Оборона роти в місті, горах, лісі

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Т Е М А № 28: Механізована рота в обороні.

Маневрені можливості роти в обороні

Характер дій	Час, хвилин
Зайняття оборони і організація системи вогню мр (тр)
Зміна вогневих позицій мр (тр)
Висування і зайняття вогневого рубежу мр (тр) для відбиття атаки противника
Висування для проведення контратаки	15-20 км/год. (1 км за 3-4 хв.)

Висновок: Таким чином, механізована (танкова) рота, використовуючи штатну стрілецьку зброю та озброєння БМП (БТР), здатна успішно виконувати бойові завдання в обороні.

Висновок до заняття: Матеріальною основою бойових можливостей підрозділів є кількість та якість наявних на озброєнні бойової техніки та озброєння, їх бойові якості та характеристики.

Бойові можливості підрозділів залежать від організаційно-штатної структури; навченості особового складу; величини запасів матеріальних засобів, що відпускаються на ведення бойових дій, тощо.

Для реалізації бойових можливостей підрозділів необхідні: всебічна підготовка командирів, офіцерів, штабів і всього особового складу; висока польова навченість підрозділів; знання бойової техніки, озброєння та бойових можливостей своїх підрозділів, та можливостей противника; вміння найбільш ефективно використовувати в бою бойову техніку та озброєння.

Розглянута на занятті методика визначення бойових можливостей підрозділів дозволяє приймати рішення і ставити підлеглим бойові завдання у відповідності до їх можливостей.

При цьому слід мати на увазі, що розраховані бойові можливості є лише вихідними для оцінки та призначення способів дій в конкретній обстановці. Реально ж реалізація можливостей в бою багато в чому залежить також від всебічного врахування і таких факторів, які не можуть бути заздалегідь оцінені у кількісному відношенні, як, наприклад, несподіваність, військова хитрість, випередження, маневр. Особливо велику роль відіграє врахування морально-бойового духу особового складу.

Заняття 3:

Оборона роти в особливих умовах.

1. Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. ІІ (батальйон, рота). – К.: Видавництво «Варта», 1998 р. Ст. 95-116. 2. Тактика загальновійськових підрозділів: Навчальний посібник. К.: АЗСУ, 1998.– С. 240-255. 3. Н.П. Моисеенко и др. “Мотострелковая (танковая) рота в бою”. Учебное пособие. Воениздат 1988, стор. 138-200. 4. Тактика. Учебник под общей редакцией В.Г. Резниченко. - М.: Воениздат, 1984. – С. 399-408. 5. Подготовка офицеров запаса Сухопутных войск. Учебник под общей редакцией Ю.А. Науменко. - М.: Воениздат, 1989. – С. 146-153.

За досвідом воєн ХХ століття та збройних конфліктів сучасності, бойові дії характеризуються великим просторовим розмахом. Вони можуть відбуватися у найрізноманітніших фізико-географічних, кліматичних та погодніх умовах, вдень і вночі. Ці умови по-різному впливають на організацію та ведення бою, у тому числі оборонного. У зв’язку з цим, командири повинні вивчати вплив цих умов та враховувати їх при організації та веденні бою.

Оборона роти в місті (населеному пункті)

Міста з великою кількістю міцних будівель і значними промисловими підприємствами можуть бути в короткий термін перетворені на вузли оборони, які важко здолати. Наявність міцних кам'яних і залізобетонних будівель і споруд, широко розгалуженої системи підземних комунікацій, великої кількості різних перешкод і важкодоступних ділянок сприяє створенню більш стійкої оборони.

Для досягнення успіху оборони в місті необхідні створення кругової оборони у всіх ланках, надійне забезпечення флангів і тилу, ретельна організація спостереження і розвідки, а також протидія маневру противника.

Оборона міста, як правило, створюється на підступах до нього і в самому місті. На підступах до міста вона будується і ведеться, як і в звичайних умовах. Безпосередньо в місті оборона створюється на всю його глибину.

Батальйон у місті (населеному пункті) обороняє, як правило, один або декілька кварталів, що складає район оборони; рота - квартал або декілька будинків, а взвод - один-два будинки, що складє опорний пункт роти (взводу).

Кожну окрему будівлю рота своїми силами повинна перетворити в неприступну фортецю з круговою обороною, яка забезпечить тривале її утримання навіть при повному оточенні противником.

Ротні опорні пункти створюються так, щоб вони перекривали магістральні вулиці, бульвари, площі і мости через ріки і канали. Передній край оборони, як правило, підготовлюється по околиці міста (населеного пункту) або виноситься вперед, якщо до міста примикають командні висоти. Опорні пункти готуються до кругової оборони і повинні мати вогневий зв'язок між собою. В них створюються додаткові запаси ракет, боєприпасів, продовольства, питної води, медикаментів та інших матеріальних засобів. Між собою опорні пункти з'єднуються ходами сполучення.

