Еволюція науки про ризик і її сучасний стан

Тема 1. Туристичні ризики: поняття та умови виникнення

МОДУЛЬ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТУРИСТИЧНИХ РИЗИКІВ

1. Еволюція науки про ризик і її сучасний стан.

2. Визначення туристських ризиків

3. Класифікації туристських ризиків

Термін «ризик» може мати різне значення в різному контексті. Так, до XVIII століття не існувало загального поняття для позначення ризику; удача і нещастя зумовлювалися роком і фортуною. Сучасна епоха, трансформувавши уявлення про долі, ідеали і цілі, принесла усвідомлення ризику як ключового чинника людської діяльності і однієї з умов досягнення успіху.

У обивательському представленні поширено судження про ризик як про можливу небезпеку або невдачу. Аналогічне положення можна побачити і в економічній літературі. Дуже часто різні учасники економічних процесів дають різне тлумачення поняттю ризик, при цьому іноді виявляється, що в принципі праві усі сторони.

Управління ризиком - це ідея не XXI і навіть не XIX ст. Пророки Стародавнього Риму та Китаю глибоко і детально розробляли методики ризик-менеджменту на основі ворожіння. Можна іронізувати з цього приводу, але ми не знаємо цих методик, хоча багато з них відіграли свою роль в історичному розвитку людства та вплинули на прийняття важливих рішень.

У Ветхому Завіті описана історія єгипетського фараона, якому у пророчому сні йому наснилося 7 худих корів, які жадібно поїдають інших 7 жирних корів. Потім йому наснилося, що 7 слабих колосків поглинають 7 здорових колосків. Фараон покликав пророка Йосифа, і той йому спрогнозував, що настають 7 родючих років, які зміняться 7 голодними неврожайними роками. Для захисту від цього ризику фараон наказав заготувати велику кількість зерна. Єгипту вдалося уникнути великого голоду, а Йосиф став впливовим при дворі фараона радником.

Прикладом першого керівництва щодо прогнозування та ризик-менеджменту можна вважати Древньокитайську Книгу змін. Тисячі років вона слугувала гаданням, на основі яких приймалися в Китаї важливі рішення. Не всі з цих рішень були неправильними, тому цю технологію можна вважати першою розгорнутою системою ризик-менеджменту.

До тих же Біблейських часів варто віднести і перші усвідомлення банківських (страхових) ризиків. В середні віки у Європі з'явилось товарне хеджування ризику. Замість того, щоб закуповувати зерно у сезон, а потім витрачатись на його зберігання, споживаючи за потреби, вони укладали угоди на постачання зерна у встановлені терміни за встановленими цінами.

Революційне пізнання того, що майбутнє залежить не тільки від Бога не таке вже й старе - це сталося близько 350 років тому. Одним з перших таку задачу поставив монах, професор математики Лука Пачолі в XV ст. і дав початок основам теорії ймовірностей.

Пізніше (знаний вами з математики) Блез Паскаль у XVII ст. проводив дослідження азартних ігор та разом з Пьєром Ферма розробив апарат теорії ймовірностей. Вона стала значним кроком уперед, який дозволив робити кількісні прогнози майбутнього. З часом теорія ймовірностей перетворилась в інструмент організації та інтерпретації інформації.

Отже починаючи із зазначеного періоду практично всі сучасні інструменти ризик-менеджменту стали предметом дослідження математиків, статистиків, пізніше юристів та науковців інших галузей.

Приблизно в той же час почалося теоретичне осмислення ризику в економіці. Давно помічена залежність доходності та ризику стала сферою більш пильних досліджень. Адам Сміт помітив, що прибуток зростає разом із зростанням ризику, але поступово відстає від нього.

Першою вагомою науковою працею в сфері управління ризиком вважається книга Френка Найта «Ризик, невизначеність та прибуток», яка вийшла в 20-ті роки XX ст. і вважається класикою економічної науки.

У словнику Вебстера «ризик» визначається як «вірогідність збитку або втрат», тобто ризик відноситься до можливості настання якої-небудь несприятливої події. Розширене тлумачення ризику ідентифікується з поняттям невизначеності, що означає неможливість точного прогнозування оптимального вектора розвитку складної системи і що несе в собі не лише вірогідність негативних наслідків, але також і позитивні можливості.

У словнику С. И. Ожегова ризик визначається як можлива небезпека, дія наугад сподіваючись на щасливий результат.

(Слайд)

Загалом і в цілому, в роботах різних економістів можна зустріти шість підходів до визначення ризику:

- вірогідність збитку;

- величина можливого збитку;

- функція, що є в основному результатом вірогідності і величини збитку;

- варіація розподілу вірогідності усіх можливих наслідків ризикованого ходу справи;

- напівваріація розподілу усіх результатів, узята лише для негативних наслідків і по відношенню до деякої встановленої базової величини;

- зважена лінійна комбінація варіації і очікуваної величини (математичного очікування) розподілу усіх можливих результатів.

Проблема ризику розглядалася і у вітчизняній економічній літературі. У роботах по цій проблематиці можна зустріти наступні визначення ризику:

(Слайд)

1. «Ризик - це вірогідність виникнення збитків або недоотримання прибутків в порівнянні з прогнозованим варіантом». («Фінансовий менеджмент»)

(Слайд)

2. «Під ризиком прийнято розуміти вірогідність (загрозу) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання прибутків або появу додаткових витрат в результаті здійснення певної виробничої і фінансової діяльності». («Ризики в сучасному бізнесі»)

(Слайд)

3. «Ризик - це дія (діяння, вчинок), що виконується в умовах вибору (у ситуації вибору сподіваючись на щасливий результат), коли у разі невдачі існує можливість опинитися в гіршому положенні, чим до вибору». («Ринок і ризик»)

(Слайд)

4. «Ризик - це діяльність, пов'язана з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, в процесі якої є можливість кількісно і якісно оцінити вірогідність досягнення передбачуваного результату, невдачі і відхилення від мети». («Ризик і його роль в громадському житті»)

Дата добавления: 2014-01-04