Технічне обслуговування рульового керування (автомобіль

Гальмівний механізм призначений для створення штучного опору руху автомобіля, внаслідок чого проходить зниження швидкості руху.

Призначення і типи гальмівних механізмів

Гальмівний привод призначений для передачі енергії до гальмівних механізмів і керування ними в процесі гальмування.

Призначення і типи гальмівних приводів

Рис. 18. 3. Класифікація гальмівних приводів

За принципом дії розрізняють механічні, гідравлічні, пневматичні, комбіновані і електричні приводи.

Рис. 18. 4. Типи приводів гальмівних механізмів:

а – механічний; б – гідравлічний; в – пневматичний.

Механічний привод (рис. 18. 4, а) гальмівних механізмів складається з сукупності важелів і тяг, виконаних у вигляді жорстких металевих ланок або гнучких тросів. Привод забезпечує передачу зусилля від педалі (рукоятки) до гальмівних механізмів з проміжною трансформацією цього зусилля за рахунок важільної системи.

Гідравлічний привод ( рис. 18. 4, б) складається з педалі 1, головного гальмівного циліндра 2, магістральних трубопроводів 3 і колісних гідравлічних циліндрів 4 і 5. Головний гальмівний циліндр – це гідростатичний генератор (прес), колісні гідро циліндри 4 і 5 – перетворювачі тиску рідини в переміщення своїх поршнів, зусиллям яких розводяться колодки гальмівного механізму в притискуються до барабана колеса, що обертається.

Пневматичний привод застосовується на важких вантажних автомобілях і працює за принципом використання енергії стисненого повітря для керування колісними гальмівними механізмами. Такий привод (рис. 18. 4, в) має повітряний гальмівний кран 2, зв’язаний з педаллю 1, повітропроводи 3 і гальмівні камери 4 і 5 з діафрагмами 7. Натискуючи на гальмівну педаль, водій відкриває доступ стисненого повітря до гальмівних камер коліс. Під дією стисненого повітря еластичні діафрагми 7 вигинаються і переміщують зв’язані з ними штоки 6, які і включають гальмівні механізми коліс.

Електричний привод застосовується тільки на машинах спеціального призначення.

Важливими характеристиками гальмівних приводів є час спрацювання від початку гальмування (з моменту натискування на педаль гальма до включення в роботу гальмівних елементів) і значення гальмівних сил на робочих гальмах, які можуть бути забезпечені даним типом гальмівного привода. Вказані характеристики гальмівних приводів приведені в таблиці 18. 1.

Таблиця 18. 1. Характеристики гальмівних приводів

Привод	Час спрацювання привода від початку гальмування, с	Робочий тиск, який може забезпечити виконавчий гальмівний механізм, МПа
Механічний	0,6	-
Гідравлічний	0.5	4...6
Пневматичний	0,7...0,9	0,70...0,75

дискові

колодкові

стрічкові

за принципом дії

Рис. 18. 5. Класифікація гальмівних механізмів

Колісні гальмівні механізми розташовані безпосередньо в колесах, трансмісійні – на коробці передач, для гальмування приводного (вторинного) вала заднього моста.

За принципом дії гальмівні механізми (рис. 18. 6.) бувають стрічкові (а), колодкові (б) та дискові (в).

Рис. 18. 6. Типи гальмівних механізмів:

1 – стрічкові; 2 – колодкові; 3 – дискові; 1 – педаль; 2 – тяги; 3 – важіль; 4 – гальмівна стрічка; 5 – гальмівний шків; 6 – гвинт; 7 – вал; 8 – відтяжна пружина; 9 – корпус;

10 – тяга з регулювальною гайкою; 11 – колодка; 12 – розтискний кулак; 13 – пружини;

14 – нерухомі шарніри колодок; 15 і 18 – диски з фрикційними накладками;

16 і 17 – натискні диски; 19 – кулька; 20 – серга.

У стрічковому гальмівному механізмі гасіння частоти обертання вала 7 досягається за рахунок тертя стрічки 4 об гальмівний шків 5, що обертається.

Колодкове гальмо працює за принципом тертя гальмівних колодок 11 (рис. 18. 6, б), що притискуються до внутрішньої робочої поверхні гальмівного барабана 5, який обертається разом з колесом.

