За характером психічної активності

Типи та види пам’яті.

Пам’ять, процеси пам’яті.

Пам’ять — одна з найважливіших функцій людського мозку. Пам’ять — це відображення реальності, що діяла в минулому.

Пам’ять — це здатність особистості фіксувати, зберігати і відтво­рювати інформацію, досвід (знання, навички, вміння, звички).

Процеси пам’яті

Запам’ятовування - це процес пам’яті, завдяки якому відбуваєть­ся закріплення нового через поєднання його з набутим раніше.

Запам’ятовування завжди вибіркове. У пам’яті зберігається дале­ко не все, що діє на наші органи відчуття. Вибірковість пам’яті зале­жить від мотиву, мети, установки, діяльності особистості.

Відтворення - це процес пам’яті, в результаті якого відбувається актуалізація закріпленого раніше змісту психіки через вилучення його з довгострокової пам’яті й переведення в оперативну. Відтворюючи в процесі відтворення різні етапи, можна розташувати їх у такому порядку: впізнавання, власне відтворення і пригадування.

Впізнавання - це відтворення якогось об’єкта в умовах повтор­ного сприйняття.

Спогадання - відтворення образів нашого минулого, локалізова­ного в часі та просторі.

Забування -процес, протилежний запам’ятовуванню.

Забування часом допомагає «розвантажувати» пам’ять від бага­тьох непотрібних деталей і узагальнювати те, що запам’яталося, спри­яючи його збереженню.

Ремінісценція - відстрочене відтворення тимчасово забутого ма­теріалу.

Збереження інформації. Чимало з того, що має для людини особ­ливо важливе життєве значення, взагалі не забувається. Збереження завченого матеріалу після певного відтинку часу знаходиться в обер­нено пропорційному відношенні до обсягу цього матеріалу.

Індивідуальні відмінності в процесах пам’яті виявляються у: (• швидкості; • точності; • тривкості запам’ятовування; • готовності до відтворення).

Людська пам’ять тримає два види інформації: Генетична пам’ять зберігає інформацію, нагро­маджену в процесі еволюції впродовж багатьох тисячоліть, що виявляється безумовними рефлексами та інстинктами і передається спадкове. Прижиттєва пам’ять — це інформація, яку людина засвоює в процесі життя від народження до смерті, реалізується в умовних реф­лексах.

Види пам’яті.

Моторна пам’ять - це запам’ятовування, збереження і відтворен­ня рухів та їхніх систем — ознакою доброї моторної пам’яті є фізична спритність людини, моторність у праці.

Емоційна пам’ять - це пам’ять на почуття — пережиті та збережені в пам’яті почуття виступають як сигнали, які або спонукають до дії, або утримують від вчинків, що викликали в минулому негативні переживання.

Образна пам’ять - це пам’ять на уявлення, на картини природи і життя, а також на звуки, запахи, смаки. Вона буває зоровою, слухо­вою, тактильною (дотиковою), нюховою, смаковою.

Ейдетична пам’ять. Ейдетичні образи пам’яті - це результат збудження органів чуття зовнішніми подразниками. Ейде­тичні образи подібні до уявлень тим, що виникають за відсутності предмета, але характеризуються такою деталізованою наглядністю, яка цілком недоступна звичайному уявленню.

Словесно-логічна пам’ять — наші думки, втілені у фор­му мови. Словесно-логічна пам’ять відіграє провідну роль у засвоєнні знань студентами в процесі навчання.

Дата добавления: 2014-01-05