КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Форми перетворень
1. Реформи зверху. 2. Швидке падіння антидемократичних режимів. 3. Поступове проведення реформ, погоджених із владою і опозицією. Транзитологія пострадянських країн. Стартувавши одночасно, пострадянські країни розвивалися не однаково. Причини тут у наступному: 1. прагнення до національно-державного самовизначення, придбане в процесі розпаду Радянського Союзу; 2. геополітичне положення країни; 3. національно-цивілізаційна ідентичність; 4. соціокультурні умови; 5. якість політичних еліт; 6. ступінь впливу на політичний процес з боку демократії Заходу. Все це привело до типологічної розмаїтості політичних режимів, які виникли в процесі 16-річних трансформацій на базі колишніх радянських республік. Загальною для більшості країн в пострадянському світі стала, мабуть, лише форма правління - інститут президентства. На сьогодні можнавиділити чотири основних типи політичних режимів, що сформувалися в 15 колишніх радянських республіках: 1) демократичні; 2) напівдемократичні; 3) авторитарні; 4) неототалітарні. Все-таки, загальний тренд політичних трансформацій заперечити важко: тільки країни Балтії повною мірою скористалися демократичними імпульсами, які виникли в процесі розпаду СРСР, а також третьою хвилею демократичного транзиту і допомогою країн Заходу в реалізації свідомо обраного курсу. Соціальні патології посткомунізму. Загальна симптоматика соціального божевілля. Шизоаналіз посткомунізму. Механізмом масової поведінки зараз широко користуються як маркетологи, так і політичні іміджмейкери, фахівці з PR-у. Вперше ці патології спробували пояснити з погляду психоаналізу З.Фройд, К.Юнг, Е.Фромм, Г.Лебон. Зокрема, К. Юнг писав, що масові політичні рухи являють собою різновид масових епідемій, або, інакше кажучи, масові психози. Й. Гейзінг в «Діагнозі сердечної недуги нашого часу» зробив висновок, що для соціальної і політичної сфер діяльності людей гідне до застосування тільки медичне порівняння. Шизоаналіз посткомунизму. Концепція шизоаналізу вперше була сформульована Ж.Дельйозом і Ф.Гваттарі, як альтернатива традиційному психоаналізу. Вона ґрунтується на символічному аспекті пояснення суспільних процесів психопатологічною мовою. Соціальне божевілля – це патологічна форма поведінки, яка обумовлена руйнуванням об'єкта адаптації з одночасним збереженням адаптивних механізмів, які були вироблені раніше. Швидка і радикальна зміна системи цінностей, а то і низкою систем відриває від «поводиря» кожного окремого індивідуума. На роль «поводиря» претендують безліч об'єктів. Соціальні групи губляться, втрачають орієнтацію в просторі і часі. Якщо раніше – чітка регламентація життя, передбачуваність, а відтак - спокій і впевненість, то сьогодні – велика безліч об’єктів, часто суперечливих, непередбачуваність, непевність і неспокій. Нервова напруга зростає в сотні разів. Помножене в юрбі, масі, воно електризується і набуває симптомів: психозу, ейфорії, апатії, фобії, істерії, нарцисизму, депресії, аномії, амбівалентності, посиленні міфотворчості, патологічної брехні на державному рівні і ряду ін.
Література.
1. Алексеева Т. Легитимность власти в период транзита// Політична думка,1998-№ 3-4.-С.114-126. 2. Бжезинський З. Великие преобразования// Політична думка,1994,№3.-С.5-15. 3. Білий О. Машини спрощення (соціальна уява і політична поведінка у пострадянській Україні) // Політична думка, 2000, №2.-.50-58. 4. Гальчинський А.С. Становлення суспільства постформаційної цивілізації: Навч. пос. – К.: Вища школа, 1993. 5. Гельман В. Пострадянські політичні трансформації: начеркі до теорії// Політична думка, 2000, №2. 6. Дергачов О., Полохало В. Метаморфози посткомуністичної влади// Політична думка,1996,№ 1(7).-С.3-10. 7. Карбалевич В. Білоруська модель посткомуністичних трансформацій.-Політична думка, 2000, №1.-с.37-55. 8. Любивый Я.В. Современое массовое сознание: динамика и тенденция развития. – К: Наукова думка, 1993. 9. Молодёжь Украины: Ожидания, ориентации, поведение.- К.: Наукова думка, 1993. 10. Пал Леслі А. Аналіз державної політики / Пер.з англ..Іван Дзюба..- К.: Основи, 1999 11. Перепелица Г. Природа конфліктів у посткомуністичному світі // Політична думка, 2000,- № 1. 12. Політологія посткомунізму. Політичний аналіз посткомуністичних суспільств.- К.: Політична думка, 1995.-368 с. 13. Рощин С. Психология толпы: анализ прошлых исследований и проблемы сегодняшнего дня // Психологический журнал.–1990.Т.11 - №5. 14. Симон Г.Трансформація в Росії та Україні після падіння комуністичного режиму: спільне і особливе.// Політична думка, 2000, №4.- с.3-9. 15. Солонько Л. Імперська складова «української ідеології» та пострадянська бюрократія.// Політична думка, 2001, №1-2.-с.13-27. 16. Социальные отношения: проблемы и перспективы развития / под ред. Н.Мокляка /.- К.: Наукова думка, 1993. 17. Філософська думка. 1991. - №5. – с. 113, 128, 139; №6. – с. 118 18. Фромм Э. Душа человека.- М.: Республика. 1992. 19. Фромм Э. Бегство от свободы. - М.: 1990. 20. Шафаревич И. Социализм как явление мировой истории. - М., 1989.
Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 309; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |