Промислові звірі

Шкідливі ссавці.

Господарське значення ссавців.

Економічне значення велике. З одного боку ссавці небезпечні як перенощики захворювань, з другого боку служать об’єктом промислу. По третє - дали початок свійським тваринам.

Абсолютно шкідливі – мишовидні гризуни: криси, хатні миші, звичайна полівка, на півдні – гуртова полівка, лісові миші. В Середній Азії – червонохвоста піщанка (Meriones eversmanni) запасає до 12 кг.

Зерновим шкоди завдають ховрахи, миші хатні, Південь України, Поволжя. (до 60% висіяних жолудів).

Гризуни шкодять посадкам лісу, до 50% насіння жолудів вони розтягують.

При щільності 1000 гризунів на 1 га на високогірних пасовищах вони за 4 місяці знищують 10 - 30 ц. трави з 1га.

Гризуни шкодять своєю риючою діяльність (сліпаки, цокори) на Україні 10 - 12 % площі полів і луків зайнята купинами землі цих гризунів.

Серед хижих – вовки завдають шкоди. Особливо терпить вівчарство–55% (знищених свійських тварин) далі – ВРХ - 20 %, коні – 15 %.

В Тундрі вони багато знищують оленів. Лисиця є як і шкідлива, так і корисна (мишовидні гризуни в раціоні лисиці займають 60-100 %), а птахи – 8-35 %. Тхорі, горностай, ласки виключно живляться лише мишовидними гризунами.

Деяких звірів – тигр. леопард, барс слід охороняти. Бережливо відноситись до таких звірів – бурий ведмідь, рись, росомаха, білий ведмідь. Сурки, ховрахи, піщанки, криси є бацилоносіями, поширювачами чуми. Чумна бактерія передається або малими тваринами, або через ектопаразитів.

Туляремія іноді охоплює велике число людей. Передається вона кровосисними комахами від полівки звичайної, хатньої миші, ховрахів, зайців. Носіями лейшманії є піщанки, тонкопалий ховрах.

Біологічний метод боротьби.

Розведення хижих, які живляться гризунами, зараження мишовиднх гризунів хворобами (нпр. Ісаченко) – бактерії “ крисиного тифу ”.

Механічні методи боротьби.

Відлов пастками, дуговими капканами та ін.

Хімічний метод знищення.

Знищення отрутохімікатами – хлорпікрином, ціанплавом, фосфідом цинку і фторацетат барію (на 1 га 300 г).

В нашій фауні із 350 видів – 150 є об’єктами промислу, спортивного полювання: хижих – 41, гризунів – 35, парнокопитних – 20, китоподібних – 20, ластоногих – 13, зайцеподібних 5-8, комахоїдних – 5.

Білка промишляється у всіх лісових областях європейської частини. Утворює багато географічних підвидів.

Соболь поширений майже виключно по всій території Європейської під області. Особливо здобувають в Красноярському краю, Іркутська обл., Бурятії, на Камчатці.

Ондатра завезена до нас 1928 році.

Лисиця поширена скрізь на європейській території. Поширена на північно-східному Сибірі, особливо на Камчатці. Найбільша чисельність в степових і пустинних областях.

Песець (білий і голубий) поширений в Тундрі, Європі, Азії, Америці.

Декілька видів кролів (Кавказ, Європа, Західний Сибір, Далекий Схід) промисел почався в ХХ ст.

Крім хутрових здобувають промислових – лося, північного оленя, марала, козулю, кабаргу. На Кавказі, Сер. Азії, Далекому Сході здобувають кабанів. На Нижньому Поволжі, Казахстані здобувають сайгаків (кілька сот тисяч голів на рік).

Морський промисел. З ластоногих на півночі здобувають Гренландських тюленів, декілька видів тюленів здобувають на Далекому Сході.

На півночі Каспію – нерпу.На Командорських островах - котиків.

Здобувають китів на Далекому Сході за рахунок кашалотів. Фінвалів, синіх китів - заборонено.

Дата добавления: 2014-01-05