Технологія автоматизованої ідентифікації штрихових кодів

Через кожну ланку логістичного ланцюга проходить велика кількість одиниць товару. При цьому всередині кожної ланки товари неодноразово пересуваються місцями зберігання та обробки. Для ефективного управління динамічною логістичною системою потрібно в будь-який момент часу володіти інформацією про детальний асортимент вхідних та вихідних матеріальних потоків, а також контролювати проходження внутрішньовиробничого матеріального потоку.

Як свідчить закордонний та вітчизняний досвід, зазначена проблема вирі­шу­ється шляхом використання мікропроцесорної техніки, здатної іден­ти­фі­ку­­вати окрему вантажну одиницю (обладнання, яке сканує різноманітні штрихові коди). Завдяки скануючій техніці надається можливість отримувати інфор­ма­цію про логістичні операції в момент та в місці їх здійснення. Отримана інфор­ма­ція обробляється в режимі реального масштабу часу, що дозволяє управ­лін­сь­кій системі реагувати в оптимальні строки. Автоматизований відбір інфор­ма­ції базується на використанні кодів різних видів, кожен з яких має свої технологічні переваги.

Код ITF-14 – з прямокутним контуром, друкується набагато легше, ніж всі інші, це дозволяє застосовувати його, наприклад, в гофрованих упаковках. Використовується для кодування товарних партій.

Код «2 з 5 із послідовністю» використовується для кодування великого обсягу інформації та на обмеженій поверхні.

Код 128 застосовується додатково до інших кодів. Ним можуть кодуватися номери партії, дата виготовлення, строк реалізації та ін.

Код EAN широке застосування набув в сфері обігу, його можна поба­чи­ти на товарах масового вжитку. Даний код має структуру, алфавіт. Кож­ній цифрі відповідає певний набір штрихів і пропусків коду. Структура коду: наявність 13-цифрового числа та відповідна решітка штрихів та про­пус­ків. 2-3 перші цифри означають коди країн, присвоєні асоціацією ЕАN у встановленому порядку (Див.табл.). Цю частину ще називають прапором. Наступні 4 цифри — індекс виробника товару. Сукупність коду країни та коду виробника є унікальною комбінацією цифр, яка ідентифікує підприємство-виробника мар­ко­ваного товару. Останні цифри коду надані виробнику для внутрішньо­виробничого кодування власної продукції.

Таблиця

Коди, присвоєні країнам асоціацією EAN

КРАЇНА	КОД EAN	КРАЇНА	КОД EAN
США, Канада	00-09	Ізраїль
Франція	30-37	Швеція
Болгарія		Гватемала	740-745
Словенія		Гондурас, Нікарагуа	746-747
Хорватія		Коста-Ріка, Панама	748-749
Німеччина	400-440	Мексика
Росія	460-469	Венесуела
Латвія		Швейцарія
Тайвань		Колумбія
Естонія		Уругвай
Філіппіни		Перу
Україна		Аргентина
Гонконг		Чилі
Японія	45,49	Еквадор
Великобританія		Бразилія
Греція		Італія	80-83
Кіпр		Іспанія
Мальта		Куба
Ірландія		Чехія і Словаччина
Бельгія і Люксембург		Югославія
Португалія		Туреччина
Ісландія		Нідерланди
Данія		Південна Корея
Польща		Таїланд
Угорщина		Сінгапур
ПАР	600-601	Індонезія
Марокко		Австрія	90-91
Фінляндія		Австралія
Китай		Нова Зеландія
Норвегія		Малайзія

Для підприємств-виробників України стало обов'язковим запровадження в обіг та нанесення на виготовлену продукцію штрихового кодування з при­сво­є­ним кодом для країни. Для друку штрихового коду застосовуються різні технології друку мастер-фільм (фотоплівкові шаблони), офсетна літографія, точково-матричний друк та ін.

Використання в логістичній системі контролю технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів дозволяє суттєво поліпшити управління матеріальним потоком на всіх етапах логістичного процесу: при цьому рахують від 0 до 99999. Остання 13-та цифра є контрольною. Вона розраховується за спеціально розробленим алгоритмом на основі комбінації попередніх 12-ти цифр. Контрольна цифра забезпечує надійність гарантії всієї кодувальної системи.

