Варіанти управління матеріальними потоками у внутрішньовиробничих ЛС

Управління матеріальними потоками в межах внутрішньовиробничих логістичних систем може здійснюватись двома основними способами, які принципово відрізняються один від одного і носять назви: штовхаючі системи і витягуючі системи.

Штовхаючі системи – це системи організації виробництва, в котрих предмети праці, які надходять на виробничу дільницю, безпосередньо цією дільницею від попередньої технологічної ланки не замовляються (рис.3). Матеріальний потік “виштовхується” отримувачеві за командою, яка надходить на передаючу ланку із центральної системи управління виробництвом.

Рис.3. Принципова схема штовхаючої системи управління матеріальним потоком у межах внутрішньовиробничої логістичної системи

Штовхаючі системи є зразком т.зв. “зовнішнього управління”: планування виробництва здійснюється відділом планування фірми і доводиться у вигляді планових завдань до кожного окремого відділу, в т.ч. до підрозділів виробництва і закупівель. Спроможність таких систем до саморегулювання є мінімальною. Якщо в ході реалізації плану виникають непередбачені ситуації, то штовхаюча система реагує на них дуже погано.

Штовхаючі системи і моделі управління потоками є характерними для традиційних методів організації виробництва. На практиці штовхаючі системи відомі під загальною назвою “МРП-систем”. Вони характеризуються високим рівнем автоматизації управління, який дозволяє: забезпечувати поточне регулювання і контроль виробничих запасів; в реальному маштабі часу узгоджувати і оперативно коригувати плани і дії різних служб підприємства. В сучасних варіантах систем МРП вирішуються різноманітні завдання прогнозування; широко застосовуються імітаційне моделювання та інші методи дослідження операцій.

Штовхаючі системи мають природні межі своїх можливостей, оскільки, чим більше факторів по кожній із чисельних дільниць підприємства повинна врахувати керуюча система, тим досконалішим і дорожчим повинно бути її програмне, інформаційне і технічне забезпечення.

“Внутрішнє ” управління матеріальним потоком реалізовується шляхом створення “витягуючих систем”. “Витягуюча система” являє собою систему організації виробництва, в котрій деталі та напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої лише в міру необхідності (рис.4).

Рис.4. Витягуюча система управління матеріальним потоком в рамках

внутрішньовиробничої логістичної системи

У цих системах центральний підрозділ управління по суті не втручається в обмін матеріальними потоками між різними дільницями, не встановлює для них поточних виробничих завдань. Виробнича програма кожної виробничої окремої ланки визначається розміром замовлення наступної ланки. Центральна ж система управління ставить планове завдання лише перед кінцевою ланкою виробничого технологічного ланцюга (стратегічне планування з мінімальним рівнем деталізації), а оперативне планування передається виконавчим відділам у межах сфер їх компетенції. Завдяки цьому досягається необхідна гнучкість управління.

В таких системах матеріальний потік “витягується” кожною наступною ланкою, причому персонал окремого підрозділу спроможний оцінити набагато більше специфічних факторів, які визначають розмір оптимального замовлення, ніж це могла б зробити центральна система управління.

На практиці "витягуючі логістичні системи" реалізовані у вигляді таких систем, як “Канбан – система” і система ОРТ.

4. Характеристика основних систем управління

матеріальними потоками

Система МРП-1 ( MRP-1: Materials Requirements Planning) є прикладом так званого зовнішнього управління. Дана система орієнтується на те, що виробництво, а також придбання комплектуючих планується, виходячи з потреби в кінцевому продукті, базується на принципі, згідно з яким вихідною точкою розрахунків є передбачений або відомий попит на кінцеву продукцію. Потреба в напівфабрикатах, запасних частинах і закуповуваних комплектуючих та інших складових частинах кінцевого продукту розраховується на основі визначеної програми виробництва кінцевого продукту. Спочатку розраховується брутто-потреба, а потім і нетто-потреба. Аналогічно прораховуються і всі рівні поштучного переліку. Збірка кінцевої продукції із продукованих самостійно напівфабрикатів та комплектуючих за­кріп­люється у таких же поштучних списках (переліках) - рис.5.

