Час на висування та розгортання підрозділів для переходу в атаку

N

Довжина маршруту, середня швидкість та час руху похідної колони

Маневрені можливості роти другого ешелону

Маневрені можливості роти

Маневреність підрозділів – це їх здатність:

· приймати ту чи іншу побудову;

· нарощувати силу початкового удару;

· готуватися до тих чи інших дій у визначений час;

· переносити зусилля з одного напрямку на інший;

· долати зони радіоактивного та хімічного зараження, райони руйнувань, завалів та пожеж.

В обороні, крім того, маневреність характеризується здатністю підрозділів організовано та швидко займати оборону, переміщувати в короткі строки елементи бойового порядку на будь-який загрозливий напрямок для зайняття оборони, проведення контратак, знищення десанту противника, тощо.

Результатом реалізації маневреності є випередження противника у відкритті вогню та нанесенні удару, що сприяє більш повному використанню вогневої потужності, ударної сили та вигідного положення.

Вихідними даними для розрахунку маневрених можливостей роти силами і засобами є:

· зміст маневру, його глибина;

· швидкість руху підрозділів на дорогах та колонних шляхах з врахуванням доступності місцевості;

· тип колони;

· нормативи часу, необхідного силам та засобам на покидання районів (позицій, рубежів), згортання у колони та їх витягування;

· час на пересування колони у новий район, розгортання у передбойовий (бойовий) порядок та підготовку до виконання завдання.

Основним показником маневру силами і засобами є час на проведення маневру.

Маневрені можливості роти в обороні трохи обмежені, так як основне завдання роти полягає в міцному утриманні займаємого опорного пункту.

Тривалість зміни позицій

Вихідними даними для розрахунку служать:

· дані про взаємну віддаленість позицій (районів, місць розташування);

· швидкість руху при зміні позицій;

· витрати часу на згортання та розгортання засобів на нових позиціях (у новому районі).

t =	60∙Д	+ t1+ t2
V

t – тривалість зміни позицій (хв);

60 – коефіцієнт переводу годин на хвилини;

Д – віддаленість нових позицій;

V – швидкість руху при зміні позицій (км/г);

t₁ – час згортання засобів (хв.);

t₂ – час розгортання засобів на нових позиціях (хв.).

Вихідними даними для розрахунку служать:

· кількість та довжина ділянок доріг на маршруті, що допускають різну швидкість руху;

· швидкість руху на ділянках;

· глибина похідних колон та районів зосередження;

· тривалість зупинок (затримок) колони в процесі руху (висування).

Формули для розрахунку:

tд =	n ∑ i=1	ℓ i
Vi

Д = ∑ℓ_i

i=1

Vср =	Д
tд

t2 = tд +	Гк∙Гр	+ t1
0,6∙V

Д – довжина маршруту (км);

ℓ_i – довжина ділянки маршруту різної прохідності, що допускає швидкість руху (V _i) колони (км);

t_д – загальний час руху по маршруту (год);

V _i – швидкість руху на і-й ділянці маршруту (км/г);

V – середня швидкість руху (км/г);

Г_к – глибина похідної колони (км);

Г_р – глибина району зосередження (км);

t₁ – загальний час зупинок в ході пересування (год);

t₂ – загальний час на рух та зосередження в новому районі.

Розрахунки строків ведуться від часу “Ч”, тобто часу атаки переднього краю оборони противника.

Вихідними даними для розрахунку служать:

· віддаленість рубежу переходу в атаку від переднього краю оборони противника;

· віддаленість один від одного призначених рубежів(РРВК, РРРК, РРБК то що);

· віддаленість вихідного пункту (рубежу) від вихідного району;

· середня швидкість висування;

· глибина похідної колони;

· дистанція між колонами першого та другого ешелонів;

· показники зниження середньої швидкості руху в ході послідовного розгортання підрозділів на вказаних рубежах.

Формули для розрахунку:

tа =	Да∙60
Vа

tв = tа +	Дв∙120
V

tр = tв +	Др∙90
V

tб = tр +	Дб∙60
V

tі = tрр +	Ді∙60
V

tі = tі +	(Гк+dк)∙90
V

tрр = tб +	Дрр∙60
V

tвих = tі +	Д∙90
V

де

t_а – час виходу на рубіж переходу в атаку (хв.);

Д_а – віддаленість РПА від переднього краю оборони противника (км);

V_а – швидкість руху в атаку (км/г);

t_в – час виходу на РРВК (“Ч-“) (хв.);

Д_в – віддаленість РРВК від РПА (км);

V – середня швидкість руху підрозділів (км/г);

t_р – час виходу на РРРК (“Ч-“) (хв.);

Д_р – віддаленість РРРК від РРВК (км);

t_б – час виходу на РРБК (“Ч-“) (хв.);

Д_б – віддаленість РРБК від РРРК (км);

t_рр – час проходження рубежу (пункту) регулювання (“Ч-“) (хв.);

Д_рр – віддаленість рубежу (пункту) регулювання від РРБК (км);

t_і – час проходження вихідного пункту (рубежу) (“Ч-“) (хв.);

Д_і – віддаленість вихідного пункту (рубежу) від рубежу (пункту)

регулювання (км);

t_вих – час початку витягування колони підрозділів (“Ч-“) (хв.);

Д – віддаленість вихідного району від вихідного пункту (рубежу) (км);

t_і –час проходження вихідного пункту (рубежу) другим ешелоном (“Ч-”)(хв.);

Г_к – глибина колони першого ешелону (км);

d_к – встановлені дистанції між колонами першого та другого ешелонів (км);

60, 90, 120 – коефіцієнт переводу часу в хвилини з врахуванням зниження середньої швидкості руху при розгортанні підрозділів на рубежах (наприклад коефіцієнт 90 вказує, що середня маршова швидкість знижується в 1,5 рази).

Дата добавления: 2014-01-05