В основі технології штрихового кодування та автоматизованого збору даних - прості фізичні закони. Штриховий код є послідовністю темних і світлих смуг (пропусків) різної ширини згідно з окремо встановленими пра­ви­ла­ми. Зображення штрихового коду наноситься на предмет, який є об'єктом пе­ре­сування у внутрішньовиробничій логістичній системі та за її межами. Для ре­єс­трації даного предмета проводять операцію сканування і передачі та роз­шиф­ровування отриманого електронного сигналу в ЕОМ, яка перетворює його на цифровий код.

Сукупність 13-цифрового числа та цифрового коду утворює базу даних про товар. База даних повинна передаватися по ланцюгу товаропросування за допомогою електронної мережі.

Використання в логістичній системі контролю технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів дозволяє суттєво поліпшити управління матеріальним потоком на всіх етапах логістичного процесу (рис.5), зокрема:

Ø в підсистемі виробництва:

• створення єдиної системи обліку та контролю за рухом продукції та комплектуючих частин на кожній дільниці, а також за станом логістичного процесу на підприємстві в цілому;

• скорочення кількості допоміжного персоналу та облікової документації, неможливість помилок обліку;

Ø в підсистемі складу:

• автоматизація обліку та контролю за рухом вхідного та вихідного матеріального потоку;

• автоматизація процесу інвентаризації матеріальних запасів різного виду;

• скорочення часу обробки інформації та її передання;

Ø в підсистемі розподілу:

• створення єдиної системи обліку проходження матеріального потоку;

• автоматизація обробки і створення портфеля замовлень, інвентаризація товарів;

• скорочення часу обслуговування споживачів.

Рис.5. Приклад проходження матеріального потоку із застосуванням технології штрихових кодів

Питання для самоперевірки:

1. Що Ви розумієте під термінами „інформація”, „логістична інформаційна система”?

2. Які основні елементи формують логістичну інформаційну систему (ЛІС)?

3. Які три групи логістичних інформаційних систем виділяють з врахуванням ці­льо­вого призначення? Які завдання вирішуються з допомогою кожної з них?

4. Які три види топології мереж можуть застосовуватися для організації логістичних інформаційних систем?

5. В чому суть та особливості горизонтальної і вертикальної інтеграції логістичних інформаційних систем?

6. З якою метою в логістиці застосовуються технології автоматизованої ідентифікації інформації штрихових кодів?

7. Які види штрихових кодів, з якою метою і за яких умов можуть використовуватися в логістиці?

8. Яким чином використання технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів дозволяє поліпшити управління матеріальним потоком на різних етапах логістичного процесу?

Використана література*

1. Альбеков А.У., Федько В.П., Митько О.А. Логистика коммерции (Серия «Учебники, учебные пособия»). - Ростов-на-Д.: Феникс, 2001.- 512 с.

2. Балабанова Л.В., Германчук А.М. Комерційна діяльність: маркетинг і логістика: Навчальний посібник.- К.: ВД “Професіонал”, 2004.- 288 с.

3. Бауэрсокс Д.Дж., Клосс Д.Дж. Логистика: Интегрированная цепь поставок.- М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2001.- 640 с.

4. Белоусов А.Г., Стаханов Д.В., Стаханов В.Н. Коммерческая логистика/ (Серия «Учебники ХХІ века»).- Ростов-на-Д.:Феникс, 2001.- 224 с.

5. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник.-3-е изд.- М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000.-375 с.

6. Глогусь О. Логістика: Навч. посібник для студ. екон. спец. – Тернопіль: Економічна думка, 1998.- 166 с.

7. Голиков Е.А. Маркетинг и логистика.- М.: Изд.дом «Дашков и К», 1999.- 412 с.

8. Гордон М.П., Карнаухов С.Б. Логистика товародвижения.- М.: Центр экономики и маркетинга, 1998.- 168 с.

9. Джонсон Дж., Вуд Д., Вордлоу Д., Мерфи-мл. П.Р. Современная логистика.- 7-е издание: Пер. с англ.- М.: Издательский дом «Вильямс», 2002.- 624 с.

10. Жуковский З.И., Чабаров В.А. Комплексная механизация и автоматизация складского хозяйства. – К.: Техніка, 1993. – 120 с.

11. Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000.- 148 с.

12. Киршина М.В. Коммерческая логистика.- М.: Центр экономики и маркетинга, 2001.- 256 с.

