Принципи та методи дослідження економічних процесів та їх впливу на регіональні ринки праці

Структурна перебудова спрямовується на ліквідацію диспропорції економіки в усіх її ланках. Найбільш чутливо вона відбивається на ринку праці, адже саме він безпосередньо стосується людей. Аналіз та дослідження зсувів спрямовується на виявлення резервів та підвищення продуктивної зайнятості населення та грунтується на аналізі соціально-економічної ситуації в регіонах, макроекономічних тенденціях (зміни обсягів виробництва, основних пропорцій зайнятості і т.і.).

Основними принципами оцінки впливу структурної перебудови економіки на регіональний ринок праці мають бути: системність, комплексність, регіональна адаптивність, результативність, достовірність.

Принцип системності до оцінки впливу структурної перебудови на розвиток регіональних ринків праці означає дослідження усієї сукупності показників, найважливішими з яких є такі, що характеризують інвестиційні, структурні та соціальні процеси (наприклад, через індикатори капітальних вкладень, інвестиційної активності, обсягів виробництва можна оцінити вплив структурної модернізації на розвиток ринку праці).

Принцип комплексності реалізується за умови, що дослідження впливу структурної модернізації економіки на розвиток регіональних ринків праці містить максимально повну інформацію про стан об`акта оцінки. Комплексна оцінка передбачає дослідження максимально можливого спектру факторів, що впливають на регіональний ринок праці. Основні фактори, під дією яких відбуваються зміни на регіональних ринках праці можна класифікувати за такими критеріальними ознаками:

- правові (державна політика структурної перебудови економіки та пріоритетного розвитку окремих галузей і територій; правова база здійснення економічних перетворень; правове, нормативне та інструктивне забезпечення розвитку економіки, його стабільності; соціальні гарантії та соціальна спрямованість структурної перебудови економіки тощо);

- фінансово-вартісні (діюча система фінансування, оподаткування, кредитування, страхування та аудиту; інвестиційна та грошово-кредитна політика; форми державної підтримки господарюючих суб`єктів; стабільність економічної кон`юнктури);

- техніко-технологічні ( впровадження у виробництво прогресивних технологічних процесів та досягнень НТП);

- організаційно-економічні ( рівень розвитку ринкової інфраструктури; наявність конкуренції між економічними структурами різних секторів економіки та регіонів; форми науково-методичної, інформаційної, консультативної підтримки підприємницьких утворень; темпи та ефективність проведення приватизації в регіонах; організаційна процедура реформування галузей економіки; умови зовнішньоекономічної діяльності суб`єктів господарювання усіх форм власності);

- соціально-психологічні ( мотивація та престижність трудової діяльності; настанови та орієнтації населення щодо самостійної зайнятості; стан та системи професійної підготовки та перепідготовки кадрів для новостворених економічних структур; створення державою різних соціальних умов розвитку всіх секторів національної економіки незалежно від форм власності; загальна морально-психологічна ситуація в суспільстві).

Вплив тих чи інших факторів може бути позитивним лише за умови наявності чіткої програми структурної перебудови економіки, розвиненості ринкової інфраструктури, впровадження чіткого порядку застосування та реєстрації нових господарюючих низових структур, державної підтримки підприємницької діяльності тощо.

Важливою умовою комплексної оцінки є виявлення соціально-економічних проблем при реструктуризації та врахування їхнього впливу на ринок праці.

Принцип періодичності означає, що оцінка впливу структурної перебудови на ринко праці має здійснюватись через певний термін зурахуванням нових тенденцій та етапів розвитку економіки, спроможних радикально змінювати основні параметри ринку праці.

Принцип результативності пов`язаний з необхідністю враховувати кінцеву ефективність структурних трансформацій, а саме: стан інфраструктури ринку праці та здатність держави підтримувати безробітних. Кінцевим результатом оцінки має бути стратегія та програми соціально-економічного розвитку регіонів.

Принцип достовірності виконується за умов використання відповідного та повного інформаційного забезпечення. Основними складовими інформаційного забезпечення мають бути:

- інформація про основні напрямки структурних зрушень;

- оцінка масштабів регіонального вивільнення робочої сили;

- оцінка потреби робочої сили в розрізі регіонів, основних галузей економіки та форм власності;

- інформація щодо наявних робочих місць в регіоні.

