Середовище ТП

Всі відомості, що стосуються середовища табличного процесора, режимів роботи, системи команд обов'язково супроводжуються демонстрацією на простих прикладах.

При роботі з табличним процесором на екран виводиться робоче поле таблиці і панель діалогу. Електронна таблиця представляється у вигляді матриці, що складається з рядків і стовпців. Рядки нумеруються зверху вниз, починаючи від 1. Стовпці іменуються латинськими буквами (одно-і дволітерними іменами) за абеткою в напрямку з ліва на право. Число рядків і стовпців залежить від конкретного типу ТП.

На перетинанні рядків і стовпців утворюються комірки (клітки), кожна з яких має своє позначення (ім'я, адреса), що складається з імені стовпця і номера рядка: Al, C5, АВ356 і т.п. На екрані дисплея видна не вся електронна таблиця (документ), а тільки її частина. Документ у повному обсязі зберігається в оперативній пам'яті, а екран можна вважати «вікном», через яке користувач має можливість переглядати його. Крім основного розділу пам'яті, де зберігається електронна таблиця, використовуються ще додаткові розділи: буфер для збереження фрагментів таблиці, що були скопійованими; розділ пам'яті для розміщення довідкової інформації.

Важливим елементом електронної таблиці є табличний курсор — прямокутник, виділений кольором або рамкою. Комірка таблиці, в якій у даний момент часу знаходиться курсор, називається поточною коміркою. При переміщенні курсору по таблиці відбувається переміщення «вікна» по документу, в результаті чого стають видимими різні його частини. Частина таблиці, заповнена інформацією, називається активною таблицею.

У різних табличних процесорів може розрізнятися розташування на екрані робочого поля і панелі діалогу. Наприклад, у середовища ТП SuperCalc, що працює в операційній системі MS DOS, на панелі діалогу меню команд постійно не відбивається і викликається натисканням клавіші «\» — слеш. Для табличних процесорів, що працюють в ОС Windows (у т.ч. Excel), властива наявність панелі інструментів, лінійок прокручування.

Рядок введення призначений для відображення даних, що вводяться в поточну комірку. У цьому рядку можна переглянути і відредагувати збережену в комірці формулу; у самій комірці користувач бачить результат обчислення за формулою.

Головне меню містить основні команди керування ЕТ; являє собою ієрархічну систему команд. Команди, що викликають відкриття підменю, можна назвати режимами. Команди, що виконуються, ініціюють визначені дії над електронною таблицею.

Рядок підказки використовується для виведення повідомлень, що підказують користувачеві можливі дії при даному стані таблиці.

Допоміжна область керування містить у собі панель інструментів, лінійки прокручування, рядок стану.

Основні режими роботи

Режим готовності. У цьому режимі відбувається вибір поточної комірки або виділення блоку комірок.

Режим введення даних. Відбувається посимвольне введення даних із клавіатури в поточну комірку.

Режим редагування. Використовується при необхідності відредагувати вміст комірки без повної її зміни.

Командний режим. Режим вибору і виконання команд з ієрархічної системи меню. Після виконання команди відбувається повернення до режиму готовності.

Крім перерахованих основних режимів роботи ТП можна говорити про режими відображення таблиці і режимах керування обчисленнями.

Режими відображення таблиці. В комірках, які зберігають формули, можуть відображатися результати обчислення за формулами або самі формули. Перший режим називається режимом відображення значень, другий — режимом відображення формул. Робочим станом таблиці є режим відображення значень. Режим відображення формул може використовуватися при формуванні і налагодженні таблиці.

Режим керування обчисленнями. Табличний процесор робить обчислення за формулами, скануючи таблицю у визначеному порядку. Таке сканування завжди починається з клітки А1. Порядок обчислень може бути встановлений по рядках або по стовпцях. Деякі ТП дозволяють встановлювати цей порядок за бажанням користувача.

При кожному введенні нових даних в комірку вся таблиця автоматично перераховується заново (режим автоматичного перерахування). У деяких ТП існує можливість установки режиму ручного перерахування, тобто таблиця заново перераховується тільки після подачі спеціальної команди.

Система команд.

Команди ТП організовані в ієрархічну систему, верхнім рівнем якої є головне меню. Крім того, виконання команд може ініціюватися через панель інструментів, контекстне меню, «гарячі клавіші».

Команди редагування таблиці дозволяють маніпулювати з фрагментами таблиці: видаляти, копіювати, переміщати, вставляти. Вставки і видалення стовпців або рядків приводять до зрушення інших рядків або стовпців таблиці. При цьому діюча в таблиці відносна адресація автоматично модифікує формули відповідно до їх адрес, що змінилися. Прийом копіювання дозволяє швидко будувати великі таблиці, що містять однотипні елементи.

Команди форматування дозволяють змінювати зовнішній вигляд таблиці, її оформлення. До елементів формату відносяться:

G напрямки вирівнювання даних щодо границь комірки;

G висота рядка і ширина стовпця;

G тип, накреслення і розмір шрифту;

G формат представлення чисел (звичайний, експонентний, розрядність);

G вид розліновування таблиці; колір фону та ін.

В електронній таблиці діє деякий набір стандартних параметрів формату «за замовчуванням». Командами форматування його можна змінювати як стосовно всієї таблиці, так і в окремих її фрагментах.

Команди роботи з файлами містять у собі стандартний набір команд, що дозволяють відкривати і зберігати файли, організовувати виведення до друку отриманого документа.

Команди роботи з таблицею як з базою даних. Здатність ТП шукати і вибирати дані з таблиці дозволяє використовувати електронну таблицю як нескладну базу даних. При роботі з базами даних мають справу з записами і полями. В електронних таблицях базою даних є сама таблиця, записами — рядки таблиці, полями — клітки таблиці. У ТП реалізовані команди пошуку і сортування.

Щоб організувати пошук і витяг даних, необхідно задати:

G вхідний блок, тобто діапазон комірок, у яких зберігаються дані (записи і поля); важлива вимога: усі рядки в цьому блоці повинні бути однорідні;

G блок критеріїв, тобто діапазон кліток, що містять умову, відповідно до якої здійснюється пошук і вибірка даних із вхідного блоку;

G вихідний блок, тобто діапазон кліток, в який будуть витягнуті дані з вхідного блоку, відповідно до умови, яка міститься в блоці критеріїв. Завдання цих блоків здійснюється спеціальними командами.

Сортування рядків таблиці виконується за значеннями визначеного стовпця. У команді вказується порядок сортування: по зростанню або спаданню значень (у тім же змісті, що й у БД).

Команди графічної обробки даних дають можливість відображати числову інформацію в графічному вигляді, найчастіше — у виді діаграм. Команди графічного режиму можна розбити на дві групи:

G команди опису діаграм (задають дані, що будуть виведені в графічному вигляді, задають тип діаграм і т.д.);

G команди виведення діаграм.

Дані в комірках таблиці. Дані для табличних процесорів — це інформація, що утримується в комірках таблиці, представлена у визначеній символьній формі.

Тут ми знову зустрічаємося з такими властивостями даних, як тип і структура, з поняттями константи і змінної, арифметичного і логічного виразу, поняттям адресації.

Вмістом комірки електронної таблиці може бути формула або текст. Частковим випадком формули є числова константа або змінна. Більш загальним — арифметичний або логічний вираз.

Дата добавления: 2014-01-05