Обслуговування, порядок припинення договору на екс­курсійне обслуговування визначаються відповідно до ци­вільного законодавства та законодавства з питань захисту прав споживачів

Відповідальність сторін за невиконання, неналежне ви­конання зобов'язань відповідно до договору на екскурсійне

Особа, яка надає екскурсійні послуги, зобов'язана до укладення договору на екскурсійне обслуговування надати екскурсанту необхідну і достовірну інформацію щодо екскур­сійного обслуговування, його видів і особливостей, квалі­фікації екскурсовода, про порядок і строки оплати екскур­сійних послуг, а також надати екскурсанту на його прохання іншу інформацію з питань екскурсійного обслуговування.

Загальні положення про договір на надання послуг засто­совуються до договору на екскурсійне обслуговування, як­що інше не передбачено законом та не суперечить суті зо­бов'язання.

Договір на екскурсійне обслуговування укладається за правилами, визначеними цивільним законодавством, у тому числі шляхом видачі ваучера.

1. Поширеним видом діяльності суб'єктів туристичної діяль­ності є надання послуг з організації та проведення екскурсій. У ч. 1 ст. 21 дається визначення договору на екскурсійне обслу­говування. Даний договір розглядається в коментованій статті як самостійний вид договору. При включенні екскурсійних по­слуг до складу туристичного продукту мають застосовуватись положення договору про туристичне обслуговування (див. ко­ментар ст. 20 Закону).

Даний договір є двостороннім, оскільки правами та обов'яз­ками наділені обидві сторони договору.

Він вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами у формі, встановленій зако­ном. Таким чином, договір на екскурсійне обслуговування на­лежить до консенсуальних договорів.

Оскільки суб'єкт туристичної діяльності надає екскурсійні послуги за встановлену договором плату, то останній належить до відплатних договорів.

Крім того, даний договір є публічним (див. коментар ст. 20 Закону).

Сторонами договору є, з одного боку, суб'єкт туристичної діяльності, а з другого, — екскурсант (учасник відносин, що ви­никають при здійсненні туристичної діяльності) (див. коментар ст. 5 Закону).

За договором на екскурсійне обслуговування, істотною части­ною обслуговування є послуги екскурсовода (гіда-перекладача) загальною тривалістю не більше 24 годин. Відповідно до Наказу Державного комітету України з питань регулятор­ної політики та підприємництва, Державного комітету мо­лодіжної політики, спорту і туризму України від 17.01.2001 р. № 7/62 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження гос­подарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, за­рубіжного туризму, екскурсійної діяльності» гід (екскурсовод) —особа, яка володіє фаховою інформацією про країну (місцевість) перебування, визначні місця, об'єкти показу, а також мовою цієї країни чи мовою іноземних туристів, яких приймають, або за­гально зрозумілою для них мовою, надає екскурсійно-інфор­маційні, організаційні послуги учасникам туру в межах договору про надання туристичних послуг.

Очевидно, що дане визначення особи екскурсовода не відповідає положенням коментованого Закону, оскільки Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з ор­ганізації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екс­курсійної діяльності, прийняті відповідно до Закону України «Про туризм» в редакції 1995 р. Однак це визначення дає певне уявлення про екскурсовода та предмет його діяльності.

Виходячи з чинної редакції Закону, екскурсовод може діяти як у межах договору на туристичне обслуговування, так і в межах окремого договору на екскурсійне обслуговування.

Прикладом обслуговування, істотною частиною якого є по­слуги екскурсовода, може бути пішохідна екскурсія історичними місцями населеного пункту у супроводі екскурсовода та із забез­печенням екскурсантів харчуванням у закладах харчування.

У разі надання екскурсійних послуг (навіть якщо вони є істот­ною частиною обслуговування), поєднаних з розміщенням екс­курсантів, має укладатись не договір на екскурсійне обслугову­вання, а договір на туристичне обслуговування.

2. Укладення договору на екскурсійне обслуговування прово­диться за правилами, визначеними цивільним законодавством. Цей процес відбувається в два етапи: 1) пропозиція однієї сторо­ни укласти договір (оферта); 2) прийняття пропозиції другою стороною (акцепт).

У Законі не зазначена форма, в якій повинен укладатися до­говір на екскурсійне обслуговування. На нашу думку, він може укладатися як в усній, так і в письмовій формі.

Якщо стороною, котра надає екскурсійні послуги, є юридич­на особа (туроператор, екскурсійні бюро тощо), то відповідно до ст. 208 ЦКУ правочин (договір) належить вчинити в пись­мовій формі. Якщо ж екскурсійні послуги надаються іншими суб'єктами підприємницької діяльності — не юридичними осо­бами (див. коментар ст. 5 Закону), то договір на екскурсійне обслуговування може вчинятися як у письмовій, так і в усній формі за домовленістю між сторонами. При укладенні договору в усній формі особа, яка надає екскурсійні послуги, має видати екскурсанту документ, який підтверджує факт укладення дого­вору (квитанція про сплату послуг, квиток тощо). Укладення договору в усній формі можливе в тому разі, коли ціна догово­ру не перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткову­ваного мінімуму доходів громадян.

Договір на екскурсійне обслуговування може укладатися шляхом видачі ваучера.

3. До договору на екскурсійне обслуговування, так само як і для договору на туристичне обслуговування, застосовуються загальні положення про договір на надання послуг (див. коментар ст. 20 Закону та главу 63 ЦКУ).

4. Частина 4 ст. 21 коментованого Закону вимагає від особи, яка надає екскурсійні послуги до укладення договору, надати майбутньому екскурсанту інформацію, яка стосується порядку та умов проведення екскурсії. З метою уникнення непорозумінь між екскурсантами та суб'єктами, котрі надають екскурсійні послуги, варто надавати вказану у Законі інформацію під особистий підпис екскурсанта.

Подібна норма міститься також у ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів».

5. Зобов'язання, що виникло на підставі договору на екскурсійне обслуговування, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконан­ня з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (нена­лежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором чи законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Порядок припинення договору на екскурсійне обслуговуван­ня визначається відповідно до цивільного законодавства та зако­нодавства з питань захисту прав споживачів.

Під припиненням договору слід розуміти припинення існу­вання прав та обов'язків сторін договору. Договір може бути при­пинено не лише при досягненні його мети, тобто коли зо­бов'язання сторонами виконані належним чином, а й тоді, коли ця мета не досягнута.

У ЦКУ питанням припинення зобов'язань присвячена глава 50. У ній зазначені такі підстави припинення зобов'язань: належне виконання зобов'язання, зарахування, угода сторін, поєднання боржника і кредитора в одній особі, неможливість ви­конання, смерть фізичної особи, ліквідація юридичної особи, відступне і прощення боргу.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допус­кається лише у випадках, встановлених договором або законом. Наприклад, Закон України «Про захист прав споживачів» містить норму, відповідно до якої споживач має право відмовити­ся від договору про надання послуг (в нашому випадку від дого­вору на екскурсійне обслуговування) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступає до виконання договору.

Стаття 22. Договір на готельне обслуговування

Дата добавления: 2014-01-04