Підприємства житлового господарства

Повноваження органів місцевого самоврядування

Повноваження органів місцевого самоврядування

в галузі управління комунальною власністю:

· управління майном комунальної власності;

· встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств комунальної власності;

· заслуховування звітів керівників цих підприємств;

· підготовка пропозицій про відчуження комунального майна, місцевих програм приватизації та переліку об’єктів, які не підлягають приватизації.

в галузі житлово-комунального господарства:

¨ управління об’єктами житлово-комунального господарства;

¨ облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

¨ сприяння розширенню житлового будівництва;

¨ реєстрація житлово-будівельних кооперативів;

¨ забезпечення соціально-культурних закладів і населення усіма комунальними зручностями;

¨ збирання, утилізація відходів і сміття;

¨ благоустрій територій;

¨ встановлення зручного для населення режиму роботи комунальних підприємств;

¨ затвердження транспортних маршрутів;

¨ утримання в належному стані кладовищ, їх охорона;

¨ залучення на договірних засадах підприємств, які не належать до комунальної власності до обслуговування населення засобами транспорту та зв’язку.

В сучасних умовах значно зростає необхідність об'єктивного оцінювання фінансового стану підпри­ємств комунальної власності. Це пов'язано з тим, що органи місцевого самоврядування повинні прийняти правильне рішення щодо конкретного виробництва. Вони мають з'ясувати доцільність виділення коштів з місцевого бюджету конкретному підприємству для подальшого його функціонування, майновий стан підприємст­ва, його платоспроможність, фінансову стійкість та ступінь ліквід­ності.

Житлово-комунальне господарство має більше ніж 20 підгалузей, в ньому зосереджено майже ¼ основних засобів країни, зайнято 5% працездатного населення, господарську діяльність здійснює понад 5 тисяч підприємств. Основні фонди житлового господарства – це головним чином будівлі, споруди (житлові будинки, котельні, господарські споруди та ін.). Житлові будинки складають більш ніж 90% усіх основних фондів. Основу житлового господарства складає житловий фонд, більша частина якого – знаходиться у комунальній власності; частина житлового фонду приватної власності належить громадянам, інших форм власності – належить підприємствам (відомчий фонд).

Житлове будівництво ведеться за рахунок бюджетних коштів, коштів підприємств та організацій та населення, в т.ч. за рахунок довгострокового банківського кредитування.

Джерела фінансування ремонту житлового фонду: доходи від оренди, перевищення доходів над видатками по експлуатації житлового фонду, бюджетні асигнування.

Житлове господарство було найменше підготовлене до ринкових умов. В умовах адміністративної економіки плата за житло лише частково покривала вартість цих послуг. За рахунок державного бюджету та коштів підприємств майже повністю здійснювалось нове житлове будівництво та капітальний ремонт житлового фонду. Тому питання щодо госпрозрахунку чи самоокупності підприємств не піднімалось.

Планування видатків місцевих бюджетів на утримання житлово-комунального господарства має свої особливості, воно розпочинається з визначення доходів цих підприємств, які, як правило, є меншими за видатки. В житловому господарстві визначаються доходи за всіма джерелами надходжень:

¨ квартирна плата;

¨ орендна плата за нежитлові приміщення;

¨ кошти, які одержують від комунальних підприємств на відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж (водопостачання, каналізація, електропостачання);

¨ інші доходи (орендна плата за житлові приміщення, виручка від реалізації майна, макулатури і металобрухту).

Загальна сума квартирної розраховується виходячи з розмірів середньорічної житлової площі і середньої ставки плати за 1 кв.м.

Розмір середньорічної оплачуваної житлової площі:

В х М Н х (12 – М)

Ж = П + ---------- – ------------------

Дата добавления: 2014-01-05