Позиція 2.1

Понеділок «18» жовтня 20 09 р. Кількість осіб,

присутніх в цей день 4.

ПОКУПКА ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ, АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ ТА ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ

Коди [Не заповнювати]

Найменування продуктів харчування

Куплено в: м – в магазині р – на ринку с – зі складу підприємства г – у громадян [Обведіть]

Скільки куплено?

Одиниця виміру: кг – кілограми г – грами л – літри шт – штуки [Обведіть]

Скільки заплачено?

Куплено для: о – особистого споживання п – подарунка [Обведіть]

Примітка

грн.

коп.

М’ЯСО І М’ЯСОПРОДУКТИ, САЛО

Ковбаса варена

м р с г

0,3

кг г л шт

7 64

о п

Печінка

м р с г

600

кг г л шт

12 00

о п

Пельмені

м р с г

1

кг г л шт

16 50

оп

Кров

м р с г

2

кг г л шт

9 00

о п

Хліб і хлібобулочні вироби, крупи, борошно, макарони

Борошно пшеничне

м р с г

30

кг г л шт

60 00

о п

Макарони

м р с г

2

кг г л шт

8 40

о п

Хліб пшеничний

м р с г

1

кг г л шт

2 20

о п

Крупа гречана

м р с г

1

кг г л шт

5 20

о п

Горох сушений

м р с г

1

кг г л шт

2 20

о п

…

…

…

…

… …

…

ПОКУПКА ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ І КОРМІВ ДЛЯ ГОДУВАННЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН

Найменування продуктів харчування

Куплено в: м – в магазині р – на ринку с – зі складу підприємства г – у громадян [Обведіть]

Скільки куплено?

Одиниця виміру: кг – кілограми г – грами л – літри шт – штуки [Обведіть]

Скільки заплачено?

Примітка

грн.

коп.

Риба

м р с г

0,5

кг г л шт

9 60

Ковбаса

м р с г

0,3

кг г л шт

12 20

«Віскас» (сухий корм)

м р с г

1

кг г л шт

12 50

Комбікорм

м р с г

1

кг г л шт

50 00

мішок

ВИТРАТИ НА ХАРЧУВАННЯ ПОЗА ДОМОМ

Де Ви харчувались?

[Обведіть]

Скільки витрачено на харчування?

Примітка

грн.

коп.

р - ресторан

р д к б

120 00

д – їдальня, буфет на роботі і в школі

р д к б

12 50

к – кафе, кафетерій, закусочна тощо

р д к б

б – бар

р д к б

Таблиця 2

Термін (поняття)	Визначення (формула)
§ 2.1. Зміст статистичного спостереження(► рис.1.2)
1. Статистичне спостереження (СС)	Перший етап процесу статистичного дослідження соціально-економічних явищ (процесів) (► рис.1.2), метою якого є збирання первинної статистичної інформації (даних) (► п.2.2) про об’єкт дослідження (спостереження) згідно з організаційним планом статистичного спостереження (► п.2.5) і подальше подання результатів спостереження у відповідних звітно-статистичних документах (документах первинного статистичного обліку) (► п.п.2.7, 53). Основа СС – метод масового спостереження (► п.1.9). На державному рівні СС проводять органи державної статистики на основі ЄДРПОУ (► п.2.4).
2. Первинна статистична інформація (дані)	Статистична інформація щодо кількісної та якісної характеристики явищ і процесів, яка подана респондентами під час СС, проведених органами державної статистики через збирання статистичної звітності, здійснення одноразових обліків, переписів (опитувань), вибіркових та інших обстежень (ч.2 ст.6 і ч.1 ст.9 [1]). Первинна інформація є результатом первинного обліку (► п.2.3).
3. Первинний статистичний облік	Це реєстрація різних фактів (подій, процесів і т.ін.), що виявляються по мірі їх здійснення, і, як правило, в первинному обліковому документі під час СС. Він є невід’ємною функцією всіх підприємств, установ і організацій. Приклади: бухгалтерський облік, реєстрація актів цивільного стану (народження, шлюб), паспортний облік (реєстрація громадянства, адреси) і т.д.
4. Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України (ЄДРПОУ)	Автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про всіх юридичних осіб, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться на території України, а також про юридичних осіб, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться за межами України і створені за участю юридичних осіб України (ч.1 ст.10 [1]). Реєстр був створений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. №118. Положення про ЄДРПОУ [6] затверджується КМ України. Реєстр забезпечує державний облік, ідентифікацію всіх зазначених суб’єктів і є основою для проведення державних СС (ч.ч.1-2 ст.10 [1]).