Дисковий гальмівний механізм (рис. 18. 6, в) складається з дисків 15 і 18, які обертаються разом з валом 7, і натискних гальмівних дисків 16 і 17. При натисканні на педаль 1 гальма натискні диски 16 і 17 повертаються назустріч один одному, кульки 19 між цими дисками викочуються з виїмок по скосах і розсувають диски. Обертові диски 15 і 18 з фрикційними накладками притискуються натискними дисками 16 і 17 до нерухомого корпуса 9, загальмовуючи вал 7.

Є і така конструкція дискового гальмівного механізму, в якій до диска, що обертається разом з валом, з обох боків притискуються колодки з фрикційними накладками, але в такій конструкції обмежена поверхня тертя.

Конструктивні особливості гальмівної системи автомобіля

ЗАЗ – 1102 “ Таврія “

Табл. 18. 2. Технічна характеристика гальмівної системи

№	Найменування	Значення
	Робоча гальмівна система: тип приводу	гідравлічний, з розподілом гідравлічного приводу за діагональною схемою на колісні гальмівні механізми; з сигналізацією про аварійний стан гальмівної системи; з автоматичним регулюванням зазору між колодкою і робочою поверхнею
	Тип гальм: передні     задні	дискові, з плаваючою скобою, із закритими напрямними барабанні, з плаваючими колодками
	Переднє гальмо: Зовнішній діаметр диска, мм Середній радіус тертя диска, мм Робоча площа передніх гальм, мм Товщина диска, мм Мінімальна товщина диска при експлуатації, мм Товщина фрикційної накладки, мм
	Заднє гальмо: Внутрішній діаметр барабана, мм Ширина гальмівної накладки, мм Робоча площа задніх гальм, см ^2 Товщина фрикційних накладок, мм
	Діаметр головного гальмівного циліндра, мм
	Діаметр колісного циліндра переднього гальма, мм
	Діаметр колісного циліндра заднього гальма, мм
	Заправна ємність робочої гальмівної системи, л	0,3
	Стоянкова гальмівна система	з ручним тросовим приводом, діє на колодки задніх гальм

Гальмівна система автомобіля обладнана двома самостійними приводами: гідравлічним від педалі, який діє на всі колеса, і механічним від ручної рукоятки, який діє тільки на задні колеса.

Робоча гальмівна система з гідравлічним приводом забезпечує регулювання швидкості руху автомобіля і його зупинку з необхідним сповільненням.

Складається робоча гальмівна система з двох незалежних контурів для гальмування передніх і задніх коліс по діагоналі (ліве переднє – праве заднє, праве переднє – ліве заднє).

Рис. 18. 7. Схема системи гідроприводу гальм коліс:

1 – передній привід; 2 - гнучкі шланги; 3 – трубопровід до правого переднього колеса;

4 – трубопровід до лівого переднього колеса; 5 – бачок гідроприводу; 6 – шланг від бачка, який живить контур “ А” (задній); 7 – шланг від бачка, який живить контур “ В “ (передній); 8 – головний циліндр; 9 – педаль гальма; 10 - трубопровід до правого заднього колеса; 11 – трубопровід до лівого заднього колеса; 12 – задні гальма;

А – контур переднього лівого і заднього правого коліс; В – контур переднього правого і заднього лівого коліс. Цифри в кружках показують порядок прокачування гальм коліс.

Наявність двох контурів для гальмування коліс вимагає такої конструкції головного гальмівного циліндра, в якому є дві незалежні порожнини з двома поршнями. Бачок з двома порожнинами і двома шлангами живить кожну порожнину окремо.

Рис. 18. 8. Гідравлічний привод ножного гальма:

1 – притискач бачка; 2 – датчик рівня рідини; 3 – бачок; 4 – хомут; 5 – шланг передньої порожнини; 6 – шланг задньої порожнини; 7 – штовхач поршня; 8 – головний циліндр в зборі; 9, 14 – контргайки; 10 – вилка штовхача; 11 – палець; 12 – пружина повертання;

13 – вимикач стоп – сигналу; 15 – наконечник; 16 – вісь педалей; 17 – втулка педалі;

18 – педаль

Два незалежних гідравлічних контури з діагональним розподілом значно підвищують безпеку водіння автомобіля. При відмові одного з них в якості гальмівної системи використовується другий контур, який з достатньою ефективністю забезпечує гальмування автомобіля.

