Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Властивості грошей




Читайте также:
  1. RB-властивості
  2. Асортимент, споживні властивості та показники якості живої товарної риби
  3. Визначення добутку на множині цілих невід’ємних чисел, його існування та єдиність. Операція множення та її основні властивості (закони).
  4. Визначення суми на множині цілих невід’ємних чисел, її існування та єдиність. Операція додавання та її основні властивості (закони).
  5. Відношення еквівалентності та порядку, їх властивості. Впорядковані множини. Зв'язок відношення еквівалентності з розбиттям множини на класи, що попарно не перетинаються.
  6. Вікові індивідні властивості та особистість
  7. Властивості алгоритму.
  8. Властивості векторного добутку.
  9. Властивості відображень
  10. Властивості географічного конструкту
  11. Властивості економічної системи як об’єкту моделювання

До грошей як реального економічного інструменту економіка висуває ряд вимог. Вони визначаються рівнем розвитку суспільних відносин – чим він вищий, тим складніші вимоги пред’являються до грошей. Щоб відповідати цим вимогам, гроші повинні мати цілий спектр специфічних властивостей.

Найбільш актуальними в сучасних умовах є такі властивості грошей:

§ стабільність вартості,

§ економічність,

§ довговічність,

§ однорідність,

§ подільність,

§ портативність,

§ загальновизнаність,

§ простота ідентифікації.

Стабільність вартості є базовою властивістю грошей, полягає в постійності рівня купівельної спроможності грошей щодо товарів та іноземної валюти. Будь-яка форма грошей, якщо вона знецінюється, не може ефективно виконувати функцію засобу платежу і нагромадження вартості. Такі гроші перетворюються в гальмо економічного розвитку, оскільки кредитори перестають надавати позики через ризик втрати позиченої вартості, а інвестори з тієї самої причини перестають накопичувати вартість у грошовій формі.

У міру розвитку потреби в нагромадженні вартості і платіжних відносин суспільство змушене було відмовитись від усіх грошових форм з нестабільною вартістю і визнати грошима лише золото, яке на той час мало найстабільнішу вартість. Проте в міру розвитку економіки, формування світового ринку стабільність вартості золота виявилась недостатньою для забезпечення вказаної властивості грошей. Коливання попиту і пропозиції на золото спричинювали істотні зміни вартості повноцінних грошей. Це стало однією з причин переходу до неповноцінних кредитних грошей, стабільність вартості яких можна підтримувати зусиллями держави та міждержавних органів. Головним механізмом вирішення цього завдання стало регулювання попиту і пропозиції грошей на фінансових ринках, зокрема їх кількості в обороті, зусиллями уповноважених державою органів, насамперед центрального банку. Підтримання постійно стабільної вартості грошей стало в нових умовах одним із центральних економічних завдань сучасних держав.

Економічність – властивість, яка дає змогу суспільству мінімізувати витрати на виготовлення грошей.

Економічність зростає при переході від золотих (повноцінних) грошей до неповноцінних, до паперових банкнот, безготівкових (депозитних) грошей та електронних грошей. Однак виготовлення сучасних банкнот та монет вимагає досить значних витрат держави, депозитні та електронні гроші теж вимагають певних витрат (на ведення рахунків, здійснення платежів, організацію міжбанківських розрахунків).

Довговічність полягає у тривалому використанні грошової одиниці. Щоб забезпечити довгострокове використання грошей, їх виготовляють з надміцного, зносостійкого паперу, а деякі купюри виготовляють не тільки з паперу, а й у вигляді монет. Натомість депозитні гроші не зношуються в обороті.



e.g. В Україні відбувається заміна одногривневих банкнот на одногривневі монети, що значно скоротить витрати на друкування одногривневих купюр, які швидко зношуються і часто замінюються в обороті новими. Монета ж в одну гривню може обслуговувати оборот в десятки разів довше, ніж паперова купюра.

e.g. Шоколад і тому подібні товари не стали грошима через короткий термін тривалості.

Однорідність – всі екземпляри наявних в обороті грошей є взаємозамінними, мають однакову здатність до обміну, а співвідношення їх реальних цінностей відповідає співвідношенню їх номіналів.

