Танкова рота

При проведенні наступу танкова рота будує свій бойовий порядок, як правило, маючи два танкових взводи в першому та один підсилений взвод у другому ешелоні. Однак, не виключається і одноешелонна побудова бойового порядку. Дистанція між танками та взводами від 50 до 100 м. роті вказуються напрямок наступу і об’єкт атаки на глибині 3-5 км оборони противника.

Якщо противник має сильну та добре розвинуту протитанкову оборону, а умови місцевості ускладнюють застосування танків, танки підтримують дії мотопіхотних підрозділів вогнем з місця, однак на відстані прямого пострілу.

Танки та мотопіхота оволодівають об’єктом атаки у тісній взаємодії: танки знищують піхоту противника та його вогневі засоби, знищують оборонні споруди, а мотопіхота знищує противника у ближньому бою та прикриває танки від протитанкових засобів. Об’єкт, який захоплений закріплюється. Якщо застосовується ядерна зброя об’єкт на закріплюється, а такни та мотопіхота продовжують стрімке переслідування з метою розвитку успіху та переходу у переслідування.

Висновок: Розвинуті у військовому відношенні держави найсерйознішу увагу приділяють не тільки розробці сучасних видів озброєння і удосконаленню організаційної структури військ, але також і удосконаленню прийомів і способів ведення сучасного бою. Тому потрібно брати на озброєння все найкраще, нове, передове з тим, щоб не відставати від найбільш розвинутих у військовому відношенні держав світу.

2. Тактика дій дрібних загонів незаконних збройних формувань.

Мета та завдання сил спеціальних операцій

та незаконних антидержавних збройних формувань

Розгортання широкомасштабної диверсійно-терористичної діяльності стало однією з форм ведення бойових дій в сучасних умовах.

Незаконні збройні формування створюються, як правило, за територіальним принципом і діють в основному розрізнено. Зведення окремих збройних формувань у великі загони можливо у разі виникнення необхідності оборони значних населених пунктів у лідерів різних рухів щодо об’єднання зусиль проти спільного “ворога”, а також за закликом певних політичних сил, які проголошують себе законним урядом.

На стороні незаконних збройних формувань можуть діяти загони добровольців (найманців) чисельністю до 250 чоловік і більше, які є найбільш боєздатними.

Наприклад, у Чеченській Республіці знаходилися завербовані за гроші до 6 тис. найманців з країн ближнього та далекого зарубіжжя, крім того, до складу незаконних збройних формувань було включено понад 1000 рецидивістів, які були звільнені з установ виконання покарань під час заворушень.

Згідно з розрахунками західних військових експертів, сили спеціальних операцій на першому етапі початкового періоду війни спроможні екіпірувати, підготувати та взяти під своє керівництво значну частину так званих іррегулярних військ, в подальшому – шляхом нарощування зусиль у цьому напрямку розгорнути масовий озброєний опір для досягнення конкретної мети.

Іррегулярні війська (з латинської – неправильні) – війська, які не мають єдиної, постійної організації, або за комплектуванням, проходженням служби, навчанням, озброєнням, одягом значно відрізняються від регулярних військових частин. Вони комплектуються з місцевого населення, і, як правило, несуть службу, маючи особистий одяг, зброю і транспорт.

Для тактики дій іррегулярних військ характерні раптові удари, обхід, охоплення відкритих флангів, рейди по тилах.

Способи дій антидержавних збройних формувань

Незаконні збройні формування, а також вороже настроєна частина населення в районі конфлікту застосовують різноманітні та нестандартні специфічні способи протидії силам правопорядку, значною мірою спираючись на населені пункти.

Безпосередньо незаконні збройні формування можуть діяти проти військ, як приховуючись живими заслонами, так і використовувуючи з цією метою заручників. Широке застосування в тактиці дій знаходять влаштування засідок у складі 10-15 чол., а також тактика „наліт-відхід”.

Більш чисельні групи бойовиків, зведені в загони чисельністю від 100 і більше чоловіків, можуть вести і наступальні дії.

У районах, підконтрольних незаконним збройним формуванням, можуть створюватися опорні пункти, вузли опору, що використовуються для підвищення можливостей з протидії військам.

Широко застосовуються диверсійні дії. На території, яка контролюється органами правопорядку, можливе проведення бойовиками терористичних актів проти представників законної влади із захоплення заручників із метою висування політичних вимог та інших дій.

Невід’ємною частиною протиправної діяльності незаконних збройних формувань є так звана „мінна війна”. Не виключається можливість застосування в обмежених масштабах отруйних засобів несмертельної дії (поліцейських), сильнодіючих отруйних речовин, випадків руйнування об’єктів інфраструктури (промисловості, газопроводів тощо) з метою подальшої дестабілізації обстановки.

Застосовуються також дії в тилу військ, як правило, вночі, раптовими нападами, з відходом у населені пункти під прикриттям цивільних мешканців. При цьому зброя, боєприпаси та екіпіровка залишаються на завчасно підготовлених, добре замаскованих місцях складування у районах майбутніх дій, що дозволяє бойовикам без труднощів пересуватися до них під виглядом біженців, переселенців і місцевих жителів.

Сучасний стан форм і методів збройної боротьби, тактики дій збройних формувань проти регулярних військ доцільно розглянути на прикладі основних висновків щодо організації і ведення бойових дій у Чеченській Республіці та районах, що прилягають до неї.

Дата добавления: 2014-01-05