Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття про зорові ілюзії

Зорові або оптичні ілюзії – це обман зору, помилки в оцінці й порівнянні між собою довжин відрізків, величин кутів, відстаней, у сприйнятті форми предметів, що виникають у спостерігача за певних умов.

Помилки ці численні, різноманітні й важко класифікуються.

Образ, що сприймається зором може бути більш або менш викривленим і не відповідати дійсності. Але обманювати можуть як очі так і мозок. Тобто, можливо або невірно відчувати, або невірно тлумачити побачене. Таким чином, причини зорових ілюзій можуть бути фізіологічними, що залежать від будову органів зору, і психологічні, що залежать від отриманих раніше суджень, представлень, тобто від свідомості (рис. 3)

 

Рис. 3. Приклад зорових ілюзій.

До оптичних ілюзій можна віднести: фізіологічні, фізичні та психологічні ілюзії.

Психологічні ілюзії обумовлені особливостями оптичного сприйняття людського ока та проявляються у нашому повсякденному житті дуже часто.

Знання особливостей оптичного сприйняття має велике значення в образотворчому мистецтві та архітектурі, де вміле їх використання розширює можливості художника або архітектора.

Використовуючи ці знання при побудові картографічних художніх шрифтів, а також при роботі акварельними фарбами, ми можемо оптично посилити глибину простору, підкреслити або наблизити предмет до спостерігача.

Сила ілюзорного бачення може бути різною. Вона залежить від образотворчих властивостей об'єкту вивчення, умов розгляду, психофізіологічних характеристик спостерігача. Значення ілюзії також може бути різним. Ілюзії – це не завжди лише перешкоди. З досвіду відомо, що зорові ілюзії діляться на три різновиди:

1) ілюзії ефемерні, легко руйновані як тільки спостерігачу стає відомий істинний стан речей. Такі всі психологічні ілюзії, обмани, думки. До них відносяться, наприклад, ілюзорна неправильна думка про істинні розміри об'єктів на знімках, що не містять еталонних предметів відомих розмірів.

2) Ілюзії не стійкі, кориговані мисленням, які можуть бути свідомо подолані спостерігачем. Широко відома, наприклад, ілюзія об'ємності земної поверхні на картах: гір, горбів, долин, ярів, виникаюча за наявності світлотіні. Ця ілюзія створює правильне і неправильне, зворотне, враження про рельєф.

3) Ілюзії стійкі, які не зникають навіть якщо спостерігачу добре відомо, що спостережуване явище відповідає дійсності. Звичайно такі ілюзії мають фізіологічні походження. Наприклад, штучне стереоскопічне бачення. Стійкий характер мають також ілюзії світлового і тонового контрасту, при яких сіра пляма здається світлішою, ніж вона ж на білому фоні. Насправді можуть виникати одночасно різні ілюзії.

 

 

4. КОМП’ЮТЕРНЕ КОЛЬОРОУТВОРЕННЯ

 

 

Сьогодні вже ніхто з фахівців не сумнівається в тому, що сучасна діяльність у галузі дизайну нерозривно пов’язана з комп’ютерною технікою. Вся поліграфічна і рекламна продукція створюється чи допрацьовується за допомогою комп’ютера, який з предмета технічного оснащення перетворюється на могутній художній інструмент. За його допомогою розв`язуються найскладніші дизайнерські завдання.

Кінець ХХ– початок ХХІ ст. характеризується прогресивними змінами у поліграфії — це не тільки удосконалення комп’ютерної техніки і поява якісних кольорових принтерів різноманітних модифікацій, а, головним чином, широке розповсюдження цифрових технологій у друці. Сучасні принтери виводять на папір зображення з високою якістю та виключають із традиційного виробничого циклу кольороподільні плівки, друкарські форми та друкарські машини. З’явились так звані настільні видавничі системи, які є міні-аналогами професійних поліграфічних робочих станцій та включають до себе графічний планшет, сканер та кольоровий високоякісний принтер. Також для сфери цифрового мистецтва є характерним і те, що професійні художники та дизайнери почали самі виконувати багато друкарських функцій, не перекладаючи їх на фахівців додрукарської підготовки.

У багатьох комп’ютерних самовчителях та енциклопедіях, як правило, скорочено висвітлюються питання фізичної природи кольору, утворення колірних каналів та двох основних колірних моделей RGB i CMYK, і, головним чином, розглядаються суто технічні питання. Основні терміни кольорознавства у таких виданнях відсутні, не кажучи вже про елементарні принципи колірної гармонії.

 

Питання про кольороутворення на моніторі та кольоровідтворення на папері у практичній роботі виявляються найскладнішими. На сьогоднішній день художньо-графічні комп`ютерні програми представляють дві потужні конкуруючі корпорації Adobe (США) і Corel (Канада).

