ХНАМГ – 2009 12 страница

Покажчики ПЕД, ЕД і часу її накопичення виводяться на чотирирозрядний цифровий рідинно кристалічний індикатор.

Дозиметр (рис. 9.5) складається з блоку обробки інформації, в який вмонто-вано блок детектування гамма-випромінення і виносного блоку детектування бета-частинок. Блоки детектування перетворюють випромінювання в послідовність імпульсів напруги, число яких пропорційне або функціонально зв’язане з певними параметрами випромінювання. Принцип їх функціонування базується на пере-творенні в напівпровідниковому кристалі іонізуючих випромінювань в імпульси напруги. Блок обробки інформації складається із корпусу, який утворюють верхня і нижня кришки. У верхній частині приладу розміщена фотоелектрична батарея, яка служить для підзарядки акумуляторної батареї. Ще нижче розміщена панель з

органами керування дозиметром: перемикачами РО\\^/ЕК/МСЮЕ; КАУ8; 1>ПЕКЛ¥АЬ; КАКО і кнопками РІМСТЮК; 8 ТАКТ; КЕ8ЕТ.

Зверху робоча панель з індикатором і органами керування закривається захисною відкидною кришкою. Блок детектування гамма-випромінення конструк-тивно виконаний у вигляді металевого прямокутного паралелепіпеда, що виконує роль корпусу й екрана, всередині якого розміщені плата зарядочутливого під­силювача з встановленим на ній напівпровідниковим детектором і плата вихідного підсилювача. Виносний блок детектування бета-частинок конструктивно виконаний у вигляді циліндричного корпусу з кришкою і отвором для детектора. Всередині корпусу вмонтовані кремнієвий детектор і плата із зарядочутливим підсилювачем. Для з’єднання з приладом блок обладнаний роз’ємом і з’єднувальним кабелем.

Ввімкнення живлення дозиметра здійснюється за допомогою перемикача РО\УЕК/МСЮЕ в одне з положень - «АЦТ» або «МКЬ». Вимкнення живлення здійснюється встановленням перемикача в положення «ОРЕ».

Перед початком роботи необхідно підзарядити батарею, для чого прилад розташувати під електричною лампою потужністю 100 Вт на відстані 20-30 см (при первинній зарядці на 15 годин), або під пряме сонячне світло, щоб промені світла падали на поверхню фотоелектронної батареї, по можливості під прямим кутом (при первинній зарядці на 10 годин). Під’єднують виносний блок детекту-вання бета-частинок до дозиметра за допомогою з’єднувального кабелю через роз’єм у верхній торцевій частині приладу.

Робота дозиметра складається з таких операцій:

- вибір режиму роботи;

- вимірювання ЕД фотонного іонізуючого випромінювання;

- вимірювання ПЕД фотонного іонізуючого випромінювання;

- вимірювання щільності потоку бета-частинок.

Для початку процесу вимірювання відкрити прозору кришку над органами керування і ввімкнути дозиметр, встановивши перемикач РО\¥ЕКМСЮЕ в поло­ження «ММ.». При цьому на цифровому дисплеї дозиметра висвітяться нулі. Встановити тип іонізуючого випромінювання за допомогою перемикача КАУ8.

Режим індикації виміряного значення ЕД фотонного іонізуючого випромінювання вмикається відразу з вмиканням дозиметра.

Режим індикації виміряного значення ПЕД фотонного іонізуючого випро­мінювання чи щільності потоку бета-частинок (залежно від положення переми­кача КАУ8) вмикається за допомогою послідовного короткочасного натиску­вання кнопки БТЖЛТОК Для вимірювання значення ПЕД дозиметр розмістити верхньою торцевою стороною у напрямку об’єкта, який потрібно обстежити. На­тиснути кнопку 8ТАР.Т і після закінчення інтервалу вимірювання зняти покажчики дозиметра. Для роботи дозиметра в автоматичному режимі при вимірювання ПЕД необхідно перемикач КЖЕК/МСЮЕ встановити в положення «ЛОТ». При цьому запуск лічильного режиму здійснюється автоматично, а після закінчення інтервалу вимірювання результат вимірювання буде зафіксований на дисплеї протягом 3-4 секунд.