Продовження таблиці 2

4. ЄДРПОУ (продовження)	Його створення і ведення забезпечується органами державної статистики через безкоштовне надання інформаційної бази даних щодо юридичних осіб органами державної влади, місцевого самоврядування, іншими юридичними особами.
§ 2.2. Програма й основні поняття статистичного спостереження
5. Організаційний план СС (план державних статистичних спостережень)	Основоположний документ, що регламентує проведення СС по двох групах питань: програмно-методичних (► п.2.8) і організаційних (► п.2.9). План державних СС – це офіційний документ, що містить перелік СС, які проводяться органами державної статистики, з визначенням порядку та термінів їх проведення, з метою забезпечення держави і суспільства статистичною інформацією (ч.10 ст.1 [1]). План розробляється щорічно спеціально уповноваженим органами виконавчої влади у галузі статистки за участю інших центральних органів виконавчої влади та зацікавлених органів (ч.1 ст.15 [1]).
6. Програма СС	Перелік ознак (показників), що підлягають вивченню, а також питань, що відповідають задачам дослідження, і на які можуть бути отримані правдиві, достовірні відповіді.
7. Звітно-статистична документація	Включає в себе програми СС, форми звітності та інструкції щодо їх заповнення, анкети, переписні (опитувальні) листи, інші статистичні формуляри (► п.2.53), необхідні для проведення СС, які затверджуються органами державної статистики (► п.1.16), а також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації (► п.3.14, Д.9) тощо. Вона може видаватися на паперових, магнітних та інших носіях або передаватися за допомогою засобів телекомунікацій (ч.4 ст.8 [1]). Основою для її складання є статистична методологія (ч.2 ст.8 [1]).
8. Програмно-мето-дичні питання СС	До них належать: мета СС (► п.2.1), об’єкт (► п.2.10) і одиниця (► п.2.11) СС, розробка програми СС, проектування формулярів (► п.2.53) і тексту інструкцій до них, визначення джерел (► п.2.20) і способів збирання (► п.2.21) даних.
9. Організаційні питання СС	До них належать: визначення органу спостереження, термінів (► п.п.2.15-19) і місця його проведення, складання попередніх списків одиниць досліджуваної статистичної сукупності, розстановка і підготовка кадрів і т.д.

Продовження таблиці 2

10. Об’єкт СС	Сукупність одиниць досліджуваного явища, статистичні дані про які необхідно зібрати.
11. Одиниця СС	Первинний елемент об’єкта СС, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації, і основою рахунків, супроводжуючих дослідження.
12. Статистична сукупність (с/с)	Множина одиниць досліджуваного явища, поєднаних відповідно до задачі дослідження єдиною якісною основою (певною статистичною ознакою).
13. Одиниця с/с	Окремий елемент статистичної сукупності або окреме значення ознаки, яке вона набуває під час СС і включено у цю статистичну сукупність.
14. Об’єм с/с	Кількість окремих одиниць СС.
15. Сезон спостереження	Пора року, коли об’єкт спостереження перебуває у звичайному для нього на цей час стані. Приклади: перепис населення проводиться взимку, коли спостерігається мінімальна його міграція; вивчення попиту населення на сезонні товари та послуги (літні, зимові, осінні, весняні) тощо.
16. Період (строк) спостереження	Час початку і завершення збирання даних.
17. Час спостереження	Час, до якого відносяться зібрані дані; щодо попередження неповного або повторного обліку, всім одиницям сукупності встановлюється єдиний час реєстрації досліджуваної ознаки (показника).
18. Критична дата спостереження	Дата, станом на яку оголошуються дані спостереження.
19. Критичний момент спостереження	Момент часу в добі, зазвичай, опівночі, коли всі відомості про одиниці спостереження обліковуються такими, якими вони були станом на даний момент. Приклади: під час перепису населення померлі після 00.00 (критичного моменту) обліковуються як живі, а народжені обліку не підлягають.
§ 2.3. Джерела та способи збирання статистичних даних (► рис.2.1)
20. Джерела первинних статистичних даних (► рис.2.1)	Це документи, факти та свідчення респондентів. З метою складання статистичної інформації органи державної статистики можуть використовувати такі джерела інформації:

Продовження таблиці 2

20. Джерела первинних статистичних даних (продовження)	- первинні статистичні дані щодо респондентів (► п.1.21), які підлягають СС; - адміністративні дані (► п.1.20) органів державної влади (за винятком органів державної статистики), органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб; - дані банківської і фінансової статистики, статистики платіжного балансу тощо; - статистична інформація міжнародних організацій та статистичних служб інших країн тощо; - оцінки та розрахунки, що здійснюються на основі зазначених вище даних. Рішення щодо вибору джерела статистичної інформації приймається органами державної статистики самостійно, з урахуванням якості і своєчасності подання інформації, витрат, а також обов’язків, які виконуються у зв’язку з цим у респондентів (ст.7 [1]).
21. Способи збирання статистичних даних (► рис.2.1)	Це документальне СС (► п.2.22), безпосереднє СС (► п.2.23) й опитування (► п.2.24). Опитування може бути кореспондентським (► п.2.25), експедиційним (► п.2.26) і самореєстрацією (► п.2.27).
22. Документальне СС	СС, при якому джерелом первинних даних є відповідні документи; забезпечує високу точність інформації. Приклади: укладання підприємствами, установами статистичної звітності по документах первинного обліку; перепис устаткування по даних технічних паспортів; у торгівлі джерелом інформації є паспорти торгівельних підприємств, де містяться дані про різноманітні сторони комерційної діяльності.
23. Безпосереднє СС	СС, при якому інформація реєструється самими реєстраторами даних шляхом замірів, зважувань, підрахунків, тобто встановлення фактів з одночасним записом даних у статистичних формулярах. Приклади: облік залишків товарів торгівельного підприємства по результатах інвентаризації; перепис обладнання на основі особистого його огляду і т.д.
24. Опитування	СС, при якому відповіді на питання, що вивчаються, реєструються зі слів опитуваних респондентів. Приклади: перепис населення, експертні маркетингові дослідження, вивчення попиту населення на споживчі товари та послуги і т.ін.

Продовження таблиці 2

25. Кореспондентське опитування	Опитування, при якому відомості в органи, що проводять СС, надають їх кореспонденти; не потребує значних витрат, але не забезпечує високої якості інформаційного матеріалу, тому що перевірка достовірності даних на місці не завжди уможливлюється.
26. Експедиційне опитування	Опитування, при якому спеціально підготовлені працівники (лічильники або реєстратори) самі встановлюють факти і обліковують в опитувальних листах відповідні дані шляхом безпосереднього спостереження на основі документів або опитування респондентів (► п.1.21); забезпечує більш достовірну інформацію. Приклади: обстеження сімейних бюджетів статистиками (економістами) по бюджетах; перепис населення з реєстрацією даних про членів сім’ї в опитувальних листах тощо.
27. Самореєстрація	Опитування, при якому відповідні документи заповнюють самі опитувані респонденти (► п.1.21). Опитувальні листи їм роздають реєстратори з проведенням попереднього інструктажу. Наприкінці опитування вони збирають заповнені формуляри, перевіряють їх і обробляють отримані дані. Приклади:анкетування, тестування, експертні маркетингові дослідження тощо.
§ 2.4. Види статистичного спостереження(► рис.2.2)
28. Види СС	СС бувають: а) за призначенням: - державними (► п.2.29); - іншими СС (ч.5 ст.9 [1]) (► п.2.30); б) у залежності від характеру реєстрації даних у часі: - перервними (періодичними) (► п.2.31); - безперервними (поточними) (► п.2.32); в) за ступенем охоплення одиниць статистичної сукупності: - суцільними (► п.2.33); - несуцільними (ч.2 ст.9 [1]) (► п.2.34).
29. Державні СС	СС, що проводяться органами державної статистики відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України плану державних статистичних спостережень або за окремими рішеннями Кабінету Міністрів України (ч.6 ст.9 [1]).
30. Інші СС	СС, що проводяться відповідно до Положення про проведення статистичних спостережень та надання органами державної статистики послуг на платній основі та затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.7 ст.9 [1]).

