прогнозованою траєкторією мається на увазі найбільш ефективний шлях соціальио-економічного розвитку району, за яким повинна розвиватися його економіка в умовах, що склалися.

5. Прогноз повинний складатися з великих блоків. Такими блоками можуть бути альтернативні варіанти розвитку району, кожний з яких розглядається якєдине ціле, включає траєкторію руху до мети і не розкривається у всіх деталях. Варіанти розвитку району, що є предметом розгляду при розробці прогнозів, називаються стратегіями. Стратегія - це комплекс технологічних і організаційно-управлінських заходів для реалізації концепції поетапного розвитку району, що має чітку проблемно-цільову спрямованість.

Формування набору альтернативних стратегій розглядається як головна мета і підсумок прогнозу. Наступні уточнення в середині системних параметрів тієї чи іншої стратегії - завдання, що лежить за контуром процедури прогнозування.

6. Оцінка конкретних стратегій дається з позицій їхньої відповідності загальним цілям розвитку об’єкта, серед яких можна виділити:

• одержання економічного ефекту;

• соціальні цілі;

• технологічне удосконалювання процесів;

• поліпшення стану природного середовища;

• заощадження обмежених і не відтворювальних ресурсів;

• перебудова організаційно-управлінського механізму.

7. Повнота реалізації цілей характеризується системою критеріїв економічної, соціальної, технологічної, екологічної ефективності. Розробка набору критеріїв оцінки стратегій є важливим інструментом прогнозування.

8. Довгостроковий розвиток об’єкта звичайно ставить відразу декілька цілей і може бути описаний системою відповідних критеріїв ефективності. Методи порівняння їх між собою і процедура кінцевої багатокрптеріальної оцінки підлягають спеціальній розробці в рамках загальної методології прогнозування,

9. Специфічною рисою довгострокових прогнозів є їхня мала надійність. Для врахування ненадійності господарських прогнозів і пом’якшення їх наслідків можуть бути використані методи:

• визначення й врахування ризику;

• розробка системи резервів, що амортизують ризик.

• подолання залишкової ненадійності методами адаптаційного управління.

В науковому, теоретичному і методологічному плані ці питания вивчені недостатньо, у зв’язку з чим практичне застосування їх у сучасній вітчизняній практиці господарських суб’єктів утруднене і через це необхідно проведення додаткових досліджень по кожному з вищевказаних питань з використанням наявного досвіду і сучасних можливостей комп’ютерної техніки.

Виділяються такі етани формування екологічно доцільних напрямків структурної перебудови економіки міста і його окремих районів.

Дата добавления: 2014-01-04