Режим індикації виміряного значення часу накопичення ЕД вмикається за допомогою послідовного короткочасного натискування кнопки РШСТІОК

Вимірювання ЕД фотонного іонізуючого випромінювання здійснюється авто­матично і починається відразу з вмиканням дозиметра. Обнуління результату ви­мірювання здійснюється за допомогою кнопки КЕ8ЕТ або при вимиканні дози-метра.

Вимірювання часу накопичення ЕД здійснюється автоматично і починається відразу з вмиканням дозиметра. Обнуління результату вимірювання здійснюється за допомогою кнопки КЕ8ЕТ або при вимиканні дозиметра.

Для вимірювання ПЕД фотонного іонізуючого випромінювання ввімкнути дозиметр, для чого перемикач РО\¥ЕК/МСЮЕ встановити в положення «ММЬ». Встановити перемикач КАУ8 в положення «у». Ввімкнути режим індикації вимірю-вання ПЕД. Встановити перемикачі ПЧТЕКУАЬ і КАЖШ залежно від інтенсив-ності іонізуючого випромінювання в положення згідно з табл. 9.4 (в мР/год.).

Таблиця 9.4

УАЬІЖ	ШТЕКУАЬ	КА1ЧСЕ
0,010-0,500	100 S
0,500-5,000	10 S
5,000-9,999	1 S
9,999-99,99	1 S	0,1
99,99-999,9	1 S	0,01

Для вимірювання щільності потоку бета-частинок треба під’єднати виносний блок детектування бета-частинок до дозиметра, перемикач RAYS встановити в положення «β». Виміряти власний фон бета-детектора, для чого: встановити пере-микачі: RAYS - в положення «β», INTERVAL - в положення «AUT». Закрити спеціальною планкою-фільтром (з комплекту блока) вікно бета-детектора. Зняти три покажчики значень фону, виміряних дозиметром, і обчислити середнє ариф­метичне. Розташувати бета-детектор із закритим планкою вікном таким чином, щоб його вікно знаходилось паралельно і на мінімальній відстані до поверхні, яку необхідно обстежити. Здійснити три виміри гамма-фону обстежуваної поверхні і обчислити середнє арифметичне значення.

Сцинтиляційний прилад геологорозвідувальний СРП -88 Н призначений для вимірювань радіоактивності гірських порід і руд по гамма-випроміненню при радіометричній зйомці місцевості. Модифікація приладу СРП-88Н1 застосовується для виміру радіоактивності при каротажі свердловин і шпурів глибиною до 1000 м. Прилад виготовлено вібростійким і герметичним. Він складається з пульту УИК-01Н (габаритні розміри 210 × 100 × 85 мм) та блоку детектування (габаритні розміри для СРП-88Н - 50 × 191 × 430 мм, для СРП-88Н1 - 28 × 1275 мм), підстикова-ного до пульту кабелем довжиною 1,5 м для СРП-88Н и 1000 м для СРП-88Н1 (рис. 9.6). В якості детекторів у приладі використані кристали йодистого натрію.

Живлення приладу СРП-88Н здійснюється від чотирьох 343-х елементів, час роботи 100 годин, приладу СРП-88Н1 - від зовнішнього джерела живлення напругою від 11 до 15 В.

При роботі з приладом в режимі пошуку зміни інтенсивності гамма-випро-мінення треба фіксувати по стрілочному індикатору, для чого перемикач ДІАПАЗОН

встановити в положення, при якому стрілка індикатора знаходиться в межах від однієї третини до кінця шкали, більш точні покажчики знімають з цифрового табло.

Рис. 9.6 - Сцинтиляційній прилад геологорозвідувальний СРП-88Н:

1 - блок детектування; 2 - ручка блоку детектування;

3 - з’єднувальний кабель; 4 - блок УИН 01Н;

5 - перемикачі; 6 - шкали приладу

Експозиція в положеннях перемикача ДІАПАЗОН «0,1» і «0,3» дорівнює 10 с, а в положеннях від «1» до «30» - 1 с. При вимірюванні фіксують не менше трьох покажчиків і вираховують середнє арифметичне. Необхідний поріг звукової сигналізації для піддіапазонів встановлюється перемикачем ПОРІГ.

