Ведення оборонного бою. До початку наступу головних сил противника завдання взводу першого ешелону є знищення окремих його груп

До початку наступу головних сил противника завдання взводу першого ешелону є знищення окремих його груп, які намагаються вести розвідку, пророблювати проходи в загородженнях або проникнути в глибину оборони. Вирішення цього завдання здійснюється черговими вогневими засобами (танками, БМП, БТР та іншими засобами) з запасних або тимчасових вогневих позицій, особовий склад яких знаходиться в постійній готовності до негайного відкриття вогню. Крім того черговий вогневий засіб перешкоджає пересуванню противника в його розташуванні і веденню ним інженерних робіт. Снайпер знищує офіцерів, снайперів, спостерігачів та інші цілі противника. Решта особового складу взводу удосконалює інженерне обладнання позицій, займається бойовою підготовкою, або проводить технічне обслуговування БМП (БТР) і танків.

До початку наступу противника на позиціях відділень і на КСП командира взводу постійно ведуть розвідку спостерігачі.

Вночі дві третини особового складу кожного відділення (члени екіпажу БМП, БТР танка в кількості, яка дозволяє вести вогонь із озброєння боєвої машини) повинні знаходитися на позиції (в БМП (БТР), танку) в готовності до ведення вогню.

Відпочинок особовому складу надається за дозволом командира роти. Особовий склад який відпочиває, розташовується в укриттях (бліндажах) і траншеях поблизу вогневих засобів в готовності зайняти свої місця за тривогою. Біля укрить виставляються спостерігачі, які встановленим сигналом оповіщають всіх відпочиваючих, викликаючи їх на позиції.

Перед атакою противника як правило, проводить вогневу підготовку, а також може застосувати ядерну або хімічну зброю. Тому дуже важливо своєчасно укрити особовий склад взводу в укриттях (бліндажах, щілинах, траншеях) і в бойовій техніці (танках, БМП (БТР), для зменшення втрат від уражаючих факторів ЗМУ і вогню артилерії противника.

З одержанням сигналу про безпосередню загрозу застосування противником ядерної зброї весь особовий склад займає укриття, а при застосуванні противником хімічної зброї негайно одягає засоби індивідуального захисту (в танках, БМП включається система захисту від ЗМУ).

При нанесені противником ядерного удару особовий склад МВ, побачивши спалах швидко лягає на дно окопу (траншеї) або займає найближче укриття. Після проходження ударної хвилі взвод швидко займає свої місця на позиціях для відбиття атаки противника.

З початком вогневої підготовки атаки противника особовий склад взводу і приданих тому вогневих засобів укриваються в щілинах, бліндажах, сховищах, БМП (танках), на дні окопів і траншей в готовності швидко зайняти свої місця на позиціях для відбиття атаки.

Командир взводу і спостерігачі ведуть спостереження з метою своєчасного виявити момент переходу противника в атаку. У випадку знищення противником під час вогневої підготовки частини вогневих засобів, командир взводу негайно уточнює завдання решті особового складу з метою відновлення системи вогню.

З переходом противника в атаку за командою (сигналом) командира взвод негайно приготовляється до бою. Вогонь по противнику відкривається з наближенням його на дальність дійсного вогню зброї взводу і приданих йому вогневих засобів.

Атака танків і піхоти противника, які наступають на броньованих машинах без спішування, відбивається шляхом зосередження вогню БМП, танків та протитанкових засобів взводу по головних (які являють собою найбільшу небезпеку) танках і танках з тралами, а потім по решті танків та інших броньованих машинах, що атакують, щоб змусити піхоту спішитися. Потім вогнем із стрілецької зброї піхота, яка спішилась, відсікається від танків і знищується.

Атака танків і піхоти, яка за ними наступає в пішому порядку, відбивається вогнем з БМП, танків і протитанкових засобів взводу по танках противника і одночасно вогнем з кулеметів, автоматів і приданих вогнеметів по спішеній піхоті з метою відсікти її від танків і знищити.