У зв`язку з вище перерахованим оцінка впливу структурної економіки на ринок праці має враховувати:

- зрушення у структурі виробництва, зокрема промислового, пов`язані з його модернізацією;

- рівень інвестиційної активності суб`єктів господарювання;

- характер інноваційної діяльності суб`єктів господарювання;

- обсяг та якісний склад пропозиції робочої сили в регіонах;

- зміни попиту на робочу силу під впливом структурної трансформації економіки у розрізі регіонів;

- масштаби вивільнення робочої сили по регіонах в умовах модернізації економіки;

- зрушення у структурі зайнятості населення за галузями економіки, формами власності;

- динаміку рівня зайнятості населення по регінах;

- рівень забезпечення соціальних гарантій зайнятості населення регіонів.

Загальна методична схема вищезгаданої оцінки складається з 4 етапів (рис 4.4), серед яких розробка методики і робочої програми дослідження є базовою.

Другий етап дослідження (збір даних) має проводитись за допомогою спостереження (вибірковий, контрольний, безпосередній, соціальний, періодичний, статистичний види спостереження), яке повинно мати належне інформаційне забезпечення. За формою будь-яке статистичне спостереження поділяється на оцінку даних звітності та результатів спеціально організованого спостереження (перепис та спеціальні обстеження), а за видом – на суцільне (досліджується вичерпна сукупність явищ даного типу) та несуцільне (вибіркове, анкетний спосіб, дослідження основного масиву тощо). Серед основних методів несуцільного обстеження варто виділити вибіркове обстеження підприємств і домогосподарств, експертні оцінки, соціологічне опитування, групові обговорення тощо. При суцільному спостереженні основними джерелами інформації є: державна статистична звітність, звітність Міністерства праці та соціальної політики, регіональних центрів зайнятості.

Серед методів інформаційного забезпечення все більшого значення набуває вибірковий метод, який дозволяє отримати необхідну інформацію у короткий термін. Його формують кількісні та якісні методи, використовувати які бажано комплексно. Серед кількісних методів найбільшого поширення набуває вибіркове обстеження домогосподарств і підприємств. Вибіркові обстеження підприємств надають інформацію щодо кількості, якості та структури зайнятих та вільних робочих місць на підприємствах регіону. Вибіркові обстеження домогосподарств – це обстеження економічної активності населення (робочої сили). Вини проводяться за місцем постійного проживання населення і охоплюють опитуванням осіб віком від 15 до 70 років. Цей метод дозволяє отримати інформацію про зайнятість населення, її структуру, причини незайнятості та тривалості безробіття, пропозицію робочої сили, інші складові ринку праці. Він є найбільш гнучким, а його методика відповідає стандарту МОП.

Дані, отримані за допомогою різних джерел інформації, бажано взаємодоповнювати. Особливо це стосується результатів несуцільного обстеження, які потребують доказу їх вірогідності, на відміну від узагальненої інформації, отриманої за допомогою суцільного методу. У процесі збору вихідних даних можна використовувати такі методи формування інформаційної бази даних, як експедиційний, кореспондентський, технічний, само обчислення і само реєстраційні, технічні методи (рис.4.5).

Наступним етапом оцінки впливу структурної перебудови економіки на регіональні ринки праці є зведення і аналіз даних статистичного спостереження, яке полягає в систематизації, обробці та обчисленні групових і загальних результатів,

отриманих на попередньому етапі дослідження.

Статистичний аналіз може здійснюватись за допомогою різноманітних методів. Серед них варто виділити метод групування (аналітичне, комбіноване, первинне, структурне, територіальне), метод узагальнюючих показників, індекснийметод (груповий, індивідуальний, загальний індекс, індекс кореляції, змінного складу, структурних зрушень, територіальний), метод порівняння (різницеве, відносне порівняння), балансовий метод (баланс робочої сили, руху працюючих, кваліфікованих робітників, спеціалістів, використання робочого часу та ін.).Важливе місце у дослідження впливу структурної перебудови економіки на регіональні ринки праці має метод порівняння, який шляхом співставлення фактичних даних з попередніми допомогає проаналізувати зміни на ринку праці та вплив на нього структурної перебудови економіки (табл.4.2.).

Статистичні методи, які мажна використовувати при дослідженні впливу структурної перебудови економіки на розвиток регіональних ринків праці