Продовження таблиці 2

31. Перервні (періодичні) СС	Такі СС, які проводяться через певні проміжки часу. Приклади: щорічні переписи худоби станом на 1 січня, реєстрація цін ярмаркової торгівлі сільськогосподарськими продуктами станом на 25 число кожного місяця, щомісячні (щорічні) переписи залишків виробництва станом на останнє число місяця (року) і т.д. Різновидом перервного СС є одноразове спостереження, таке що проводиться за потребою, без дотримання суворої періодичності або взагалі проводиться один раз. Приклади: соціально-економічні вибіркові обстеження з вивчення попиту на споживчі товари, кон’юнктури торгівлі.
32. Безперервні (поточні) СС	Такі СС, які проводяться систематично, а реєстрація фактів проводиться по мірі їх здійснення. Приклади: реєстрація актів цивільного стану, облік виробленої продукції, виручки магазинів, відпуск матеріалів зі складу, обстеження сімейних бюджетів і т.ін.
33. Суцільні СС	СС щодо всіх без винятку одиниць сукупності, яка вивчається (ч.3 ст.9 [1]). Приклади: перепис населення, бухгалтерський облік і укладання фінансової звітності, інвентаризація майна, реєстрація суб’єктів господарювання (див. ЄДРПОУ) тощо.
34. Несуцільні СС	СС щодо окремих одиниць сукупності, яка вивчається (ч.4 ст.9 [1]). Їх поділяють на вибіркові спостереження (► п.2.35), монографічні спостереження (► п.2.36), метод основного масиву (► п.2.37) і анкетні спостереження (► п.2.38).
35. Вибіркові спостереження	СС, при яких характеристика всього об’єкта спостереження дається по певній його частині, відібраної у випадковому порядку; дає достатньо надійні дані, цілком придатні для загальної характеристики об’єкта спостереження. Приклади: контроль якості промислової продукції; у сільському господарстві оцінка продуктивності худоби, урожайності посівних культур; у торгівлі вивчення попиту населення на споживчі товари та послуги та ступеня його задоволення; у соціальній (бюджетній) сфері обстеження сімейних бюджетів різних верств населення тощо.
36. Монографічні спостереження	СС, при яких з усього об’єкта спостереження детально, глибоко обстежують лише окремі, характерні в певному відношенні, одиниці спостереження. Приклади: виявлення наявних або таких, що намічаються, тенденцій розвитку досліджуваного явища; вивчення досвіду господарювання, праці; вивчення результатів переходу на нові форми, методи, способи, правила діяльності, роботи, обслуговування тощо.
37. Метод основного масиву	СС щодо обстеження лише тієї частини одиниць сукупності, у яких величина досліджуваної ознаки є переважаючою зі всього об’єму цієї сукупності.

Продовження таблиці 2

37. Метод основного масиву (продовження)	Приклади: вивчення товарообороту країни по даних промислово розвинутих регіонів, де проживає більше половини всього міського населення, а оборот ринків складає понад 60% всього товарообороту ринкової торгівлі країни.
38. Анкетні спостереження	СС, при яких дані збираються на добровільних засадах шляхом заповнення респондентами (адресатами) анкет (опитувальних листів); застосовується у випадках, коли не потребується висока інформаційна точність, а достатньою є лише наближена характеристика (оцінка) досліджуваних ознак (показників). Приклади: соціологічні, маркетингові обстеження.
§ 2.5. Форми статистичного спостереження(► рис.2.3)
39. Форми організації СС	СС проводяться органами державної статистики через: - збирання статистичної звітності (► п.2.40); - здійснення спеціально організованого СС (► п.2.41).
40. Статистична звітність (► рис.2.3)	Організована форма СС, при якій відомості надходять у виді обов’язкових звітів у встановлені терміни. Статистичний звіт – це офіційний документ встановленої та затвердженої форми, що містить відомості про об’єкт спостереження (роботу підзвітного суб’єкта господарської діяльності) у звітному періоді. Звітність, частіше за все, базується на даних бухгалтерського й оперативного обліку (первинного обліку) і є його узагальненням. Обліково-статистичний апарат обробляє первинні записи, результати чого є основою складання звітності (► п.3.19)
41. Спеціально організоване спостереження	СС, що проводиться у виді одноразових обліків, переписів (► п.2.42) (опитувань), вибіркових та інших обстежень (ч.1 ст.9 [1]).
42. Перепис	Спеціально організоване СС, основною задачею якого є облік чисельності та характеристика складу досліджуваного явища (об’єкта спостереження) шляхом записів у статистичний формуляр (► п.2.53) даних по обстежуваних одиницях. Розрізняють два види переписів. Перший - це переписи по матеріалах первинного обліку, або одноразовий облік; наприклад, переписи залишків матеріалів, устаткування, обік посівних площ і т.д. Другий – це перепис населення, або науково організована статистична процедура отримання даних про чисельність, склад і розміщення населення.

