Тема 1. Підприємство в сучасній системі господарювання

План

1. Поняття, цілі й напрямки діяльності.

2. Правові основи функціонування.

3. Класифікація і структура підприємств.

4. Добровільні та інституціональні об’єднання підприємств (організацій).

5. Ринкове середовище господарювання підприємств та організацій.

Розкриття змісту ключових питань теми.

1. Поняття, цілі й напрямки діяльності

Метою суспільного виробництва будь-якої держави є задоволення потреб громадян, які проживають на його території. Для досягнення цієї мети суспільство організує матеріальне виробництво, первинною ланкою якого є підприємство.

Відповідно до Господарського кодексу України, підприємство – самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суб’єкт господарювання вважається підприємством за наявності наступних ознак:

· організаційна діяльність;

· відокремленість майна;

· майнова відповідальність;

· системна єдність засобів виробництва;

· економічна самостійність;

· наявність ідентифікаційних ознак.

До характерних особливостей підприємства слід віднести наступне:

- економічна відокремленість

- технологічна відокремленість

Наприклад, підприємство водопостачання не залучає до

виробничого процесу інше підприємство для подачі

води, яку вони підняли насосними станціями у

мережу.

- юридичне оформлення відокремленості

- участь у суспільному розподілі праці

Кожне підприємство у своїй діяльності керується низкою принципів, серед яких можна виділити наступні:

· комбінування виробничих факторів. Кожне підприємство має купувати і певним чином комбінувати фактори виробництва.

· економічність або економічна раціональність – спосіб вибору рішень, заснований на прагненні одержати найкращі економічні результати, використовуючи обмежені ресурси.

· фінансова рівновага. Підприємство має бути спроможним вчасно розраховуватися за зобов’язаннями і фінансувати свої програми, тобто фінансові засоби і витрати підприємства мають бути збалансовані в часі.

· принцип дохідності. Підприємство у своїй діяльності керується вимогою отримання максимального прибутку від вироблення і продажу продукції. Цей принцип є базовим для діяльності підприємств в умовах ринкової економіки.

Місія – генеральна мета, яка стосується довгострокової орієнтації підприємства на який-небудь вид діяльності та відповідне місце на ринку.

Роль місії:

ü визначає причину та сферу існування;

ü об’єднує зусилля працівників;

ü дає змогу об’єднати різні цілі та інтереси різних груп людей (наприклад, акціонерів, менеджерів, працівників усіх ланок, профспілок;

ü визначає розумні передумови розподілу коштів (пріоритетів);

ü окреслює загальний діапазон обов’язків.

Здебільшого, місією сучасного підприємства вважають виробництво продукції (послуг) для задоволення потреб ринку та одержання максимально можливого прибутку. Однак різні підприємства можуть ставити перед собою різні цілі залежно від інтересів власників підприємства, менеджерів, власників акцій тощо. На сьогодні світовою економічною думкою напрацьовано різні теорії оптимізації діяльності фірми, в яких як альтернативи максимізації прибутку висуваються й інші цілі – максимізація управлінської корисності, престиж фірми, завоювання та утримання певної частки ринку, освоєння нових ринків тощо. Але мотив прибутку завжди присутній у діяльності підприємства як головний або як один із значущих критеріїв його поведінки, оскільки інакше воно не матиме змоги втриматися у своєму бізнесі в довгостроковому періоді й досягти інших цілей.

На основі загальної місії підприємства формулюються і встановлюються загальнофірмові цілі, які можна розділити на дві групи:

- Монетарні: одержання прибутку, підвищення рентабельності підприємства; збільшення обсягу виробництва й реалізації продукції; скорочення витрат на одиницю продукції; збільшення капіталу та оптимізація його структури; мінімізація податкового «пресу»; підтримка платоспроможності й ін.

- Немонетарні: збільшення частки ринку; підвищення якості продукції; упровадження нових методів виробництва; розробка нових продуктів і технологій; підвищення кваліфікації робітників; випуск продукції, що відповідає міжнародним стандартам; створення робочих місць; використання зворотних відходів і захист навколишнього середовища й ін.

Правильно сформульовані цілі мають відповідати таким вимогам:

- реалістичність, досяжність;

- наукова обґрунтованість;

- вимірюваність;

- орієнтованість у часі;.

- гнучкість;

- відображення змісту діяльності.

У практиці господарювання кожне підприємство, здійснює багато конкретних видів діяльності, котрі можна об’єднати в окремі головні напрямки:

вивчення ринку товарів ( ситуаційний аналіз) – це визначальний напрямок діяльності кожного підприємства, який передбачає комплексне дослідження ринку, рівня конкурентоспроможності й цін на продукцію, інших вимог покупців товару, зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.

інноваційна діяльність, яка ґрунтується на результатах вивчення ринку товарів та служать вихідною базою для обґрунтування конкретних шляхів удосконалення й розвитку підприємства на перспективний період. Вона охоплює науково-технічні розробки, технологічну й конструкторську підготовку виробництва, запровадження технічних, організаційних та інших нововведень, формування інвестиційної політики на найближчі роки, визначення обсягу необхідних інвестицій тощо.

виробнича діяльність підприємства, яка передбачає обґрунтування обсягу виготовлення продукції певної номенклатури та асортименту відповідно до потреб ринку; формування маркетингових програм для окремих ринків і кожного виду продукції, їхню оптимізацію відносно виробничих можливостей підприємства; збалансування виробничої потужності та програми випуску продукції; забезпечення виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами; розробку й дотримання узгоджених у часі оперативно-календарних графіків випуску продукції.

комерційна діяльність – організація і стимулювання збуту продукції підприємства, проведення реклами.

післяпродажний сервіс охоплює пусконалагоджувальні роботи у сфері експлуатації (використання) куплених на ринку товарів (машин та устаткування, автомобілів, комп’ютерної, медичної, складної побутової техніки, інших виробів виробничо-технічного й споживчого призначення), їхнє гарантійне технічне обслуговування протягом певного терміну, забезпечення необхідними запасними частинами і проведення ремонтів під час нормативного строку служби тощо.

економічна діяльність є визначальною для оцінки й регулювання всіх елементів системи господарювання на підприємстві та включає: стратегічне та поточне планування, облік і звітність, ціноутворення, систему оплати праці, ресурсне забезпечення виробництва, зовнішньоекономічну та фінансову діяльність тощо.

соціальна діяльність, яка спрямована на підвищення рівня професійної підготовки й компетентності працівників, удосконалення мотиваційного механізму, постійно підтримуваних на належному рівні умов праці та життя трудового колективу.

Дата добавления: 2014-01-04