Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Фінансова діагностика підприємства як система підтримки прийняття управлінських рішень




Тема 9. ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

9.1. Фінансова діагностика підприємства як система підтримки прийняття управлінських рішень.

9.2. Основні положення та інструментарій фінансової діагностики.

9.3. Поглиблена та експрес-діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства.

Якщо мі виходимо з того, що підприємство повинне розглядатися як механізм, що перебуває в стані безперервного вдосконалювання своєї діяльності, те природно виникає питання, із чого почати цей процес. Комплекс діагностичних процедур є очевидною стартовою фазою будь-якого процесу реструктуризації. Подібно тому, як хворий людський організм має потребу в ґрунтовній діагностиці перед качаном лікування, підприємство повинне пройти не менш ґрунтовну діагностику перш, ніж приступитися до трансформації. Дана аналогія є досить доречної, багато західних фінансових менеджерів використають термін «фінансове здоров'я» (Financial Health).

Припустимо, що діагностика проведена, знайдені «болючі крапки» бізнесу, проведень комплекс мер по поліпшенню стані підприємства й, здавалося б, ціль досягнута. Алі заспокоюватися рано. Кожен лікар знає, що будь-який його видужалий хворий має потребу в постійному контролі здоров'я, ґрунтовному, скажемо раз у році (це, здається, називається диспансеризацією) і менш ґрунтовному, щомісяця. Точно також варто контролювати фінансове здоров'я підприємства. Щонайменше, раз у році підприємство повинне «здавати по можливості» всі аналізи, а щомісяця - тільки частина з них, які є найбільш важливими з погляду наступного можливого погіршення стану.

А що робити, якщо підприємство має порівняно гарне фінансове здоров'я? Потрібно чи про нього турбуватися? Кожні людина, особливо у віці, взявши на озброєння медичну аналогію, розуміє, що дане питання є дурним. В умовах сучасної конкуренції зберегти фінансове здоров'я надзвичайно нелегко. Якщо підприємство постійно не стежить за основними показниками, то дуже незабаром з'ясується, що фінансові результати компанії стали істотно гірше, ніж у минулому періоді. Операційний механізм підприємства стає менш ефективним з погляду одержання кінцевого результату.

Розуміючи важливість даної тези, у менеджера виникає питання, що і як варто контролювати? Звернемося знову до медичної аналогії. Коли лікар одержить результати аналізів, він обов'язково почне з'ясовувати, який у неї спосіб життя? Інакше кажучи, що ж у способі життя пацієнта привело до такого його стану. Говорячи мовою більше характерним для менеджменту, лікар починає вивчати основні процеси життєдіяльності пацієнта. Зараз дуже популярний термін «бізнес-процес». Справді, щоб краще зрозуміти причини «фінансового нездоров'я» підприємства необхідно глибоко вивчити основні бізнес-процеси для того, щоб потім спробувати їх змінить.

На цьому можна припинити проведення простих популярних порівнянь. Говорячи більше професійною мовою, у діагностиці підприємства існують два основних об'єкти аналізу:

• результати діяльності підприємства за період і його стан на сучасний момент часу;

• основні бізнес-процеси підприємства.

Таким чином, формулюємо перше положення діагностики, що визначає дві сфери (див. рис. 9.1).

Рис. 9.1. Об'єкти діагностики підприємства

Визначивши основні об'єкти діагностики, спробуємо зв'язати фінансову діагностику із загальним діагностичним процесом. Представляється очевидним положення (друге) про те, що не можна обмежити інструментарій діагностики розрахунком тільки фінансових показників. Фінансові показники повинні з'являтися на кінцевій стадії діагностики. Вони і є по своїй суті замикаючими: весь менеджмент підприємства завзято працював протягом місяця або кварталу, потім порахували фінансові показники, і «розплакалися» — виявилося гірше, ніж у минулому періоді. Запитується, чому? Відповісти на це питання принципово не можна, якщо використати тільки фінансові показники. Варто не забувати, що діагностика не робиться сама по собі - вона служить цілям управління. А управляти підприємством за допомогою тільки фінансових коефіцієнтів - це те ж саме, що управляти автомобілем, використовуючи дзеркало заднього огляду: «видно, що залишив за собою, але незрозуміло, як це трапилося». Це однаковою мірою ставиться як до лівого, так і до правої сторони рис. 9.1. Аналізувати треба не тільки бізнес-процеси, що забезпечують «фінансову функцію» підприємства, але й всі основні бізнес-процеси, пов'язані з діяльністю підприємства.

Зупинимось на структурі діагностики. Почнемо з діагностики результатів діяльності й стану підприємства. Фінансовий інструментарій даної частини діагностики досить великий, він містить у собі велика кількість фінансових показників (коефіцієнтів), які найчастіше дублюють один одного, і не завжди очевидна необхідність використання тих або інших коефіцієнтів. Представляється доцільним наступне третє положення фінансової діагностики сформулювати у вигляді принципу розумної достатності використання методів фінансового аналізу. Суть принципу надзвичайно проста - для цілей діагностики варто використати тільки ті показники, які є інформаційною основою для прийняття управлінських рішень. Практична корисність даного принципу очевидна, з огляду на ту обставину, що на багатьох підприємствах використається найчастіше велика кількість фінансових коефіцієнтів, перелік яких визначає фінансовий директор. Ці показники «лягають на стіл» генерального директора, і він нерідко не знає, як їх використати для цілей прийняття наступних управлінських рішень. Набагато краще справа піде тоді, коли генеральний директор укаже фінансовому директорові свої переваги з погляду критеріїв прийняття управлінських рішень, а фінансовий директор, у свою чергу, "підбере" відповідні фінансові показники. Справа в тому, що основне завдання фінансового директора вказати «слабкі місця» бізнесу, говорячи образно "доповісти начальству", хто й де погано працює. На цьому місія фінансового директора кінчається, він "умиває руки" до наступного разу. Звичайно ж, результати діагностики можуть бути основою для заохочення працівників, якщо результати бізнесу покращилися.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 436; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.