Суть і завдання виробничої логістики

Виробнича логістика вивчає особливості управління матеріальним потоком на виробничому підприємстві. Завдання виробничої логістики стосуються управління матеріальними потоками всередині підприємств, які створюють матеріальні цінності або надають такі матеріальні послуги, як зберігання, фасування, розважування, укладання та ін. Характерною рисою об’єктів вивчення у виробничій логістиці є їх територіальна компактність. До виробничої логістики відносяться також матеріальні послуги з транспортування вантажів у випадку, коли для внутрішньовиробничого переміщування вантажів використовується власний транспорт.

Виробнича логістика розглядає внутрішньовиробничі логістичні системи, до яких відносяться промислове підприємство, оптове підприємство, яке має складські приміщення, вузлова вантажна станція залізниці, морський або річковий порт та ін.

Внутрішньовиробничі логістичні системи можна розглядати на макро- і мікроекономічному рівнях.

На макрорівні внутрішньовиробничі логістичні системи виступають як елементи макрологістичних систем, які задають ритм роботи цих систем і є джерелами матеріальних потоків. Якісна гнучкість внутрішньовиробничих логістичних систем може забезпечуватись за рахунок наявності універсального обслуговуючого персоналу і гнучкого виробництва, кількісна гнучкість – шляхом створення резерву робочої сили та відповідного резерву обладнання.

На мікрорівні внутрішньовиробничі логістичні системи представляють собою низку підсистем (підсистеми закупівель, складування, управління запасами, обслуговування виробництва, транспорту, інформації, збуту, кадрів тощо), які знаходяться у відносинах та зв’язках між собою і утворюють певну цілісність, єдність. Вони забезпечують входження матеріального потоку в систему, проходження всередині неї і вихід перетвореного матеріального потоку за межі цієї системи. У відповідності з концепцією логістики побудова внутрішньовиробничих логістичних систем повинна забезпечувати можливість постійного узгодження і коригування планів і дій постачальницьких, виробничих і збутових ланок всередині підприємства.

Виробнича логістика орієнтується на докорінну зміну усталених принципів організації виробництва. Традиційна концепція організації виробництва передбачає, що необхідно: ніколи не зупиняти основне обладнання та обов’язково підтримувати високий коефіцієнт його використання; виробляти продукцію максимально великими партіями; мати максимально великий запас матеріальних ресурсів тощо.

З переходом до “ринку покупця” в умовах конкуренції зниження собівартості продукції досягається не збільшенням розмірів випуску продукції та іншими екстенсивними заходами, а логістичною організацією як окремого виробництва, так і всієї товаропровідної системи в цілому.

Логістична концепція організації виробництва передбачає: забезпечення ритмічної, узгодженої роботи всіх ланок виробництва за єдиним графіком і рівномірного випуску продукції; забезпечення максимальної неперервності процесів виробництва (через неперервність руху предметів праці або неперервність завантаження робочих місць); відмову від надлишкових запасів; відмову від завищеного часу на виконання основних виробничих і транспортно-складських операцій; відмову від виготовлення серій деталей, на які немає замовлення покупців; усунення простоїв обладнання; обов’язкове усунення браку; недопущення нераціональних внутрішньозаводських перевезень; перетворення постачальників на добрих партнерів.

Дата добавления: 2014-01-05