 

Як відомо, графічні зображення поділяються на векторні й растрові.

У векторному засобі кодування ( Corel Draw, Adobe Illustrator) фігури, криві та прямі лінії, з яких складається малюнок, зберігаються в пам`яті комп`ютера у вигляді математичних формул. Наприклад, щоб створити круг, достатньо знати його радіус, координати центру та колір однорідної чи текстурної заливки. Будь-яке зображення у векторному форматі утворюється з множини складових, які можна редагувати, і зокрема в кольорі, незалежно одна від одної.

У растрових форматах (Adobe PhotoShop, Corel PhotoPaint) для цифрового кодування малюнок розкладають на невеликі однокольорові частини. Всі кольори, що використані у зображенні, нумерують та для кожної точки (пікселя) записують номер її кольору. Піксель складається з трьох точок, що світяться — зеленої, червоної та синьої. Змінюючи інтенсивність їхнього світіння в різних пропорціях, можна отримати всі інші кольори та відтінки. Через тріаду колірних складових наш зір і формує в мозку відчуття кольору того самого кольорового елементу.

Якщо для вираження пікселю у чорно-білому зображенні достатньо 1 біту, то для роботи з кольором необхідно набагато більше інформації. У сер. 60-х років ХХ ст. визначився стандарт одиниці виміру пам’яті — байт, котрий є послідовністю восьми двійкових розрядів.

Один двійковий розряд називається бітом, кожний біт може приймати одне з двох значень — 0 чи 1.

Двома бітами можна закодувати 4 значення: 00, 01, 10, 11. Сірі напівтонові зображення (Grayscale) потребують 8 біт для кодування інформації про 256 відтінків сірих кольорів.

Індексовані кольорові зображення (Indexed Color) використовують 256 кольорів. Для мережі Інтернет існує спеціальна палітра з заданими кольорами, що однаково відтворюються на будь-яких моніторах.

В колірному просторі RGB використовують по 8 біт на кожний канал (всього 24 біти), що і дозволяє відображати 16,5 млн. відтінків. В колірному просторі CMYK додатково використовується 8-бітний канал для окремого чорного кольору, що збільшує глибину кольору до 32 біт. Глибина кольору —кількість біт, що використовуються для кодування кожного пікселю растрового файлу; чим їх більше, тим якісніше кольорове зображення.

Щоб правильно передати при друці кольори створеного комп`ютерного зображення необхідно добре знати колірні моделі. Вони визначають засіб створення кольорового зображення та дозволяють передати незчисленну кількість колірних відтінків оточуючого середовища за допомогою цифр. Ось і зв`язок кольору з математикою в сучасних технологіях навчання й виробництва. Наприклад, змішуємо жовту та блакитну фарби, маємо зелену. Співвідношення двох основних фарб може бути різним: 50-50%, 70-30%, 90-10% та ін. (див. розділ «Змішування кольорів»). Таким чином, колір можна математично описати як співвідношення базових компонентів. Опис характеристик кольору, пов’язаних з конкретною колірною моделлю (чи пристроєм), отримало назву колірного простору.
Об`єкт, який має колір, може випромінювати світло або поглинати його. В першому та другому випадках колір об`єкту описується по-різному, тобто для його опису використовують принципово різні колірні моделі. Кольори першого типу ми спостерігаємо, коли дивимося на світлофор, вогнище, екран комп`ютера, телевізора, лампи штучного освітлення. Такі кольори випромінювання (адитивні, складальні) описує модель RGB (за першими буквами англійських назв базових кольорів цієї моделі: R — червоний, G — зелений, B — синій). Будь-який колір цієї моделі представлений трьома числами величини кожної кольорової складової. Якщо змішуються всі три кольори з максимальною інтенсивністю, створюється білий, подібно до того, як три промені світять в одне місце. Чорний колір утворюється, коли випромінювання дорівнює нулю. Змішуючи три базових кольори в різних пропорціях, можна отримати розмаїття відтінків. У моделі RGB кількість компонентів кольору вимірюється числом від 0 до 255, інакше вони називаються колірними каналами. RGB — триканальна колірна модель.Одне й те ж небо може мати різні відтінки, залежно від співвідношення складових, у даному випадку блакитного (Cyan) і пурпурового (Magenta). Змішування кольорів відбувається лише в органі зору людини. Якщо збільшити зображення до дуже великого масштабу, ми побачимо, що воно складається з великої кількості кольорових точок (пікселів).

 

 

Різний відтінок зображення, залежно від співвідношення колірних складових

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Мінімальна різниця яскравостей, що розрізняється очима, називається розрізненою чутливістю, або порогом контрастності | М. Київ
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 3960; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.