Рис. 18. 9. Трубопроводи гідравлічного приводу гальм:

1 – гнучкий шланг задніх гальм; 2 – трубка до лівого заднього гальма; 3 – трубка до лівого переднього гальма; 4 – скоба кріплення шланга; 5 – гнучкий шланг передніх гальм;

6 – трубка до правого переднього гальма; 7 – трубка правого заднього гальма; 8 – трубка до заднього правого гальма; 9 – трубка лівого заднього гальма

Стоянкове гальмо механічної дії з тросовим приводом діє тільки на задні колеса. Стоянкове гальмо використовується тільки для утримання автомобіля під час стоянки, але в крайніх випадках його можна застосовувати і як аварійне при виході з ладу робочої гальмівної системи.

Гальмівний механізм переднього колеса – дисковий, з рухомою скобою, змонтованою на поворотному кулаку. Дискове гальмо добре вписується в колесо, має невелику масу і незначну кількість деталей, порівняно просте в експлуатації.

В передньому гальмі деталями, які обертаються, є: диск гальма 5, фланець маточини 2 і маточина 3; необертовими – поворотний кулак 10,

скоба 13, гальмівні колодки 17 і захисний кожух 6.

Рис. 18. 10. Переднє гальмо з поворотним кулаком і маточиною:

1 – болт кріплення фланця маточини; 2 – фланець маточини; 3 – маточина; 4 – гайка кріплення колеса; 5 – диск гальма з болтами; 6 – захисний кожух; 7 – болт кріплення кожуха; 8 – стопорне кільце; 9 – підшипник; 10 – поворотний кулак; 11 – захисний чохол; 12 – напрямний палець; 13 – скоба; 14 – гайка кріплення пальця; 15 – поршень;

16 – захисний чохол поршня; 17 – колодка гальма; 18 – захисний ковпачок; 19 – клапан випуску повітря; 20 – пружина колодок; 21 - ущільнювальне кільце поршня

Скоба гальма 13 гайками 14 кріпиться до двох напрямних пальців 12. В свою чергу напрямні пальці входять в глухі циліндричні отвори поворотного кулака 10 і рухаються разом зі скобою (“ плавають”) відносно гальмівного диска 5. В приливі скоби 13 виготовлений робочий циліндр, в якому розміщений поршень 15 з двома ущільнювальними кільцями 21 і захисний чохол 16. У верхній частині скоби (циліндра) є два різьбових отвори, одне для клапана випуску повітря, інше для наконечника гальмівного шланга.

Рис. 18. 11. Скоба переднього гальма в зборі:

1 – захисний ковпачок; 2 – клапан випуску повітря; 3 – скоба; 4 – захисний чохол;

5 – ущільнювальне кільце поршня; 6 – поршень

Поворотний кулак є основною деталлю передньої підвіски, а також конструктивно входить у вузол переднього гальма. В поворотному кулаку 10 (рис. 18. 10.) виконаний спеціальний паз, через який проходить гальмівний диск 5, і два пройоми для розміщення гальмівних колодок. Конфігурація пройомів виконана за формою гальмівних колодок. В середній частині скоби гальма є поперечний паз, в якому фіксується плоска пружина 20, яка постійно притискає гальмівні колодки 17 до упорів в поворотному кулаку. Все це забезпечує щільну посадку гальмівних колодок в пройомах і не допускає їх вібрації.

Гальмівний диск з трьома закріпленими в ньому болтами входить в паз поворотного кулака. На болти гальмівного диска встановлюється фланець маточини 2. Фланець маточини шістьма болтами 1 кріпиться до маточини 3, закриваючи гальмо із зовнішньої сторони. З внутрішньої сторони гальмо закривається захисним кожухом 6, який кріпиться трьома болтами 7 до поворотного кулака 10.

Рис. 18. 12. Деталі переднього гальма:

1 – пружина колодки; 2 – скоба гальма; 3 – ущільнювальне кільце поршня; 4 – поршень; 5 – захисний чохол; 6 – колодка гальма; 7 – диск гальма; 8 – болт; 9 – гайка кріплення колеса; 10 – захисний чохол пальця; 11 – напрямний палець; 12 – захисний кожух; 13 - болт

Гальмівний механізм заднього колеса – барабанний, з автоматичним регулюванням зазору між колодками і барабаном

(рис. 18. 13.).