13. Костоглодов Д.Д., Харисова Л.М. Распределительная логистика.- Ростов-на-Д.: Изд-во «Экспертное бюро», 1997.- 127 с.

14. Крикавський Є.В. Логістика: Навч. посібник. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 1999. – 264 с.

15. Кристофер М. Логистика и управление цепочками поставок / Под общ. ред.В.С.Лукинского.- СПб.: Питер, 004.- 316 с.

16. Линдерс М.Р., Фирон Х.Е. Управление снабжением и запасами. Логистика.-11-е изд.-Пер. с англ.-СПб.:ООО Изд-во "Полигон”, 1999.-768 с.

17. Логистика: Учеб. пособие / Под ред. Б.А. Аникина. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 327 с.

18. Логистика: Учебник / Под ред. Б.А. Аникина.- 2-е изд. – М.: ИНФРА-М, 2000.- 352 с.

19. Логістика – технологія транспортного процесу / Костюченко Л.М., Танцюра Є.В., Зайончик Л.Г. та ін. – К.: Кий, 2000.- 358 с.

20. Лукинский В.С., Бережной В.И., Бережная Е.В. и др. Логистика автомобильного транспорта: концепция, методы, модели.- М.: Финансы и статистика, 2000.- 280 с.

21. Маликов О.Б. Деловая логистика.- СПб.: Политехника, 2003.- 223 с.

* Наведена лише література використана для написання текстів лекцій 6-10

22. Миротин Л.Б., Ташбаев И.Э. Логистика для предпринимателя: основные понятия, положения и процедуры: Учебное пособие.- М.: ИНФРА-М, 2002.- 252 с.

23. Монден Я. «Тоета»: методы эффективного управления. - М: Экономика, 1989.

24. Неруш Ю.М. Коммерческая логистика: Учебник для вузов. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.- 271 с.

25. Неруш Ю.М. Логистика: Учебник для вузов.- Изд. 2-е. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 389 с.

26. Окландер М.А., Хромов О.П. Промислова логістика: Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури, 2004.-222 с.

27. Пономарьова Ю.В. Логістика: Навчальний посібник.- К.: Центр навчальної літератури, 2003.-192 с.

28. Промышленная логистика.- М.:Изд-во МВТУ им. Баумана, 1997.- 204 с.

29. Пурлик В.М. Логистика торгово-посреднической деятельности.- М.:Высш.шк.,1995.- 202 с.

30. Родников А.Н. Логистика: Терминологический словарь.–М.: ИНФРА-М, 2000.-352 с.

31. Саркисов С.В. Управление логистикой: Учебное пособие. - М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2001.- 416 с.

32. Стаханов В.Н., Тамбовцев С.Н. Промышленная логистика.- М.: ПРИОР, 2000.- 96 с.

33. Стаханов В.Н., Шеховцов Р.В. Торговая логистика: Учебное пособие.2-е изд., перераб.- М.: ПРИОР, 2000.- 112 с.

34. Сергеев В.И. Логистика в бизнесе: Учебник.- М.: ИНФРА-М, 2001.- 608 с.

35. Сергеев В.И.Менеджмент в бизнес-логистике.- М.: ИИД«Филинъ»,1997.-772с.

36. Сковронек Ч., Сариуш-Вольский З. Логистика на предприятии: Учеб.-метод. пособие: Пер. с польск. – М.: Финансы и статистика, 2004. -400 с.

37. Таньков К.М., Тридід О.М., Колодизева Т.О. Виробнича логістика: Навч. посібник.- Х: ВД „ІНЖЕК”, 2004. – 352 с.

38. Транспортная логистика.- М.: Бранусс, 1996.- 145 с.

39. Транспортная логистика: Учебник / Под общ. ред. Л.Б.Миротина.- М.: Экзамен, 2002. – 512 с.

40. Уотерс Д. Логистика. Управление цепью поставок: Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.- 503 с.

41. Чудаков А.Д. Логистика: Учебник.- М.: РДЛ, 2001.- 480 с.

42. Шонбергер Р. Японские методы управления производством: Сокр.пер. с англ.- М.: Экономика, 1988. – 251 с.

43. Эффективная логистика / Миротин Л.Б., Ташбаев И.Э., Порошина О.Г.- М.: Экзамен, 2002.- 160 с.

[1] b - коефіцієнт використання пробігу автомобіля на маршруті

Дата добавления: 2014-01-05