Тема: Синдром дефіциту уваги при гіперактивності

(2 год.).

Мета: охарактеризувати синдром дефіциту уваги при гіперактивності (СДУГ);

Сприяти розвитку навичок у студентів роботи з дітьми СДУГ;

Виховувати професійну компетентність.

Література:

1. Венар Ч., Керіг П. Психопатологія розвитку дитячого і підліткового віку.- М., 2004.

2. Карсон Р., Батчер Дж., Минека С. Анормальная психология. – СПб., 2004

3. Левченко І.Ю. Патопсихологія: теорія і практика.- М., 2000.

4. Забрана С.Д. Психолого-педагогічна діагностика розумового розвитку дітей.- М., 1995.

5. Заваденко Н.Н. Як зрозуміти дитину: діти з гіперактивністю і дефіцитом уваги. – М., 2001.

6. Захаров А.І. Попередження відхилень у поведінці дитини. – СПб., 2000.

7. Сиротюк А. Л. Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю. – М., 2002.

8. Широкова Г. А. Жадько Є. Г. Практикум для дитячого психолога. – Р-на-Д.,2004.

9. Психотерапія дітей та підлітків. / под ред. Ф. Кендалла. - СПб., 2002

План.

1. Імпульсивність-гіперактивність.

2. Неуважність.

3. Програма втручань.

Існує три основних види СДУГ:

· Обумовлений неуважністю;

· Гіперактивністю-імпульсивністю;

· Сполука неуважності та гіперактивності;

Діти з неуважністю не здатні зберігати увагу на відповідному їх віку рівні. При гіперактивності діти увесь час знаходяться в русі, що проявляється у балакучості або постійному і неадекватному залишенні свого місця під час занять.

Імпульсивність – здійснення необдуманих вчинків.

Дослідження В. Дуглас показали, що вирішальним дефектом є увага, а не моторна активність, однак, подальші дослідження свідчать, що гіперактивність та імпульсивність настільки сильно корелюють, що їх слід об’єднується в одну категорію.

В основному симптоми СДУГ проявляються до семирічного віку (гіперактивно-імпульсивний тип). У 43% дітей з неуважним типом СДУГ та у 18% з комбінованим типом симптоми проявилися пізніше 7-річного віку.

Постановка діагнозу СДУГ відбувається при тривалості симптомів у школярів протягом 12 міс.

Критерії СДУГ:

1. Неуважність:

· Часто не може зосередити увагу на деталях або через необачність припускається помилок у навчанні, праці або інших видах діяльності;

· Труднощі при зосередженні уваги при виникненні задач або в ігровій діяльності;

· Часто не слухає, коли звертаються безпосередньо до нього;

· Часто не наслідує інструкціям та не може завершити шкільне завдання;

· Відчуває труднощі з організацією діяльності та праці;

· Уникає роботи, яка вимагає тривалого розумового напруження;

· Часто губить речі, необхідні для виконання завдання або діяльності;

· Легко відволікається сторонніми стимулами;

· Часто забудькуватий у повсякденній праці (частіше зустрічається у дітей).

2. Гіперактивність-імпульсивність (спостерігається як мінімум 6 міс.)

Гіперактивність:

· часто здійснює метушливі рухи руками ногами або йорзає на місці;

· часто залишає своє місце в класі або іншій ситуації, в яких очікується перебування у сидячому стані;

· часто бігає взад-вперед або повзає у ситуації, коли така поведінка є неадекватною (у підлітків та дорослих може обмежуватися суб’єктивним почуттям неспокою);

· часто відчуває труднощі зі спокійною грою або проведенням дозвілля;

· часто знаходиться у русі;

· часто занадто балакучий;

Імпульсивність:

· часто дає швидкі відповіді на питання перш, ніж вони завершені;

· часто відчуває складнощі при очікуванні своєї черги;

· часто перебиває інших або нав’язує їм свою компанію.

Б) Деякі симптоми гіпеарктивності-імпульсивності та неуважності, які викликають порушення, мали місце у віці до 7 років;

В) Деякі з цих симптомів присутні в двох або більше умовах (наприклад, в школі /роботі та дома).

!! Симптоми СДУГ можуть проявлятися лише в одній обстановці.

Поширення СДУГ – 3-5% від сукупності дітей шкільного віку. Також є дані, які засвідчують про зменшення кількості випадків з віком, в основному серед хлопчиків; частіше зустрічається серед хлопців.

Коморбидність:

СДУГ + РП = тісний зв'язок. К семирічному віку у 35-60% дітей зі СДУГ також діагностують ОВР (опозиційно-викликаючий розлад), а в середньому дитинстві та підлітковуму віці у 30-50 % знаходять РП (розлади поведінки).

СДУГ + ТР (тривожні розлади) = 25-40% клінічної популяції. Спостерігається зменшення СДУГ. Окрім того, ці діти схильні до нещасних випадків, що пов’язано з порушенням імпульсивного контролю.

СДУГ + НН (недостатність навчаємість) – 19-26% дітей зі СДУГ.

Сеттерфілд та Шнелл встановили, що вірогідність того, що гіперактивні діти стануть у подальшому злочинцями, пов’язана з сумісним проявом проблем поведінки у дитинстві та серйозної антисоціальної поведінки у підлітковому віці. Одна гіперактивність не збільшує вірогідність наступної кримінальної поведінки.

Дата добавления: 2014-01-04