При переведенні брутто-потреби в закуповуваних частинах та напівфабрикатах у нетто-потребу враховуються: наявний запас; замовлені покупні частини; призначене для попередньої серії продукції замовлення. На основі розрахунків нетто-потреби складаються розподілені в часі замовлення на продукцію і замовлення на покупку.

Незалежний попит

Залежний попит

Залежний попит

Рис.5. Зв’язок між залежним і незалежним попитом (поштучний перелік)

Плани постачання, виробництва і збуту в МРП-1-системі можуть узгоджуватись в довго- і середньостроковій перспективі; забезпечуються також поточне регулювання та контроль використання виробничих запасів.

Інформаційне забезпечення системи МРП-1 включає (рис.6) дані плану виробництва; файл матеріалів; файл запасів.

Рис.6. Основні елементи системи MRP – 1

Система має широкий набір машинних програм, котрі забезпечують узгодження і оперативне регулювання постачальницьких, виробничих і збутових функцій в масштабі фірми в режимі реального часу. Прийняття рішень в системі здійснюється з допомогою різних методів дослідження операцій. На основі математичних моделей, ін­фор­маційного та програмного забезпечення вирішуються такі задачі, як розрахунок потреби в сировині, матеріалах, форму­вання графіка виробництва та ін.

Система МРП-1 вимагає значних витрат на підготовку первинних даних і пред’являє підвищені вимоги до рівня їх точності. Вона застосовується при управлінні виробництвом і запасами: 1/ напівфабрикатів і запчастин, потреба в яких напряму залежить від попиту на кінцеву продукцію; 2/ товарів із поштучних переліків, які потребують комп’ютерної обробки.

Система МРП-2 (Manufacturing Resources Planning) дозволяє розширити сферу використання систем типу МРП за рахунок забезпечення можливості стратегічного планування і врахування необхідних потужностей. Вона відрізняється від МРП-1 не рівнем розвитку технології, а рівнем гнучкості управління і номенклатурою функцій. МРП-2 включає функції системи МРП-1, а також низку нових функцій, не притаманних системі МРП-1 (САПР, управління технологічними процесами та ін.).

Розрахунок потреби в сировині та комплектуючих в системі здійснюється спільно з завданнями прогнозування, контролю за станом запасів та ін. При вирішенні завдань прогнозування передбачається потреба в сировині і матеріалах відокремлено за пріоритетними замовленнями, здійснюється аналіз можливих термінів виконання замовлень і рівнів запасів з врахуванням витрат на формування і зберігання запасів, якості обслуговування споживачів, ретроспективний аналіз ситуації з метою вибору оптимальної стратегії прогнозування з кожного виду сировини і матеріалів.

При вирішенні завдань управління запасами в МРП-2 здійснюються обробка та коригування всієї інформації про надходження, рух, витрачання сировини і матеріалів, облік запасів, вибір індивідуальних стратегій контролю і поповнення запасів в розрізі кожної позиції номенклатури сировини і матеріалів, в т.ч. і з АВС-методу, видавання повідомлень про наближення запасів до точки замовлення та ін.

В системі широко застосовуються методи імітаційного моделювання. В програмне забезпечення системи МРП-2 входять (рис.7) планування поставок засобів виробництва, розрахунок графіка виробництва, контроль діяльності виробничих структур, управління збутом готової продукції і закупівлями сировини. У системі є також функції прогнозування, електронного обміну даними, отримання фінансової звітності.

Рис.7. Функціональна схема системи MRP – 2

Недоліки зовнішнього управління виробництвом в системах МРП у випадках, ко­ли планування залежить від багатьох варіацій і коли потрібен високий рівень гнучкості, призвели до розробки систем із внутрішнім управлінням.

Прикладом систем внутрішнього управління є система “Kanban”. При роботі за системою “Kanban” підрозділ-виготівник не має закінченого плану і графіка. Він жорстко зв’язаний не з загальним планом, а з конкретним замовленням підрозділу-споживача і оптимізовує свою роботу в межах цього замовлення. Конкретного графіка виробництва на декаду і місяць нема.

Система функціонує за принципом прямого поповнення запасу, але при дуже невеликому розмірі серійного запасу. Графік виробництва фактично формується оборотом карточок “Kanban”, які функціонують як замовлення-купон на продукцію і дозволяють найповніше реалізувати принцип just in time (JІT). Виробництво комплектуючих безпосередньо пов’язане з реальною потре­бою, немає необхідності планування у великому обсязі паперової роботи. Підрозділ-виготівник має можливість діяти гнучко. Виробництво знаходиться в стані постійної настройки, а його точна підгонка залежить від змін кон’юнктури ринку.