Рис. 18. 13. Задня підвіска і заднє гальмо з маточиною і підшипниками:

1 – колодка гальма; 2 – внутрішній підшипник; 3 – зовнішній підшипник; 4 – маточина;

5 – гайка маточини; 6 – запірна шайба; 7 – ковпак; 8 – гальмівний барабан; 9 – трос стоянкового гальма; 10 – манжета; 11 – щит гальма; 12, 14 – короткий і довгий болти кріплення маточини; 13 – балка задньої підвіски; 15 – нижня стяжна пружина;

16 – розтискний важіль; 17 – пружина колодок; 18 – розпірна планка; 19 – верхня стяжна пружина; 20 – колісний циліндр; 21 – упор троса; 22 – наконечник троса; 23 – опора колодки;

вигляд А – заднє гальмо без барабана; а – фіксація гайки 5 шляхом вдавлювання юбки гайки в пази на кінці вала маточини

Гальмівний механізм заднього колеса змонтований на стальному штампованому щиту 11 і кріпиться до балки задньої підвіски спільно з маточиною трьома болтами 12 і 14. В нижній частині щита одним з болтів кріплення щита (довгий болт) кріпиться опора колодок 23. У верхній частині щита двома болтами кріпиться колісний циліндр гальма 20. Гальмівні колодки 1 стягнуті верхньою 19 і нижньою 15 пружинами, які підтискають колодки до упорів поршнів колісного циліндра і до нижньої опори 23. Від бокового зміщення в нижній частині колодки утримуються пазами нижньої опори, а в середній – притискними пружинами 17. Внаслідок нежорсткого з’єднання колодок з щитом гальма вони самовстановлюються в момент дотику з гальмівним барабаном, що покращує ефективність гальмування і приводить до більш рівномірного спрацювання накладок колодок.

Рис. 18. 14. Деталі заднього лівого гальма:

1 – щит гальма; 2 – болт кріплення розтискного важеля; 3 – важіль; 4 – колодка гальма;

5 – опора колодок; 6 – нижня пружина; 7 – фрикційна накладка; 8 – притискна пружина колодок; 9 – верхня пружина; 10 – розпірна планка; 11 – гайка; 12 – демпферна пластина;

13 – циліндр в зборі; 14 – поршень; 15 – упорне кільце; 16 – циліндр; 17 – клапан випуску повітря; 18 – захисний ковпачок; 19 – стержень; 20 – ковпак; 21 – манжета; 22 – болт кріплення циліндра; 23 – болт кріплення опори колодок

Рис. 18. 15. Колісний циліндр заднього колеса в зборі:

1 – циліндр; 2 – упорне кільце; 3 – манжета; 4 – поршень; 5 – ковпак

Гідравлічний привод до гальм передніх і задніх коліс складається з підвісної педалі (рис. 18. 16.) гальма 13, штовхача 16, з’єднаного з головним гальмівним циліндром 1, і вимикача стоп – сигналу 7, який служить одночасно верхнім упором педалі. Педаль гальма кріпиться на одній осі 4 з педаллю зчеплення 19 в спеціальному кронштейні 5 і встановлена на двох пластмасових втулках 17. Для поперечної фіксації педалі застосовуються пружинні защіпка 3 і фіксатор 20 з спеціальним упором 21.

Рис. 18. 16. Гідравлічний привод гальм:

1 – головний циліндр в зборі; 2 – гайка кріплення кронштейна педалей; 3 – защіпка;

4 – вісь педалей; 5 – кронштейн педалей; 6 – пружина; 7 – вимикач стоп – сигналу;

8 – контргайка; 9 – кронштейн вмикача; 10 – наконечник вмикача; 11 – упор на педалі;

12 – палець; 13 – педаль гальма; 14 – вилка штовхача; 15 – контргайка; 16 – штовхач;

17 – втулка педалі; 18 – шплінт; 19 – педаль зчеплення; 20 – фіксатор; 21 – упор;

Б – вільний хід педалі гальма; В – вільний хід штовхача поршня

Штовхач 16 одним кінцем впирається в поршень головного гальмівного циліндра 1, другим (вилкою 14) – в педаль 13, яка з’єднується з педаллю при допомозі пальця 12 і шплінта. Різьбове з’єднання штовхача з вилкою дозволяє змінювати його довжину для регулювання вільного ходу педалі гальма. Педаль постійно притиснена до вимикача стоп – сигналу 7 пружиною 6.

Головний гальмівний циліндр (рис. 18. 17.) кріпиться на двох шпильках до кронштейна педалі. В порожнині головного гальмівного циліндра 4 розміщені послідовно два поршні 8 і 5, кожний з яких керує своїм контуром.