Для створення опорних пунктів у першу чергу використовуються особливо міцні будівлі з напівпідвальними і підвальними приміщеннями, які забезпечують можливість обстрілу вулиць і майданів.

У проміжках між опорними пунктами і на вулицях влаштовуються барикади, загородження, руйнування і завали, підступи до яких мінуються і повинні забезпечувати обстріл фланговим і перехресним вогнем. Легкі будівлі, які заважають спостереженню і веденню вогню, руйнуються.

Для маневру підрозділами всередині кварталів улаштовуються проходи, а також використовуються підземні спорудження і колектори. У підземних спорудженнях, які не використовуються для маневру, влаштовуються загородження, а по виходах з них підготовлюється вогонь.

Система вогню роти будується на поєднанні флангового і перехресного вогню стрілецької зброї, гармат, вогню протитанкових ракетних комплексів, гранатометів і артилерії, розташованих на закритих вогневих позиціях, а також танків, бойових машин піхоти, які виділені для стрільби прямою наводкою.

Підрозділи, які займають оборону в багатоповерхових будівлях, організовують вогонь у декілька ярусів для забезпечення обстрілу всіх підступів до опорних пунктів (будівель). При цьому більша частина вогневих засобів, у тому числі окремі гармати, розміщується на нижніх поверхах будівель і напівпідвалах.

Придані роті танки, використовуються для дій з вогневих засад або в опорних пунктах механізованих взводів. Вогневі позиції танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і гармат, які виділені для стрільби прямим наведенням, підготовлюються, як правило, за кам'яними огорожами, в яких пророблюються та ретельно маскуються амбразури.

Вогневі позиції протитанкових ракетних комплексів і гранатометів вибираються в місцях, які забезпечують можливість ведення вогню вздовж вулиць і майданів.

Більша частина артилерії придається ротам та застосовується переважно для стрільби прямим наведенням. Інші артилерійські підрозділи займають закриті вогневі позиції у парках, садах, на майданах, стадіонах та в інших місцях, які забезпечують можливість ведення вогню.

Зенітні засоби та пости повітряного спостереження розміщуються, як правило, на дахах будівель, з яких забезпечується круговий огляд.

Особливостями інженерного забезпечення оборони в місті є: пристосування окремих будівель, кварталів до оборони з урахуванням захисту від всіх засобів ураження; влаштування завалів і загороджень на підступах до міста і в самому місті; дообладнання підземних споруд і підвальних приміщень як укриттів; підготовка і влаштування прихованих шляхів, у тому числі і підземних проходів і переходів між будівлями, в загородженнях і завалах, для забезпечення маневру військ; обладнання мостів і переправ через річки і канали; обладнання пунктів водопостачання на джерелах, не пов'язаних з міським водопроводом, а також водорозбірних пунктів з використанням міської водопровідної мережі.

Пристосування до оборони будівель, як правило, включає: надійне закриття непотрібних віконних і дверних отворів, пророблення амбразур і бійниць для ведення вогню, посилення міжповерхових перекриттів, пророблення проломів в стінах будівель і кам'яних огорожах для здійснення прихованого пересування, а також підготовку двох-трьох виходів з підвалів будівель в різні боки. В будівлях найбільш ретельно до оборони готуються підвальні і напівпідвальні приміщення, а також нижні поверхи. Сходи барикадуються, мінуються або підривають. Для зв'язку між поверхами в стелях влаштовуються люки і заготовлюються приставні сходи (драбини). Більшість внутрішніх дверей закладається і мінується.

Для маневру влаштовуються проходи і проїзди усередині кварталів і пристосовуються підземні споруди. При мінуванні будівель і споруд широко застосовуються різні міни-сюрпризи.

З метою виявлення підземно-мінних робіт, які проводить противник, призначаються інженерно - саперні підрозділи з засобами підслуховування.

Організація оборони в місті

Характер роботи командира роти щодо організації оборони в місті має низку особливостей, які зумовлюються умовами міської території, наявністю великої кількості прихованих підступів і мертвих просторів, що утрудняють вибір оборонних позицій і районів розташування вогневих засобів. Це вимагає значних витрат часу для роботи на місцевості і проведення рекогносцировки з можливо більшої кількості пунктів, ніж в звичайних умовах.

Під час організації оборони в місті (населеному пункті) командир роти, крім звичайних питань, визначає: які будівлі включити в опорні пункти і підготувати до оборони; порядок маневру силами і засобами; в яких приміщеннях обладнати сховище, створити запаси боєприпасів, продовольства, медичного майна і питної води; порядок і терміни підготовки будівель до оборони, а також яких заходів вжити для боротьби з пожежами.

Оцінюючи противника, командир особливу увагу приділяє вивченню і визначенню складу і підготовленості угруповання противника до ведення бою в місті, напрямок головного і допоміжного ударів, у тому числі і в обхід міста.

