Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Суть і завдання розподілу і закупівель товарів у логістиці

Лекція 1. Закупівельна логістика

Тема 7. Закупівельно-збутова логістика

1. Суть і завдання розподілу і закупівель товарів у логістиці

2. Концепція, завдання і функції закупівельної логістики

3. Організація закупівель в логістичних системах

 

Література: 1, с. 148-175; 2, с.74-83; 3; 4; 5, с. 136-153; 7, с. 277-292; 11, с. 50-59; 12; 14, с. 94-118; 15; 16; 18, с.87-138; 21, с. 155-169; 22; 23, с.93-103; 28, с. 41-63; 35, с. 175-190; 36, с. 220-240; 37, с. 161-211; 41, с. 326-360; 42, с. 174-222

Міні-лексикон: виробниче споживання, невиробниче споживання, збут, фізичний розподіл, фізичне забезпечення, планування закупівель, брутто-потреба, нетто-потреба, методи розрахунку потреби в матеріалах, методи закупівлі, конкурсні торги, умови тендеру, вибір постачальника, критерії оцінки постачальників, формування правових умов закупівлі

Рух матеріального потоку в макрологістичних системах охоплює джерела сировини, виробничі підприємства, розподільчі центри (кожен з яких може бути джерелом зародження такого потоку), а також кінцевих споживачів, джерела сировини, виробничі підприємства, розподільчі центри, які виступають як пункти його погашення. У всіх випадках матеріальний потік надходить у споживання, котре може бути виробничим або невиробничим.

Виробниче споживання - поточне використання суспільного продукту на ви­робничі потреби в якості засобів праці і предметів праці. Невиробниче спо­жи­вання - поточне використання суспільного продукту на особисте спо­жи­вання і споживання населення в установах і підприємствах невиробничої сфери.

На всіх етапах руху матеріальний потік є предметом праці учасників ло­гі­с­­тичного процесу. На стадії руху продукції виробничо-технічного призна­чен­ня це можуть бути необроблені сировинні матеріали, напів­фабрикати, комплек­ту­ючі вироби та інше. На стадії товаропросування матеріальний потік яв­ляє собою рух готових товарів народного споживання.

В загальному випадку постачальник і споживач – це дві мікрологістичні системи, які пов'язані між собою т.зв. логістичним каналом. Логістичний канал - частково упорядкована множина різноманітних посередників, які здійснюють доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів. Після вибору конкретних учасників процесу просування матеріального по­то­ку від постачальника до споживача логістичний канал перетворюється в ло­гіс­тичний ланцюг. Логістичний ланцюг - лінійно упорядкована множина учас­ни­ків логістичного процесу (фізичних або юридичних осіб), які здійснюють логістичні операції з доведення матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої (в тому числі до споживача).

Логістичні ланцюги характеризуються такими основними влас­ти­во­с­тя­ми, як системність, стійкість, гнучкість, адаптивність, ефективність.

Різноманіття логістичних ланцюгів класифікують:

1) за кількістю ланок (операцій) – дво-, три та багатоланкові ланцюги;

2) за складом учасників – внутрішні та зовнішні;

3) за часом дії – постійні (довготривалі), періодичні та разові;

4) за ринками обслуговування – глобальні, регіональні та локальні.

Логістичні ланцюги мають різну побудову, яка значною мірою залежить від прийнятої в даній галузі концепції організації розподілу продукції. Під розподілом розуміють вид діяльності, що включає рекламу, реалізацію, транс­пор­тування продукції і надання послуг покупцям. Фізичний розподіл охоплює час­тину логістичної системи, яка пов¢язана з доставкою продукції від продавця до споживача. Зміст фізичного розподілу полягає в обробці, зберіганні і до­ста­в­ці товарів, які здійснюються силами, засобами та під управлінням їх вироб­ни­ка. Основу системи фізичного розподілу товару складає МТБ (транспортна ме­ре­жа, технічні засоби, комунікації та облаштування, скла­ди і термінали, інфор­ма­цій­но-управляючі системи) промислових, торговельних, посередницьких та інших компаній, стівідорських, брокерських, агентських фірм, транспортних, експедиційних підприємств, лізингових компаній.

Складовими частинами фізичного розподілу є функції управління виробничими запасами, перевезення товарів, складування і зберігання, навантажувально-розвантажувальних робіт і упаковування.

Для ефективної організації фізичного розподілу необхідно вирішувати про­блеми аналізу матеріальних потоків, раціоналізації тари і упаковки, уні­фі­ка­ції вантажних одиниць, введення ефективної системи складування, оптимізації роз­міру і рівня запасів, вибору оптимальних маршрутів перевезень на тран­с­пор­ті, раціоналізації транспортно-складських робіт на складах підприємств тощо.

В логістичному ланцюгу розподілу протиставляється діяльність із мате­рі­ального забезпечення підприємства, зокрема його фізичного забезпечення.

Фізичне забезпечення охоплює частину логістичної системи, котра здійснює рух сировини, матеріалів, продукції від постачальника або джерела сировини з метою ресурсного забезпечення виробничого процесу підприємства.

Зв’язок цих підсистем полягає в тому, що, навіть виконуючи однаковий комп­лекс операцій з організації руху матеріального потоку від постачальника до покупця, в залежності від ролі та місця знаходження підприємства в логіс­тич­ному ланцюгу воно здійснює або збутову (виробник), або закупівельну (покупець) діяльність. Це обумовлює необхідність взаємопов’язаного розгляду питань організації та управління збутової і закупівельної діяльності.

Організація управління постачанням, просуванням матеріального потоку і забезпечення збуту, удосконалення технологій транспортних перевезень, складського господарства, планування і контроль цієї діяльності є предметом вивчення логістики розподілу (або збутової логістики).

Поряд з цим при виконанні даного комплексу операцій в інтересах, силами і засобами, а також під управлінням підприємства-споживача матеріального потоку (виробничого, торговельного, торгово-посередницького тощо) вони є предметом вивчення закупівельної логістики.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Варіанти управління матеріальними потоками у внутрішньовиробничих ЛС | Концепція, завдання і функції закупівельної логістики
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 345; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.