Рис. 18. 17. Головний гальмівний циліндр:

1 – пробка; 2 – прокладка; 3 – пружина поршня; 4 – циліндр; 5 – поршень задньої порожнини; 6 – ущільнювальна манжета високого тиску; 7 – упорна шайба; 8 – поршень передньої порожнини; 9 – ущільнювальна манжета низького тиску; 10 – установочний болт; 11 – розпірна втулка; 12 – пружина чашки; 13 – чашка

Поршень передньої порожнини 8 ущільнюється в циліндрі 4 двома гумовими манжетами 9 і 6. Із зовнішньої сторони в канавку поршня встановлена гумова манжета низького тиску 9, а з внутрішньої сторони - плаваюча манжета високого тиску 6. Ущільнювальна манжета високого тиску притискається пружиною 12 до торця розпірної втулки 11, інший кінець пружини впирається в чашку 13. З протилежної сторони чашку 13 постійно притискає пружина поршнів 3, яка впирається в упорну шайбу 7. Хід поршня в циліндрі обмежується стопорним болтом 10, кінець якого входить в паз поршня. Поршень передньої порожнини 8 в циліндрі створює тиск в контурі: праве переднє – заднє ліве гальмо.

Поршень задньої порожнини має аналогічну конструкцію за ущільненням і обмеженням ходу. Поршень задньої порожнини створює тиск в контурі: ліве переднє – праве заднє гальмо.

На поршень передньої порожнини 8 діє штовхач педалі гальма. Коли головний гальмівний циліндр знаходиться в неробочому стані, плаваюча манжета високого тиску 6 утримується від дотику з поршнем розпірним кільцем 11, яке впирається в установочний болт поршня 10 передньої порожнини. В такому положенні головний циліндр живиться рідиною від бачка через проходи, які відкриваються завдяки розміщенню манжети розпірного кільця і поршня.

При натискуванні на педаль гальма поршень передньої порожнини пересувається вперед і дотикається з манжетою високого тиску, яка притискається до поршня пружиною 12. З цього моменту припиняється сполучення з живильним бачком і починає зростати тиск перед поршнем передньої порожнини. Цей тиск передається на поршень задньої

порожнини 5, який переміщаючись, також перекриває сполучення з живильним бачком. Таким чином, в системі гідроприводу підвищується тиск, який приводить в дію поршні колісних циліндрів.

Манжети високого тиску 6 мають тороїдальний переріз. Їх зовнішній діаметр у вільному стані трохи більший внутрішнього діаметра циліндра. Якщо кільця не піддаються дії гальмівної рідини, то тільки середній зовнішній пояс манжет дотикається з дзеркалом циліндра, а краї не дотикаються.

Під дією гальмівної рідини радіальний і осьовий тиск заставляють гумові манжети (кільця) розширюватись, створюючи таким чином ущільнення з дзеркалом циліндра.

Сторона манжети, яка направлена до поршня, притискається до дзеркала циліндра, а протилежна сторона, яка омивається рідиною під тиском, зберігає свою заокруглену форму і залишається відділеною від дзеркала циліндра навіть при переміщенні.

Площа контакту манжет з дзеркалом циліндра обмежена до мінімуму, і заокруглена форма (з сторони дзеркала циліндра) забезпечує доволі задовільне мащення поверхні ковзання при особливо низькому опорі тертя. Завдяки такій конструкції покращується гальмування, так як манжети рухаються плавно, без поштовхів в початковій стадії під час вибирання зазорів в гальмах.

Рис. 18. 18. Деталі головного циліндра гальм:

1 – ущільнювальна манжета; 2 – поршень правого переднього і лівого заднього коліс;

3 – розпірна втулка; 4 – манжета високого тиску; 5 – пружина чашки; 6 – чашка;

7 – пружина поршня; 8 – упорна шайба; 9 – поршень лівого переднього і правого заднього колеса; 10 – установочний болт; 11 – прокладка; 12 – пробка; 13 – прокладка;

14 – стопорна шайба; 15 – штуцер; 16 – прокладка штуцера; 17 – картер головного циліндра; 18 – захисний ковпак

Головний гальмівний циліндр має внутрішній діаметр 19 мм. Манжети високого тиску (тороїдальної форми), в кількості 3 штук, взаємозамінні.

Головний циліндр гальма (обидві порожнини) живляться гальмівною рідиною від одного гальмівного бачка, розділеного на дві порожнини. Гальмівна рідина від бачка подається в головний циліндр в кожну порожнину окремим шлангом. Шланги на штуцерах бачка і головного гальмівного циліндра обтиснені хомутами.

