Інженерне обладнання опорного пункту

Взвод приступає до інженерного обладнання опорного пункту після вибору командиром взводу пози­цій відділень, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, протитанкових керованих ракетних комплексів, гранатометів і визначення відді­ленням смуг вогню, а танкам та іншим вогневим засобам секторів обстрілу.

Командир взводу, організовуючи інженерне облад­нання опорного пункту, зобов'язаний указати:

місця для улаштування загороджень, які встановлю­ються особовим складом взводу;

ділянки розчищення місцевості для покращання спо­стереження і ведення вогню;

зображення і глибину окопів на відділення, траншеї і ходи сполучення; місця відривання щілин (бліндажів), ніш та відхожих ровиків;

які переносні загородження для боротьби в траншеї виготовити і де розташувати;

що зробити для забезпечення захисту особового скла­ду від зброї масового ураження, високоточної та запа­лювальної зброї;

де, коли і скільки одержати інструменту і матеріалів для інженерного обладнання;

порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту, а також добове завдання; заходи щодо маскування.

Командир взводу особисто проводить розбивку око­пів на відділення, траншеї та ходи сполучення, залучаю­чи для цього командирів відділень; керує інженерним обладнанням опорного пункту і несе відповідальність за якісне виконання добового завдання, яке встановлене командиром роти.

В умовах відсутності зіткнення з противником для відривання окопів для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), траншеї, ходу сполучення засто­совується вбудоване бульдозерне обладнання, землерий­ні машини та інженерні боєприпаси.

В опорному пункті механізованого, а також на вог­невих позиціях гранатометного і протитанкового взводів у першу чергу встановлюються дротяні та інші за­городження перед переднім краєм опорного пункту (вог­невими позиціями) взводу; розчищаються смуги обзору та обстрілу; відриваються одиночні (парні) окопи для стрільців, кулеметників, снайпера і гранатометників, які з'єднуються в окоп на відділення, а потім обладнується суцільна траншея; обладнуються окопи на основних вог­невих позиціях танків, бойових машин піхоти (броне­транспортерів), протитанкових керованих.ракетних комплексів та інших вогневих засобів; споруджується командно-спостережний пункт взводу; відриваються і об­ладнуються перекриті щілини на кожне відділення, екі­паж або обслугу; улаштовуються загородження на флангах та в глибині опорного пункту взводу.

У другу чергу відриваються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях для танків, бойових ма­шин піхоти (бронетранспортерів), протитанкових керо­ваних ракетних комплексів та інших вогневих засобів, а також ходи сполучення до танків, вогневих позицій бо­йових машин піхоти (бронетранспортерів), до командно-спостережного пункту взводу і в тил; улаштовуються бліндажі на кожне відділення, екіпаж або обслугу; об­ладнується суцільна траншея в батальйонному районі оборони; додатково улаштовуються загородження перед переднім краєм, на флангах і в проміжках між сусідніми опорними пунктами.

Надалі опорний пункт взводу, позиції відділень та вогневих засобів удосконалюються у бойовому і госпо­дарчому відношенні, хід сполучення в тил пристосову­ється для ведення вогню; улаштовується бліндаж на командно-спостережному пункті взводу; обладнуються фальшиві вогневі позиції, ділянки траншей та інші об'єкти.

В опорному пункті танкового взводу в першу чергу розчищається, місцевість для поліпшення умов спо­стереження і ведення вогню, відриваються окопи для танків на основних вогневих позиціях, улаштовуються перекриті щілини на кожний екіпаж.

У другу чергу відриваються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях, обладнуються ніші (по-гребки) для боєприпасів, улаштовується бліндаж на взвод.

Надалі на основних вогневих позиціях обладну­ються декілька площадок для ведення вогню, вогневі позиції для кочуючих танків, підготовляються шляхи маневру на запасні (тимчасові) вогневі позиції та інші об'єкти.

Під час переходу до оборони в умовах безпосередньо­го зіткнення з противником інженерне обладнання опор­ного пункту починається негайно після уточнення на міс­цевості позицій відділень, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, протитанкових керованих ракетних комплексів та інших вогневих засо­бів. Воно здійснюється потай, в тій же черговості, в стис­лі терміни і з повним напруженням сил. Взвод обладнує опорний пункт, як правило, під прикриттям свого вогню, а також вогню приданих і підтримуючих засобів.

Всі позиції (спорудження) у взводному опорному пункті повинні бути підготовлені для захисту від запа­лювальної зброї і ретельно замасковані, для чого використовуються табельні засоби пожежогасіння та маску­вання і місцеві матеріали.

З метою захисту від високоточної зброї в окопах над бойовими Машинами піхоти (бронетранспортерами), тан­ками утворюються маски, влаштовуються екрани та козирки. Одночасно за планом старшого командира встановлюються відбивачі та теплові імітатори (пастки).

Командир механізованого (танкового) взводу зо­бов'язаний скласти схему опорного пункту. Схема опорного пункту подається командиру роти.

На схемах, як правило, указуються: орієнтири, їх номери, найменування і відстань до них; положення про­тивника; смуга вогню взводу та додаткові сектори обст­рілу; позиції відділень, їх смуги вогню і додаткові сек­тори обстрілу; основні і запасні (тимчасові) вогневі по­зиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів), тан­ків, а також вогневих засобів, які забезпечують проміж­ки з сусідами, їх основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; ділянки зосередженого вогню взводу та місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення (танковому взводу — тільки ділянки зосередженого вог­ню); ділянку зосередженого вогню роти та місце в ньо­му, по якому веде вогонь взвод, а на схемі вогню грана­тометного взводу, крім того, — рубежі загороджуваль­ного вогню та позиція механізованого підрозділу, якому взвод приданий; рубежі відкриття вогню з танків, бойо­вих машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів; позиції вогневих засобів командира роти (ба­тальйону), розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах, та їх сектори обстрілу; загородження і фортифікаційні, спорудження; позиції сусідніх підрозді­лів та межі їхніх смуг вогню на флангах взводу; місце командно-спостережного пункту взводу.

Висновки:

1. Побудова оборони механізованого (танкового) взводу включає: бойовий порядок, опорний пункт і систему вогню взводу.

2. Бойовий порядок взводу в обороні залежить від поставленого завдання, місця взводу в бойовому порядку роти, умов місцевості і складу взводу, дій противника і може бути в одну або дві лінії.

3. Опорний пункт механізованого взводу складається із позицій відділень, вогневих позицій БМП (БТР) і приданих вогневих засобів, а опорний пункт танкового взводу - із вогневих позицій танків і приданих засобів. Взвод обороняє опорний пункт до 400м по фронту і до 300 м в глибину.

4. Система вогню взводу включає:

ділянки зосередженого вогню взводу, які підготовлені перед переднім краєм оборони;

- зони протитанкового вогню БМП (танків) і суцільного багатошарового вогню всіх інших вогневих засобів перед переднім краєм, в проміжках, на флангах і в глибині оборони;

- підготовлений маневр вогнем БМП (танків) та інших вогневих засобів на напрямки, яким загрожують.

Дата добавления: 2014-01-05