Реалізація заходів з удосконалення

Інтегрована логістика – розділ науки і практики менеджменту логістики, який ви­в­чає питання, пов’язані із дослідженнями та функціонуванням інте­гро­ва­них ЛС. Інтегрована логістична система – ЛС, яка охоплює не менше трьох центрів економічної діяльності і забезпечує виконання таких функ­цій, як організація постачання підприємства матеріальними ресурсами, організація вироб­ництва і визначення оптимальної кількості продукції, що виробляється за один виробничий цикл, організація фізичного розподілу готової продукції, організація інформаційних потоків.

Управління системою інтегрованої логістикиповинне забезпечити точний облік часових та просторових факторів з метою удосконалення управління фінансовими, інформаційними, а також внутрішніми та зовнішніми матеріальними потоками через центри економічної діяльності, у яких здійснюються операції передавання товарів (і прав на них). При цьому основна увага зосереджується на розробці стратегії логістичної системи в цілому, аудиті її стану і технології розподілу товарів, які спрямовані на підвищення ефективності системи (виробництво-споживання).

Основною умовою ефективності систем інтегрованої логістики є удосконалення транспортно-технологічних схем руху матеріального потоку на етапах матеріального забезпечення виробничих (функціональних) процесів та фізичного розподілу готової продукції. При цьому перевага віддається оптимізації полігону обслуговування на рівні континенту, групи країн, окремої країни чи регіону над оптимізацією на локальному рівні.

В основі концепції інтегрованої логістики лежать такі основні принципи:

1. Організація та формування мережі і каналів розподілу в сфері торгівлі, маркетингу, збуту ( тобто – в сфері комерційного розподілу ). - Цей принцип вимагає застосування різноманітних стратегій комерційного розподілу ( інтенсивна, селективна, ексклюзивна ) і розробки низки спеціальних методик.Головним моментом у цій роботі є виявлення та організація ефективної роботи точок стику між кінцевим споживачем та продукцією, а також областей на всьому логістичному ланцюгу, де буде здійснюватись перевезення сировини, комплектуючих, продукції, товарів.

2. Організація і формування мережі і каналів розподілу в сфері фізичного розподілу. - Основу системи фізичного розподілу товарів складає матеріально-технічна база (транспортна мережа, технічні засоби, комунікації та облаштування, склади і тер­мінали, інформаційно-керуючі системи) промислових, торгових, посеред­ниць­ких та інших компаній, брокерських і агенських фірм, транспортних, експеди­цій­них підприємств і т.п.

Другий принцип інтегрованої логістики передбачає організацію і формування такої структури мережі і каналів розподілу в сфері фізичного розподілу (тобто створення такої матеріально-технічної бази учасників логістичного ланцюга), при яких витрати на логістику були б мінімальними. Для цього необхідно, перш за все, ліквідувати технологічний ро­зрив (який існує на різних підприємствах, ділянках товаропросування) за рахунок використання сучасної технології (ноу-хау), та оновлення засобів виробництва.

Цей принцип також передбачає обмеження діапазону виробничих витрат (собівартість), і перенесення центру ваги в сферу економічної діяльності, протікаючої між виробництвом та постачанням або збутом як економічними функціями виробничо-комерційних структур, тобто – в сферу оптимізації логістичних ланцюгів.

Логістичний ланцюг – це лінійно упорядкована множина фізичних та або юридичних осіб (виробників, дистриб‘ютерів, складів загального користування та ін.), які здійснюють логістичні операції по доведенню зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої, або до кінцевого споживача. Логістичні ланцюги представляють собою взаємозв‘язані шляхи руху матеріальних та інформаційних потоків на товарному ринку. В логістичному ланцюгу здійснюється багаторазова передача права власності, а також ризику (при цьому такі передачі відбуваються не в тих місцях, в котрих ланки ланцюга зв‘язані фізично одна з одною).

3. Інтегрована логістика повинна забезпечити наскрізну оптимізацію логістичного ланцюга (повністю, як єдиного цілого). - В інте­гро­ва­ній логістиці оптимізація логістичного ланцюга починається із кінця і здій­с­ню­ється в зворотному напрямку відносно напрямку фізичного руху товару (рис.1).

передостання остання

точка збуту точка збуту пункт продажу

Оптимізація збуту Оптимізація торгівлі

Рис.1. Послідовність оптимізації логістичного ланцюга

Вплив вартості розподілу кожної одиниці товару буде більшим в кінці лан­цю­га, ніж на початку його. Тому оптимізовувати кінцеву точку продажу необхідно до того моменту, коли почнеться оптимізація ланки торгівлі, забезпечуючої товарами цю останню точку продажу (тобто - до того моменту, ко­ли починається оптимізація на рівні продавця, який є передостатньою точкою збуту).

4. Контроль якості товару повинен здійснюватись на рівні обслуговування. - Це обумовлене тісним зв‘язком торгівлі та фізичного розподілу, адже необхідно враховувати, що споживач завжди знаходиться на ринку, де він має можливість вибирати товар із значної кількості виробників. – Тому для того, щоб привабити споживача, необхідно вибрати спосіб дій на ринку, взаємодіючи або з торговими фірмами, або з фірмами, які забезпечують фізичний розподіл.

2. Інтегральна логістика (бізнес-логістика)

Інтегральна логістика - розділ науки і практики менеджменту логістики, який вивчає питання, пов’язані із дослідженнями та функціонуванням інтегральних логістичних систем. Інтегральна логістична система – логістична система, яка охоплює взаємопов’язані ланки та елементи ЛС, що функціонують в межах адміністративно відокремлених підприємств, фірм, компаній, організацій (служба постачання, склади матеріалів, виробничі підрозділи, служба збуту, склади готової продукції, диспетчерська служба (служба обробки інформації та зв’язку), транспортний підрозділ тощо).

Формування та/або структурне удосконалення системи інтегральної логістики - це комплексне завдання, до вирішення котрого залучені різні підрозділи підприємства (фірми, організації), які забезпечують відповідні напрями діяльності, і яке проводиться на основі поетапного проектування.

Основні етапи проектування системи інтегральної логістики:

1. Визначення цілей логістичної системи. - Цілі системи логістики підприємства повинні бути визначені максимально (наскільки це можливо) конкретно (табл.1).У формулюванні цілей логістики центральне місце займає споживач. Цільові установки повинні бути реальними і перебувати в межах можливого.

Таблиця 1. Приклад формулювання цільових установок системи логістики

	Фактичний стан	Ціль через рік
Рівень запасу	10 000 000	8 000 000
Надійність поставок	0,68	0,85
Час поставок	79 днів	70 днів
Гнучкість	Завчасно досягається домовле­ність про можливості вироб­ництва у визначений заплано­ваний період	В будь-який заплано­ваний період може бути вироблений будь-який продукт

2. Аналіз вузлових моментів ( напрямів удосконалення логістичної системи підприємства ). - На рис.2 показані основні напрями удосконалення логістики. Їх аналіз до­зво­ляє виявити можливі способи вдосконалення системи логістики по кожній ка­те­го­рії. Категорії удосконалення логістики тісно і прямо пов’язані одна з одною.

Продукт

Персонал Виробництво і

Дистрибуція

Організаційні

структури и Планування та управління

Інформаційні системи Закупівлі

Рис. 2. Категорії удосконалення логістики

Дата добавления: 2014-01-05