Бачок гальмівного циліндра (рис. 18. 19.) кріпиться хомутом 9 до кронштейна. Один кінець хомута спеціальним вирізом фіксується на кронштейні, а інший кінець болтом кріпиться до того ж кронштейна.

Рис. 18. 19. Бачок гальмівної системи і датчик аварійного рівня гальмівної рідини:

1 – нерухомий контакт; 2 – захисний ковпачок; 3 – рухомий контакт; 4 – основа датчика;

5 – ущільнювальне кільце; 6 – кришка бачка; 7 – відбивач; 8 – щтовхач; 9 – хомут кріплення бачка; 10 – поплавок; 11 – бачок; 12 – хомут; 13 – шланг

На горловину бачка нагвинчується кришка 6, в якій встановлений датчик аварійного рівня рідини. Він складається з основи і корпуса датчика, які виготовляються з пластмаси. Корпус датчика надягається на циліндричний поясок основи і разом з ним і відбивачем притискається кришкою до торця заливної горловини. Зазор між корпусом датчика і основою ущільнюється кільцем. Для фіксації кришки на верхній частині основи є дві пружні лапки, які защібаються при повному закритті кришки. До корпуса датчика приклепані два нерухомих контакти з клемами, на які надіваються наконечники проводів. Через отвір основи проходить штовхач, на верхньому кінці якого жорстко кріпиться рухомий контакт. На нижньому кінці штовхача через пластмасову з’єднувальну втулку кріпиться поплавок. Зверху контакти датчика закриваються захисним пластмасовим ковпачком.

Стоянкове гальмо (рис. 18. 20) до колодок гальмівних механізмів задніх коліс складається з важеля 1, в якому встановлені стержень 5, кнопка, пружина, собачка 6 і сектор 7.

Рис. 18. 20. Стоянкове гальмо і його встановлення на автомобілі:

1 – важіль; 2 – палець; 3 – болт кріплення; 4 – передній трос; 5 – стержень; 6 – собачка;

7 – сектор; 8 – ущільнювач; 9 – регулювальна гайка; 10 – вирівнювач троса; 11 – трос приводу стоянкового гальма; 12 – кронштейн; 13 – ущільнювач троса; 14 – упор;

15 – квадрат на наконечнику переднього троса

Важіль хитається на осі в секторі, який є одночасно і кронштейном кріплення важеля (двома болтами) на тунелі підлоги. В отвір нижньої частини важеля при допомозі пальця і шплінта кріпиться передній трос з регулювальним наконечником. Регулювальний наконечник переднього троса з’єднаний з вирівнювачем троса, в паз якого вкладений задній трос стоянкового гальма. Задній трос складається з двох оболонок, наконечників і ущільнювачів. Кожна з двох віток заднього троса, яка знаходиться в оболонках, дозволяє прокладати трасу троса згинами.

Наконечники заднього троса через отвір в щиту гальма надягаються на фігурні наконечники розтискних важелів. Розтискний важіль кріпиться на гальмівній колодці з допомогою болта – осі, на якому важіль вільно повертається. При повороті розтискний важіль 16 (рис. 18. 13.) переміщає розпірну планку 18, яка пересуває передню колодку до упору в гальмівний барабан. При дальшому збільшенні зусилля поворотний важіль, спираючись на планку через болт – вісь, відтискає задню колодку і притискає її до гальмівного барабана. Таким чином, гальмівний барабан загальмовується колодками, забезпечуючи утримання автомобіля на стоянці.

Гальмування автомобіля на стоянці (рис. 18. 20.), схилі чи в аварійних ситуаціях проходить при повороті важеля з зусиллям 30 кгс. При цьому собачка важеля проковзує по зубцям сектора при переміщенні вверх і стопорить важіль. Для розгальмовування необхідно натиснути на кнопку і відпустити важіль вниз до упору. При цьому стяжні і розгальмовуючі пружини відводять колодки у вихідне положення і розгальмовуються гальмівні барабани.

Контрольні запитання:

1. Яке призначення мають гальмівні системи на автомобілях?

2. Які вимоги ставляться до гальмівних систем автомобілів?

3. Якими показниками оцінюють гальмівні якості автомобіля?

4. Яке значення гальмівного шляху встановлено для легкових автомобілів згідно Правил дорожнього руху, введених в Україні з 1 січня 2002 року?