Система “Kanban” передбачає специфічний підхід до вибору і оцінки по­ста­чальників, який базується на роботі з вузьким колом постачальників, спро­можних гарантувати постачання комплектуючих виробів за принципом JІT.

Система ОРТ (Optimised Production Technology) є системою організації ви­роб­ництва і постачання. ОРТ є одним із найбільш вдалих прикладів синтезу го­­ловних елементів МРП і ”Каnbаn” на основі сучасних комп’ютерних тех­но­логій і відноситься до класу витягуючих мікрологістичних систем. Основним принципом системи ОРТ є виявлення у виробництві “вузьких місць” - т.зв. “ критичних ресурсів ”. В якості критичних ресурсів можуть виступати за­па­си сировини та матеріалів, машини і обладнання, технологічні процеси, пер­сонал. Від ефективності використання критичних ресурсів залежить ефек­тив­ність економічної системи в цілому, в той час як інтенсифікація вико­рис­тан­ня решти ресурсів (некритичних) на розвиток системи практично не впливає.

В системі ОРТ здійснюються автоматизоване оперативно-виробниче планування і диспетчеризація. Комп’ютерний розрахунок виробничих розкладів виконується на зміну, день, тиждень тощо. Вирішується також завдання контролю відвантаження запасів готової продукції споживачам, пошуку альтернативних ресурсів, видання рекомендацій щодо повноцінних замін у випадку відсутності необхідних матеріальних ресурсів. При формуванні графіка виробництва враховують пріоритети: рівень задоволення потреб виробництва у ресурсах; ефективність використання ресурсів; кошти, мобілізовані у незавершеному виробництві; гнучкість виробництва.

Реалізація оперативного планування та регулювання виробництва в сис­те­мі ОРТ здійснюється з використанням програмно-методичного забезпечення, побудованого на модульній основі (рис.8). Вихідні машинограми системи ОРТ включають “Графік виробництва”, “Потреба в МР”, “Щоденний звіт майстра цеху”, “Графік доставки МР до робочих місць”, “Звіт про виробництво замовленої продукції”, “Стан складського запасу” та ін.

5. Ефективність застосування логістичного підходу до управління матеріальними потоками на підприємстві

Логістичний підхід до управління матеріальними потоками на під­при­ємстві до­зво­ляє максимально оптимізувати виконання комплексу логістичних операцій. Так, 1% скорочення витрат на виконання логістичних функцій дає той же ефект, що і збільшення на 10% обсягів збуту. Основні елементи, з яких складається сукупний ефект від застосування логістичного підходу:

Ø Виробництво орієнтується на ринок, переходить на малосерійне та індивідуальне виробництво

Ø Налагоджуються партнерські відносини з постачальниками

Ø Скорочуються простої обладнання

Ø Оптимізовуються запаси, які вимагають відволікання фінансових засобів частини МТБ, трудових ресурсів

Ø Скорочується чисельність підсобних робочих

Ø Поліпшується якість продукції

Ø Скорочуються втрати матеріалів

Ø Покращується використання складських і виробничих площ

Ø Знижується травматизм.

Рис.8. Блок-схема алгоритму оперативного виробничого планування в системі ОРТ

Питання для самоперевірки:

1. Що вивчає виробнича логістика? Якою є характерна особливість об’єктів виробничої логістики? Наведіть приклади об’єктів виробничої логістики.

2. Перерахуйте комплекс завдань внутрішньовиробничої логістики в межах виробничої програми.

3. Які показники дозволяють визначити рівень досягнення основних цілей виробничої логістики?

4. На якій основі базується взаємодія логістики та операційного менеджменту? Розкрийте зміст основних принципів операційного менеджменту, які враховуються під час побудови внутрішньовиробничих логістичних систем.

5. В чому суть і різниця між штовхаючими та "витягуючими системами" управління матеріальними потоками?

6. Охарактеризуйте основні системи управління матеріальними потоками (МРП-1, МРП-2, Канбан, ОРТ).

7. В чому виявляється ефективність логістичних систем у сфері виробництва?

Дата добавления: 2014-01-05