Особливо гостро питання однорідності вирішувалося, коли носієм грошей виступали звичайні товари (худоба, хутра, дорогоцінності тощо), оскільки кожний екземпляр таких грошей істотно відрізнявся від інших. Цей недолік натуральних грошей був послаблений переходом до золотих грошей. Проте однорідність і золотих грошей могла порушуватися, якщо поряд із золотою монетою в обороті була срібна, або золоті монети мали неоднакові частки домішок неблагородних металів чи мали різний ступінь зношеності.

В усіх цих випадках учасники обороту старалися притримати більш якісні гроші і розплачувалися менш якісними, унаслідок чого гірші гроші витісняли з обороту кращі. Ця тенденція відома в літературі як “Закон Грешема” (за прізвищем англійського міністра фінансів Томаса Грешема у XVIII ст.).

З переходом до неповноцінних грошей проблема однорідності їх не була знята повністю, оскільки існує різний ступінь довіри до їх емітентів. Якщо довіра до центрального банку вища, ніж до комерційних, то економічні агенти віддаватимуть перевагу готівці перед депозитними грошима як більш надійними. Надійність депозитних грошей теж не однакова, оскільки кожний банк має свій рівень ліквідності і фінансової стабільності.

Особливо гостро ця неоднорідність проявляється в умовах хронічної економічної та фінансової кризи, яку переживала Україна в 1992-2000 pp. У цих умовах істотно знизилась надійність комерційних банків, а отже, і довіра до їх депозитних грошей. Помітно кращою була надійність Національного банку, а довіра до його банкнот була значно вищою, що й спричинило деформацію структури грошової маси в бік непомірного зростання частки готівки.

Проте й до банкноти НБУ в умовах фінансової кризи потроху втрачається довіра, що проявляється у скороченні використання їх як засобу нагромадження вартості, заміні її вільно конвертованою валютою, насамперед доларом США. Отже, при неповноцінних грошах виникає тенденція, протилежна закону Грешема, що зумовлює витіснення гірших грошей кращими – безготівкових грошей готівкою, національних грошей, що знецінюються, іноземною вільно конвертованою валютою.

Подільність полягає у вільному розподілі більшої грошової купюри на менші знаки, які необхідні для того, щоб здійснити будь-який платіж. Для здійснення платежів швидко, без додаткових витрат, гроші повинні легко ділитися на будь-які частини. При такому діленні можна легко заплатити будь-яку суму, одержати здачу. Щоб забезпечити таку властивість, гроші виготовляються різних номіналів – від малих до великих, а грошова одиниця ще ділиться на кілька однакових частин, як правило на 100. На цій підставі випускаються розмінні монети різних номіналів, що дає можливість при розрахунках розділити грошову одиницю на будь-які частини.

Портативність виявляється у високій зручності користування грошима у повсякденному житті. Гроші повинні бути такими, щоб їх легко було носити, зручно ними користуватися. В процесі історичного розвитку портативність грошей зростала. Високу портативність мають сучасні готівкові гроші – банкноти та розмінна монета. Проте на цьому не закінчився процес удосконалення портативності грошей. Чекова книжка, що забезпечує рух депозитних грошей, значно портативніша, ніж готівка. А пластикові картки ще портативніші, ніж чекові книжки.

Загальновизнаність. Гроші повинні мати загальну визнаність. Яскравий приклад недостатньої визнаності – грошові одиниці різних угрупувань після революції 1917 року, різних підприємств в останні роки СРСР. За неповними даними за період громадянської війни було випущено більше 14 тис.найменувань грошових знаків і сурогатів. Іноді за браком паперу гроші друкували на обгортковому папері, картоні, фанері, шовку, етикетках спиртних напоїв. В якості грошей також використовували поштові марки зі спеціальними надрукуваннями.

Також досить часто робилася імітація грошей ворогів з образливими написами з метою підриву довіри до них (контррозвідка генерала Денікіна випускала пародію на радянські гроші з малюнками дулі і написами “гроші для дурнів”). Іноді після захоплення запасів грошей ворога на них робилися надрукування і використовувалися далі (“Гоп кума не журись, у Махна гроші завелись. Хто ці гроші не братиме, того Махно дратиме”).

Простота ідентифікації. Гроші повинні легко і швидко ідентифікуватися кожним, хто їх використовує, незалежно від зорової пам’яті та розумових здібностей.

 





Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 1991; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.002 сек.