Покупних

напівфабрикатів (1000);

О – одноденні витрати сировини,матеріалів, напівфабрикатів;

N – норма оборотних коштів (днів).

О = Вр/365 або О= Вк/90, де (2)

Вр(Вк) –витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів за рік (квартал), грн.

365 (90) – кількість днів у періодів.

N = Пз + Сз + Тз + техз + Пз (3)

Тобто норма (у днях) складається з поточного запасу, страхового хапасу, транспортного запасу, технологічного запасу; часу на розвантаження, доставку, пийняття, складування.

Поточний запас – основний вид запасу, виходячи з кількості с.м. н/ф для виробництва, виходячи з періодичності поставок і обсягів їх споживання. Визначається, як правило як 50 % середнього інтервалу між поставками різних постачальників.

Середній інтервал розраховується діленням 365 днів на число постаовк на рік, або як середня величина за минулий рік.

Страховий запас – для гарантування безперебійності виробництва у випадках порушення умов потсавок. Встановлюється до 50 % поточного запасу.

Транспортний запас – створюється, якщо строк вантажообігу більший ніж документообігу (при поставках на великі відстані). Розраховується як сума перевищення терміну доставки над термінами переказу і обкатки розрахункових документів.

Підготовчий запас визначається середніми витратами часу на відповідні операції. До запасів належать і допоміжні матеріали, які нормуються за формулами (1) – (3).

2.

Аналогічно нормується запас палива за видами на виробничі і невиробничі цілі, норматив на тару з урахуванням часу виготовлення або транспортування, прошивки та інших стадій підготовки до запакування продукції.

Методи встановлення нормативів на запасні частини

1) прямий розрахунок – за кошторисами на рік на проведення ремонтів за видами засобів;

2) укрупнений.

Н = N · Вк (4)

Де Н – норматив запасних частин, грн.

N – норма – коефіцієнт

N = Зсер/Всер, де (5)

Зсер- середньорічний залишок запчастин.

В – вартасть машин, устаткування, що підлягають ремонту.

Нормування МШП.

Возначається окремо для кожної групи, не залежно від характеру використання:

- господарський інвентар;

- спецодяг і спецзвуття;

- спеціальний інструмент і пристосування4

- змінне обладнання.

Нормуються МШП на складі методом прямого розрахунку - кількості необхідних комплектів, інструментів. Для спецодягу і звуття – за формулами (1) – (3)

3.

Усі витрати на початі, але незавершені вироби – у цехах, майстернях, інших виробничих приміщеннях після видачі зі складу матеріалів до моменту передачі продукції на склад визначаються вартістю незавершеного виробництва.

Нароматив незавершеного виробинцтва залежить від:

- обсягу і складу продукції;

- тривалості виробинчого циклу;

- собівартості продукції;

- харакетру наростання вирта у процесі виробинцтва.

Н = Во · Двц · К, де (6)

Н – роматив, грн у незавершеному виробництві;

Во – однодобові витрати на виробництво у 4 квартілі, грн.4

Двц – тривалість виробинчого циклу, днів;

К – коефіцієнт наростання витрат;

Во – обчислюється за формулою (2).

Двц – визначається за чаосм перебування продукції у незавершеному виробництві на підставі технологічних карт виробинцтва (час обробки, транспортування, час між окремими операціями, страховий час).

На підприємствах з широким асортиментом продукції Двц визначається як середньозважена величина за тривалістю виробничого циклу кожного виду продукції.

К – відображає характер зростання за днями виробничого циклу, ступінь готовнсоті, послідовність і темпи зростання витрат.

Чим більші витрати перших днів – тим вище норматив.

При рівномірному наростанні витрат

К = (Во +0,5Н)/ (Во+Вн), де (7)

Во, Вн – одночасні та наростаючі витрати.

При нерівномірному

К = С/В (8)

С – середня вартість виробу у незавершеному виробництві за день4

В - виробнича собівартість виробу.

Номатив незавершених виробів переданих на склад і прийнятих технологічним контролем визначається.

Н = Вк/Д· Т (9)

Вк – витрати на випуск товарної продукції у 4 кварталі, грн.

Д – кількість днів кварталу.

Т – норма запасу готової продукції, днів.

Т – складається з часу комплектування, упаковки, оформлення, передачу до банку платіжних документів. Визначається розрахунковим методм.

При великій номенкалтурі виділяють 70-80 % основних видів виробів, щодо яких визначають середньозважену норму, залежно від їх питомої ваги в складі усіх видів продукції.

4.

Витрати, що збільшують собівартість у наступних періодах нормуються за формулою:

Н = Внпр + Впр – Всв, де (10)

Внпр, Впр, ввс – сума витра майбутніх періодів на початок планового року, витрат, що включаються у собівартість планового року. Здійснюється на кожен рік.

5.

За прямим методом сукупний норматив:

Нс = Нмсн\ф + Нмд + Нзг + Нп + Нг.п + Н в.м.п.

За економічним методом він визначається відразу без розподілу за елементами у два етапи.

1. норматив за змінними статтями ОА; (сировина, матеріали,незавершене виробництво, готова продукція).

2. норматив за постійними статтями (елементами) ОА (допоміжні матеріали, паливо, запчастини, МШП, витрати майбутніх перідів)

1) Н₁ = Нд×З (11)

2) Н₂ = Нд × 50% × З (12)

Де З – зміна обсягів виробинцтва у палновому році, %

Нс = (Н₁+Н₂)× (100% -П), де Нд – діючий норматив; П – прискорення обертання ОК, %

Дата добавления: 2014-01-04