Назва методу	Стислий опис методу
Балансовий метод	Статистичне визначення процесу відтворення, яке полягає у співставленні системи показників, що відображають стан взаємопов`язаних елементів суспільного відтворення
Вибірковий мотод	Дослідження вибіркової сукупності – сукупності х₁,х₂,….., х_n обмеженої кількості спостережень випадкової величини х хляхом вибору одиниць сукупності для дослідження
Дисперсійний аналіз	Статистичний метод якісного вирішення завдання вимірювання зв`язку (допомогає встановлювати форму зв`язку між результативною і формальною ознакою)
Індексний метод	Базується на побудові та аналізі індексів, які дозволяють порівнювати складні соціально-економічні явища, особливо ті, що складаються з неспівставних елементів
Коваріаційний метод	Сукупність методів математичної статистики, що відносяться до моделей залежності середнього значення деякої випадкової велечини Y одночасно від набору некількісних F та кількісних X факторів
Кореляційний аналіз	Дослідження взаємозалежності ознак в генеральній сукупності, що є випадковими величинами, які мають нормальний багатомірний розподіл
Логічний метод	Грунтується на операціях математичної логіки
Метод вторинного групування	Використовується у статистичному дослідженні для створення нових груп на сонові раніше проведеного групування
Метод головних компонент	Використовується для переходу від змінних х₁,х₂,….., х_n вихідної багатомірної ознаки Х до деяких допоміжних змінних z₁,z₂,…..,z_n, що володіють рядом характеризуючих якостей і називаються головними компонентами
Метод групування	Процес утворення груп сукупності, однорідних в певному істотному відношенні, а також тих, що мають однакові і близькі значення ознаки
Метод «далекого сусіда»	Ступінь близькості двох груп (кластерів) об`єктів оцінюється за рівнем близькості між найбільш віддаленими їх представниками
Метод динамічних рядів	Метод статистичного вивчення за допомогою хронологічного ряду – послідовно розміщених у хронологічному порядку значень показника, який у своїх змінах відображає розвиток явища, що вивчається
Метод експертних оцінок	Кількісне і якісне визначення спеціалістами (експертами) стану та розвитку будь-якихявищ, процесів
Метод змінних середніх	Використовується для аналізу рядів динаміки з метою виявлення основної тенденції зміни їх рівнів
Метод індивідуальних відхилень	Збирання по підприємствах (установах, організаціях) і аналіз даних про відхилення фактичного рівня показника від планової чи нормальної його величини
Метод моментів	Один із загальних методів оцінювання невідомих параметрів розподілу, суть якого полягає в тому, що деякі моменти генеральної сукупності прирівнюються до відповідних вибіркових, після чого система рівнянь розв`язується відносно невідомих параметрів
Метод Монте-Карло	Числений метод, оснований на отриманні великого числа реалізацій випадкового процесу, який формується таким чином, щоб ймовірні характеристики дорівнювали визначальним величинам задачі, що вирішується
Метод «найближчого сусіду»	Ступіньблизкості двох груп (кластерів) об`єктів оцінюється засупенем близькості найближчих один до одного об`єктів- представників цієї групи
Метод основного масиву	Метод несуцільного статистичного спостереження, при якому обстежються найбільш крупні, істотні одиниці спостереження
Метод пералельних рядів	Приведення і аналіз рядів статистичних даних про взаємопов`язані явища
Метод повторних крапок	Метод перевірки, який базується на ранговій кореляції. Призначений для перевірки часового ряду на випадковість коливань чи на наявність тенденцій
Метод порівняння	Універсальний логічний спосіб формування наукових понять шляхом співставлення вихідних матеріалів (даних)
Метод середніх величин	Наводиться узагальнена кількісна характеристика ознаки в статистичній сукупності
Метод суцільних спостережень	Обстежується вичерпна сукупність явищ даного типу без єдиного виключення
Регресійний аналіз	Вивчає залежність середнього значення якоїсь випадкової величини (результуючого показника) від декількох інших величин (регресорів, незалежних змінних, аргументів)

Особливої уваги заслуговує метод експертних оцінок, який за допомогою підпорядкованих йому методів (нарада, «мозковий штурм», «суд», ділові ігри, «сценарії») дозволяє вивчити певну проблему при відсутності повної статистичної інформації та недосконалості вибіркового обстеження.

Зведення та аналіз даних статистичного спостереження включає також розробку і практичне застосування системи показників, за допомогою яких можна дослідити вплив структурної перебудови економіки на ринок праці. Паказники об`єднані у 6 груп, які передбачають дослідження:

- соціального стану та соціального захисту населення.

Кожна з них вміщує систему показників, які дозволяють дати всебічну характеристику явищ та процесів, що вивчаються (рис.4.6).

Узагальнення статистичних даних і підготовка практичних рекомендацій є останнім етапом оцінки впливу структурної перебудови економіки на регіональні ринки праці. На ньому узагальнюються отримані дані щодо стану регіональних ринків праці, формуються висновки щодо позитивних та негативних результатів впливу на них такої перебудови та розробляються шляхи покращення ситуації.

Розглянуті методи та методика оцінки впливу структурної перебудови економки на регіональні ринки праці допоможуть відстежувати хід виконання відповідних програм та дієвість здійснюваних заходів.