5. Як класифікуються гальмівні системи за призначенням?

6. Яке призначення виконує робоча (запасна, стоянкова, допоміжна) гальмівна система?

7. З яких основних елементів складається гальмівна система?

8. Яке призначення гальмівного приводу?

9. Як класифікуються гальмівні приводи за принципом дії?

10. Які функції покладені на гальмівні механізми?

11. Як поділяються гальмівні механізми за принципом дії?

12. Які типи гальмівних механізмів використано на автомобілі

ЗАЗ – 1102 “ Таврія”?

13.Які переваги двохконтурного приводу гальм?

14. З яких елементів складається гідравлічний привод гальм автомобіля ЗАЗ – 1102 “ Таврія”?

15. Як конструктивно виконані гальма передніх коліс?

16. Як влаштовані гальмівні механізми задніх коліс?

17. Яка конструкція і принцип дії головного гальмівного циліндра?

18. В чому полягає принцип дії стоянкового гальма автомобіля

ЗАЗ – 1102 “ Таврія”?

Тема 19. Технічне обслуговування механізмів керування

ЗАЗ – 1102 “ Таврія “

Через кожні 15000 км пробігу:

· перевірити стан шарнірів рульових тяг, захисних гумових чохлів і ковпачків; при виявленні пошкоджень їх замінити. Експлуатація шарнірів і рульового механізму з пошкодженими ущільненнями недопустима, так як це приведе до прискореного спрацювання шарнірів і рульового механізму в цілому.

Через кожні 30000 км пробігу:

· перевірити вільний хід рульового колеса (люфт), який при нормальних зазорах в рульовому керуванні і положенні коліс, яке відповідає прямолінійному руху автомобіля, на твердому сухому покритті дороги при зусиллі 0,75 кгс, прикладеному до обода рульового колеса, не повинен перевищувати 25...30 мм (приблизно 10 °). Якщо вільний хід більший вказаного, перевірити рульове керування.

· впевнитись в правильному регулюванні зазорів в підшипниках маточин коліс і нормальному тиску повітря в них;

· перевірити стан опор стійок передньої підвіски і переконатись в їх справності;

· повертаючи рульове колесо в одну та іншу сторону, перевірити наявність стуків в рульовому механізмі, шарнірах тяг і з’єднаннях. Переконатись у відсутності переміщення навколо осі рейки кронштейна рульових тяг. Перевірити і при необхідності підтягнути: кріплення рульового механізму до кузова (чотири болти, момент затягування 27,4...35,3 Н × м (2,8...3,6 кгс × м)), кріплення кронштейна до рейки (один болт, момент затягування 31,4...35,3 Н × м (3,2...3,6 кгс × м)), кріплення рульових тяг до кронштейна (два болти, момент затягування 19,6...24.5 Н × м (2,0...2,5 кгс × м)), кріплення рульових тяг до важелів стійки передньої підвіски (кульові шарніри рульових тяг – дві гайки, момент затягування 19,6...24,5 Н × м (2...2,5 кгс × м)).

· перевірити кріплення клемного затискача рульового вала з хвостовиком шестерні (один болт, момент затягування 29,4...34,3 Н × м (3,0...3,5 кгс × м).

Після перевірки і підтягування всіх з’єднань знову перевірити люфт і вільний хід рульового колеса. Якщо вільний хід перевищує допустиму величину, перевірити і відрегулювати рульовий механізм. Перед регулюванням рульовий механізм краще зняти з автомобіля. Можна проводити регулювання і не знімаючи рульовий механізм, але при цьому необхідно підняти передок автомобіля так, щоб колеса не торкались підлоги. Регулювання виконувати в такому порядку:

· відпустити контргайку 8 (рис. 17. 6.) і закрутити регулювальну пробку настільки, щоб при прокручуванні шестерні 12 рульовим колесом і переміщенні рейки 2 з одного крайнього положення в інше не було заїдань. При регулюванні такі переміщення рейки 2 необхідно виконувати декілька разів, щоб виключити заїдання в зачепленні і максимально приблизити упори 10 до рейки 2;

· затягнути контргайку 8 з моментом не менше 68 Н × м

(7 кгс × м). Момент прокручування шестерні 12 при відрегульованому механізмі повинен бути 0,392...1,176 Н × м (0,04...0,12 кгс × м).

Дата добавления: 2014-01-05