При вивченні місцевості на підступах до міста визначаються найзручніші підходи до нього, імовірні рубежі розгортання військ противника, вигідні для оборони природні рубежі і різні міцні споруди, наявність прихованих підступів до них, а також місця установки загороджень.

При оцінці кварталу або декількох будинків детально вивчаються його планування і характер забудови, а також той вплив, який вони здійснюють на створювані оборонні позиції, наявність і можливість використання підземних споруд для посилення оборони і розміщення пункту управління; виявляються найзручніші шляхи (у тому числі підземні комунікації) для здійснення маневру і здійснення підвезення і евакуації; визначаються стан тих, хто є в кварталі (декількох будинках), засобів зв'язку, різних матеріальних засобів, будівельних матеріалів і можливості по їх використанню для облаштування оборони, а також найважливіші мости, перехрестя, вулиці, площі і пануючі над ними міцні будівлі і інші міські споруди; намічаються місця влаштування барикад і інших загороджень, а також будівлі, що підлягають зносу, підриву або підпалу.

Під часорганізації взаємодії командир роти особливу увагу звертає на максимальну самостійність підрозділів, які обороняються, погоджує способи виконання поставлених завдань в умовах відсутності зв’язку та повного оточення. Сигнали взаємного розпізнавання підрозділів доводяться до всього особового складу.

Командно-спостережний пункт роти максимально наближується до переднього краю та обладнується в місцях, які забезпечують найкраще спостереження за опорним пунктом.

У ході бою широко застосовується проводовий зв’язок і посильні з використанням наявних підземних комунікацій.

З метою надійності управління командири (до командира взводу включно) забезпечуються планами і картами великого масштабу. Всі квартали і найважливіші об'єкти в них нумеруються. Назви вулиць, вокзалів, станцій метро, площ кодуються.

Ведення оборони.

Бій у місті (населеному пункті), як правило, носить осередковий характер і ведеться за утримання кожного опорного пункту і будинку. Підрозділи, які їх обороняють, повинні бути здатними вести бій самостійно, навіть в умовах оточення, тому вони підсилюються танками, артилерією, інженерними підрозділами і підрозділами радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

По військах противника, що висуваються до міста, завдається вогневий удар в першу чергу при проходженні ними різних вузьких місць, на рубежах розгортання і в місцях зосередження.

Перед атакою (штурмом) міста противник завдає удару авіацією по окремих об'єктах і проводить вогневу підготовку.

Безпосередньо перед нанесенням ударів і початком вогневої підготовки противника особовий склад підрозділів ховається в підготовлених укриттях в готовності швидко зайняти свої місця для відбиття атаки противника. На верхніх поверхах залишаються лише спостерігачі, які ведуть спостереження за противником.

По тих військах противника, що висуваються або приготувалися для атаки (штурму) міста, старшим командиром завдається вогневий удар. Особлива увага при цьому надається знищенню засобів масового ураження і артилерії, а також ураженню основних пунктів управління і резервів.

Атака противника відбивається зосередженим і загороджувальним вогнем артилерії, вогнем танків і бойових машин піхоти, протитанкових засобів і стрілецької зброї з широким застосуванням гранатометів і ручних гранат.

При утриманні опорного пункту (будівлі) противник, що атакує, повинен бути затриманий на інженерних загородженнях і знищений на підступах до опорного пункту вогнем всіх засобів підрозділу, що його обороняє, і сусідів, вогнем артилерії і мінометів.

Якщо противнику вдалося увірватися в будинок, який обороняється, він знищується вогнем впритул, гранатами і в рукопашній сутичці. При цьому танки, бойові машини піхоти (бронетранспортери), гармати та інші вогневі засоби, які знаходяться поза будинком, забороняють підхід до нього резервів противника.

Бій ведеться за кожний поверх і кожну кімнату.

Сусідні підрозділи своїм вогнем забороняють підхід до будівлі нових груп противника. Противник, що вклинився в проміжки між опорними пунктами, уражається вогнем з цих опорних пунктів. Знищення противника, що вклинився, завершується рішучою контратакою другого ешелону (резерву) батальйону і частиною сил сусідніх опорних пунктів.

Якщо роти, що обороняються на першій позиції, не в змозі своїми силами відновити положення, підрозділи, що знаходяться в опорних пунктах, продовжують вперту боротьбу з противником навіть в умовах оточення.

По противнику, що вклинився в другу позицію і розвиває успіх в глибину, зосереджується вогонь всіх засобів, з тим щоб, спираючись на утримання ключових об'єктів міста, розсікти його угруповання, зупинити і знищити рішучою контратакою. Контратаки в місті проводяться порівняно невеликими силами, як правило, з різних напрямків і в той момент, коли противник ще не встиг закріпитися в захоплених будівлях. Дуже ефективні в місті контратаки, що проводяться вночі і в інших умовах обмеженої видимості.

Дата добавления: 2014-01-05