Продовження таблиці 2

§ 2.6. Надійність статистичної інформації. Способи контролю даних
43. Надійна інформація	Точна (► п.2.44) і достовірна (► п.2.45) облікована інформація.
44. Точна інформація	Така облікована інформація, яка відповідає заданій в умовах задачі спостереження точності вимірювання та обліку досліджуваного показника.
45. Достовірна інформація	Така облікована інформація, яка відповідає саме досліджуваній ознаці та вимірюваному й облікованому показнику.
46. Похибка СС	Це відмінність реєстрованих і зареєстрованих ознак або відхилення (різниця) вимірюваного (обчислюваного) і (або) зареєстрованого показника від справжнього його значення. Розрізняють похибки: а) реєстрації (► п.2.47) та репрезентативності (► п.2.48); б) систематичні (► п.2.49) та випадкові (► п.2.50); в) навмисні та ненавмисні. Щодо попередження похибок передбачені такі способи контролю даних: логічний (► п.2.51) і лічильний (► п.2.52).
47. Похибки реєстрації	Похибки спостереження, що виникають внаслідок встановлення фактів під час спостереження або неправильного їх обліку (запису). Вони можуть бути систематичними (► п.2.49) і випадковими (► п.2.50) та виникають як у суцільному (► п.2.33), так і у несуцільному (► п.2.34) СС.
48. Похибки репрезентативності	Похибки спостереження, що виникають внаслідок неповноти (недостатності) відібраної інформації щодо обліку досліджуваного явища (об’єкта), хоча точність облікованої інформації по кожній його одиниці задовольняє умовам задачі. Вони можуть бути систематичними (► п.2.49) і випадковими (► п.2.50) та властиві несуцільному СС.
49. Систематичні похибки	Похибки спостереження, що виникають внаслідок порушення принципу випадкового відбору (похибки репрезентативності) або обмежених щодо точності спостереження можливостей застосовуваного виду (способу, методу) спостереження. Найбільш небажаними та значними серед них є систематичні похибки репрезентативності, тому що вони не піддаються кількісній оцінці.

Продовження таблиці 2

50. Випадкові похибки	Похибки спостереження, що виникають із-за неуважності реєстратора під час обліку даних або внаслідок неповноти представлення об’єкта дослідження випадково відібраними одиницями (похибки репрезентативності); останні, як правило, можна оцінити за допомогою відповідних математичних методів.
51. Логічний контроль	Спосіб попередження похибок СС, що полягає в перевірці відповідей на питання програми спостереження шляхом їх логічного осмислення або шляхом співставлення (порівняння) отриманих даних з аналогічними надійними даними інших джерел інформації. Приклади: у листах перепису населення місце похибки виявляється співставленням даних, що мають логічний зв’язок (вік, освіта, соціальний статус, займана посада, кваліфікація, сімейний стан, рівень доходів; щодо оплати праці звіряють відомості звіту про працю і звіту про собівартість продукції, відомості з фонду оплати праці і звіту про витрати обігу тощо.
52. Лічильний (арифметичний) контроль	Спосіб попередження похибок СС, що полягає в перевірці точності арифметичних розрахунків, застосовуваних в укладанні звітності або заповненні статистичних формулярів.
§ 2.7. Форми первинного статистичного обліку
53. Статистичні формуляри	Бланки певної форми обліку та звітності, що заповнюються первинними статистичними даними про об’єкт (одиницю) спостереження. Формуляр складається з титульної й адресної частин (найменування спостереження, ким і коли затверджений, дата подання відомостей, назва суб’єкта (ПІП), адреса та ін.). Розрізняють індивідуальні (містять відомості про окрему одиницю спостереження, наприклад: паспорти, свідоцтва, облікові картки, формуляри і т.ін.) й облікові (містять відомості про множину одиниць спостереження, наприклад: облікові журнали, рахунок-фактури, накладні, формуляри і т.ін.) формуляри. До формулярів укладаються інструкції – сукупності роз’яснень і вказівок, головним чином, за програмою СС.

2.3. Питання для підготовки до занять, самоаналізу

Дата добавления: 2014-01-05