По мірі наближення противника до переднього краю оборони вогонь доводиться до найвищої напруги. В усіх випадках взвод повинен прагнути зірвати атаку противника до його виходу до переднього краю оборони.

Найбільш інтенсивний вогонь взвод веде по противнику під час долання їм мінно-вибухових загороджень по проходах, так як, в цей час його бойовий порядок ущільнюється і стає найбільш уразливим з підходом піхоти противника до опорного пункту на відстань 30-40 м взвод закидає його гранатами і знищує вогнем впритул.

Противник, який увірвався в опорний пункт взводу, знищується вогнем впритул, мінами направленої дії, гранатами і в рукопашній сутичці. Танки противника, які пройшли через траншею, знищуються з тилу і флангів вогнем з протитанкових гранатометів і ручними протитанковими гранатами. Одночасно вогнем із стрілецької зброї знищується піхота, що іде слідом за танками. Для перешкоджання розповсюдження противника в глибину опорного пункту і в сторони флангів, в траншеях і ходах сполучення швидко встановлюються їжаки, рогатки та інші раніше приготовлені переносні загородження. Взвод при підтримці вогневих засобів старшого командира повинен за всяку ціну утримати опорний пункт і не допустити розвитку наступу противника.

Під час вклинення противника на позиції сусідів взвод продовжуючи обороняти свій опорний пункт, виділяє частину вогневих засобів, для стрільби у фланг і в тил противника, який вклинився, і вживає заходів щодо посилення оборони на напрямку, якому погрожують.

У випадку обходу противником опорного пункту, взвод переходить до кругової оборони і, продовжуючи міцно утримувати позиції, які займає, знищує противника вогнем всіх видів зброї з основних і запасних позицій, або діє за вказівкою командира роти.

Боротьбу з авіацією і вертольотами вогневої підтримки взвод веде зосередженим вогнем із кулеметів і автоматів в складі відділень або всього взводу за командою командира взводу.

Вогонь по літаках і вертольотах ведеться на дальності: із автоматів і ручних кулеметів до 500 м; із кулемета ПКМ(ПКМС) – до 1000м; із снайперської гвинтівки – до 800м.

По повітряним цілям, що летять зі швидкістю до 150 м/сек., стрільба ведеться супроводжуючим вогнем. Для боротьби з вертольотами вогневої підтримки можуть застосовуватися ПТКР, вогонь танків і БМП (БТР) і інших вогневих засобів.

При швидкості польоту повітряної цілі більше 150 м/сек., вогонь із стрілецької зброї ведеться загороджувальним способом.

У випадку прориву противником переднього краю оборони взвод міцно утримує опорний пункт, який займає, або за наказом командира роти частиною сил, а іноді всім взводом здійснює маневр і, використовуючи траншеї і ходи сполучення, займає позицію для посилення оборони на напрямку наступу противника, якому найбільше погрожують. З метою підвищення ефективності ураження противника, що прорвався, частину вогневих засобів необхідно розташувати для ведення флангового вогню, а також для дій у вогневій засаді.

Після відбиття атаки відновлюється система вогню, зруйновані фортифікаційні спорудження та інженерні загородження, поповняються ракети, боєприпаси, приводяться до порядку зброя і військово-технічне майно, при необхідності за дозволом командира роти проводиться зміна вогневих позицій БМП (БТР), танків та інших вогневих засобів, вживаються заходи щодо надання медичної допомоги і виносу тяжкопоранених. Про результати бою командир взводу доповідає командиру роти.

Висновок: Уміле керівництвооборонним боєм є запорукою успішного виконання бойових завдань взводу в обороні.

Висновок до заняття: Сучасний механізований взвод володіє значними можливостями для створення в короткі строки стійкої оборони і успішного відбиття наступу переважаючих сил противника. Командири в обстановці, максимально наближеній до реальної бойової дійсності, повинні виховувати у підлеглих впевненість в можливості відбити удари противника наявними у них засобами і створити умови для переходу в наступ.

Дата добавления: 2014-01-05