Узагальнення статистичних даних

Для нотаток

Та контролю знань

1. Статистичне спостереження: сутність, місце у структурно-логічній схемі процесу статистичного дослідження, використовуваний метод статистики.

2. Поняття первинної статистичної інформації та первинного обліку. ЄДРПОУ як форма державного обліку суб’єктів господарської діяльності.

3. Організаційний план статистичних спостережень: поняття, програмно-методичні й організаційні питання плану. Звітно-статистична документація як інструмент реалізації плану статистичних спостережень.

4. Вади статистичних спостережень: класифікація, сутність.

5. Статистична звітність і спеціально організовані статистичні спостереження як дві основні форми організації статистичних спостережень.

6. Перепис як форма спеціально організованого статистичного спостереження.

7. Державні й інші статистичні спостереження; їх сутність.

8. Перервні та безперервні статистичні спостереження; їх сутність.

9. Суцільні та несуцільні статистичні спостереження; їх сутність.

10. Поняття об’єкту й одиниці статистичного спостереження.

11. Поняття статистичної сукупності, одиниці й об’єму статистичної сукупності.

12. Статистичні формуляри: поняття, види, складові формуляра.

13. Джерела та способи збирання статистичних даних: види, сутність.

14. Опитування: поняття, види опитування.

15. Види несуцільного статистичного спостереження та їх сутність.

16. Часові характеристики статистичного спостереження: сезон, період, час, критичні дата і момент.

17. Надійність первинної статистичної інформації: сутність, види похибок статистичного спостереження.

18. Похибки реєстрації та репрезентативності спостереження: сутність, види.

19. Систематичні та випадкові похибки спостереження: сутність, види.

20. Логічний і лічильний контроль як способи попередження похибок спостереження.

Глава 3.

3.1. Зміст і значення статистичного узагальнення

Логічним продовженням процесу збирання первинних даних про об’єкт спостереження є їх узагальнення, або опрацювання (статистичне узагальнення, ► рис.1.2 і п.3.1), яке передбачає систематизацію даних, або їх зведення – статистичне зведення (► п.3.3).

Термін «зведення» означає звід, зведення, поєднання певного роду інформації, відомостей, даних, показників в єдиний список, звіт [36, 37]. Якщо ця інформація має відношення до об’єкту статистичного спостереження, то зведення стає статистичним. Підкреслюючи роль систематизації даних у практичній діяльності людства, відомий бельгійський математик і статистик Адольф Кетле у своїй роботі «Соціальна фізика або Досвід дослідження розвитку людських здібностей» писав: «Статистика вивчає державу в певну епоху; вона збирає елементи, пов’язані з життям цієї держави, намагається зробити їх порівняними і комбінує їх найкращим чином заради того, щоб спізнати все те, що вони можуть нам відкрити» [12].

Основною формою зведення є статистичне групування (► п.3.6) – статистичне зведення у широкому його розумінні. Воно проводиться повсюдно з метою утворення однорідних груп соціально-економічних явищ за певними статистичними ознаками (► рис.1.3 і п.1.2), які називають групувальними (► п.3.7). Це може бути розподіл за: статтями доходів і витрат Державного бюджету; формою власності, організаційно-правовою формою господарювання, видом економічної діяльності, галуззю народного господарства, належністю до органів державного управління, адміністративно-територіального устрою України; відношенням до країни-виробника або її валюти; віком, зайнятістю населення, професією або родом занять; видами сировини, матеріально-технічних засобів і готової продукції, витратами виробництва; сегментацією ринку, асортиментом споживчих товарів і послуг, витратами товарообігу, типом

покупців; рівнем доходів і витрат населення, споживання товарів і послуг, вартості життя і т.ін. Для кожної з цих категорій розробляються класифікатори (► п.3.14), які дають уявлення про весь спектр групувальних ознак і автоматизують опрацювання даних первинного обліку. Опрацювання даних завершується складанням статистичних звітів (► п.3.19).

Особливої уваги заслуговують державні класифікатори (► Д.9). Відповідно до системи кодів кожного з них, у статистичній звітності вказується відношення суб’єкта господарювання до форми власності (КФВ), організаційно-правової форми господарювання (КОПФГ), виду економічної діяльності (КВЕД), галузі народного господарства (ЗКГНГ), об’єкту державного управління (СПОДУ), адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ). Більш того, сама статистична звітність поділяється за Державним класифікатором управлінської документації (ДКУД) на певні групи, підгрупи і форми.

Наприклад, класифікація видів економічної діяльності є складовою частиною державної системи класифікації кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікацію розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.1993 р. №326 «Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики». Впровадження КВЕД забезпечує: проведення статистичних обстежень економічної діяльності підприємств та організацій і аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів та послуг відповідно до системи національних рахунків); реєстрацію та облік підприємств і організацій за видами економічної діяльності у ЄДРПОУ; застосування єдиної статистичної термінології та визначень щодо статистичних одиниць, прийнятих у Європейському Союзі; можливість зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною. Об’єктами класифікації в КВЕД є усі види економічної діяльності господарських суб’єктів (фізичних та юридичних осіб).

Загальне кодове позначення об’єктів КВЕД має такий вид:

Дата добавления: 2014-01-05