Розрахунок зварних з'єднань на міцність

Основною умовою при проектуванні зварних конструкцій деталей є забезпечення рівноміцності зварних швів та з'єднуваних елементів деталей.

У більшості випадків на практиці розміри зварних швів та тип їх визначаються за формою та конструкцією деталей. Тому розраху­нок зварних з'єднань в основному виконують як перевірний.

Розрахунок стикових з'єднань. Стикове з'єднання розраховують на міцність за номінальними напруженнями без урахування підсилен­ня швів (місцевого наплавлювання металу) і за тими самими умовами, що й для суцільних елементів деталей. Для схем навантаження стико­вих з'єднань із прямим та косим швами (рис. 15.7, а, б) умова міцності має такий вигляд:

σ = F/(δb) ≤ [σ]', (1)

де σ – напруження розтягу у шві; F – сила, що навантажує з'єднан­ня;

δ, b– товщина та ширина з'єднуваних елементів відповідно;

[σ]' – допустиме напруження розтягу стикового зварного з'єднання.

Руйнування стикового зварного з'єднання може відбуватись без­посередньо по шву, місцю сплавлювання металу шва з металом деталі або по перерізу деталі в зоні термічного впливу, де в результаті на­грівання при зварюванні змінюються механічні властивості металу. У розрахунку цю невизначеність беруть до уваги відповідним вибо­ром допустимого напруження [σ]' та з урахувавнням властивостей мате­ріалу з'єднуваних деталей.

Концентрація напружень, що виникає у сти­кових швах, незначна (Κ_σ ≤ 1,6). Для швів із знятим механічним способом підсиленням К_σ = 1

Розрахунок напусткових з'єднань. У напусткових з'єднаннях ку­тові шви умовно розраховують на зріз за найменшим перерізом, який знаходиться в бісектрисній площині прямого кута в поперечному пе­рерізі шва (див. рис. 15.2, д, е), де розрахункова висота кутового шва m = 0,7k.

Для напусткових з'єднань, навантажених відповідно із схемами на рис. 15.8, а–в, умову міцності швів записують у вигляді

τ = F/(0,7kl) ≤ [τ]', (2)

де τ – розрахункове напруження зрізу; F – сила, що навантажує з'єднання;

k – катет кутового шва; l – довжина швів; [τ]' – допу­стиме напруження зрізу.

Для з'єднань із кількома швами за розмір l беруть сумарну довжи­ну швів, наприклад для напусткового з'єднання фланговими швами (рис. 15.8, а) l = 2l_ф, для з'єднання лобовими швами (рис. 15.8, б) l = 2l_л, а для з'єднання комбіно–ваними швами (рис. 15 8, в) l = 0,28l_л + 1,5l_ф.

В останньому випадку зменшену довжину шва l беруть у зв'язку з нерівномірністю розподілення навантаження на лобовий та флангові шви.

У зварному з'єднанні з несиметричним розміщенням флангових швів щодо лінії дії сили F (рис. 15.8, г) загальну довжину швів l = l_Ф1 + l_Ф2 визначають за умовою (2). Тоді l_ф1 та l_ф2 беруть відпо­відно до тих часток сили F, що припадають на окремі шви:

l_Ф1 = lе₂/(e₁ + e₂); l_Ф2 = lе₁/(е₁ + е₂).

Для напусткового з'єднання із кільцевим кутовим швом, наванта­женого відповідно до схеми на рис. 15.8, д, напруження зрізу в шві визначають окремо від сили F і від крутного моменту Т. Тоді ці напру­ження складають геометрично (τ_F і τ_T напрямлені під прямим кутом):

τ_F = F/(0.7kπd); τ_T = F_T/A = 2T/(0,7kπd²); τ = √τ_F² + τ_T² ≤ [τ]'. (3)

У цьому випадку колова сила на шов від крутного моменту F_T = 2T/d, а площа зрізу шва А = 0.7kπd.

Якщо з'єднання навантажене моментом Μ (рис. 15.9, а), то напру­ження у швах розподіляються по їхній довжині нерівномірно і напрям їх різний (на рис. 15.9, a стрілками вказані напрями напружень зрізу в різних точках швів).

Нерівномірність розподілення напружень тим більша, чим більша довжина l швів відносно розміру Ь. У загальному випадку максимальне напруження на кінцях швів можна визначити за формулою τ_M = M/Wp, де Wp – полярний момент опору перерізу швів у площині їхнього руйнування.

Для коротких швів (l < b), наближено можна припустити, що напруження зрізу розподіля­ються вздовж швів рівномірно (рис. 159, б) і спричинюються дією на кожний шов сили F = M/b. Тоді умова міцності з'єд­нання має вигляд

τ_M = M/(0,7klb) ≤ [τ]'. (4)

З урахуванням цих допущень можна розглядати наближений роз­рахунок зварного з'єднання і для більш загальної схеми навантаження (рис. 15.9, в), де шви навантажуються силами F₁ = F cosα, F₂ = F sinα, а також моментом Μ = F₂h.

У цьому разі більш навантаженим є верхній шов, для якого умова міцності має вигляд (напрям напружень на рис. 15.9, в показано стрілками)

τ_max = √ τ_F1 + τ_M)² + τ²_F2 ≤ [τ]', (5)

де складові напружень зрізу визначають відповідно за формуламиї

τ_F1 = F₁/(2∙0,7kl); τ_F2 = F₂/(2∙0,7kl); τ_M = M/(0,7klb).

Дата добавления: 2014-01-05