Радіометр « ПРИПЯТЬ » призначений для контролю радіаційної обстановки в місцях мешкання, перебування та роботи населення. За допомогою радіометра можна вимірювати: 1) величину зовнішнього гамма-фону; 2) забруднення радіо­активними речовинами житлових і виробничих приміщень, будівель, споруд, одягу, території, поверхні грунту, транспортних засобів; 3) вміст радіоактивних речовин в ЕД продуктах харчування. Діапазон вимірювання потужності експозиційної дози (ЕД) гамма-випромінювання від 0,01 до 20,00 мР/год.; потужності еквівалентної дози (ПЕД) гама-випромінювання від 0,1 до 200,0 мкЗв/год.; питомої активності від 1 × 10-⁷ до 2 × 10-⁵. Час встановлення робочого режиму - не більше 5 с. Час встановлення покажчиків при вимірах: 1) ЕД, ПЕД і щільності потоку - 20 або 200 с; 2) питомої активності - 10 або 100 хв.

Джерело живлення - батарея типу «КОРУНД» або зовнішнє джерело напругою 4,7 або 12 В. Радіометр (рис. 9.7) виконаний у вигляді портативного цифрового приладу в прямокутному пластмасовому корпусі, розміром 146 × 73 × 37 мм, вагою

0,3 кг.

В якості детектора бета- і гамма-випромінювання в радіометрі використо-вується лічильник типу СБМ-20, в якому при появі іонізуючих випромінювань або гамма-квантів виникає електричний розряд, який формує імпульси напруги, що перетворюються в цифрову інформацію і відображаються на рідинно-криста-лічному індикаторі.

На передній і нижній торцевих стінках приладу розміщені органи керу­вання: вмикач живлення; кнопка контролю напруги (КП); перемикач виміру гама-і бета-випромінювання (γ - β), перемикач виду вимірюваної ПЕД (Н-X); перемикач виду вимірюваної величини щільності потоку або питомої активності (γ - А_т); пере­микач меж виміру; перемикач часу встановлення покажчиків; вимикач звукового сигналу; роз’єм для підключення зовнішнього джерела живлення. На задній стінці розміщені кришка-фільтр і кришка відсіку для батареї.

Рис. 9.7 - Радіометр «ПРИПЯТЬ»

Перед початком роботи з радіометром треба встановити батарею (або під­ключити прилад до зовнішнього джерела живлення). Включити радіометр пере­микачем «Живлення». Для контролю величини напруги натиснути на кнопку КП і прочитати цифрові покажчики напруги на індикаторі.

Потужність дози гамма-випромінювання при встановленій кришці фільтру γ. Перед виміром потужності ЕД перемикачі на передній панелі встановлюють в положення: РЕЖИМ - γ, Н-X-X; ПРЕДЕЛ - нижнє положення; ВРЕМЯ - 20 с

(нижнє положення); включити радіометр, через 20 с прочитати покажчики приладу в мР/год. При вимірюванні ПЕД перевести перемикач Н-Х в положення Н і про­читати покажчики приладу в мкЗв/год.

Для оперативного пошуку на місцевості дільниць рекомендується викорис­товувати звуковий сигнал, частота якого пропорційна потужності дози.

При вимірюванні радіоактивного забруднення бета-частинками необхідно спочатку провести заміри із закритою кришкою-фільтром на відстані 1-2 см від поверхні, яка перевіряється, а потім повторити виміри із знятою кришкою на тій же відстані. Перемикачі на передній панелі встановити: РЕЖИМ - β; Н-Х -аби яке; ПРЕДЕЛ - нижнє положення; ВРЕМЯ - 20 с (нижнє положення); γ - А_м -А_м. Для отримання величини радіоактивного забруднення поверхні необхідно від покажчиків приладу зі знятою кришкою відняти покажчики приладу із закритою кришкою. Питому активність бета-випромінювальних нуклідів у продуктах харчу-вання і других пробах зовнішнього середовища вимірюють в пластмасовій кюветі при знятій кришці-фільтрі. Одиниця виміру - кюрі на кг (Кі/кг).

Продукти харчування, що досліджуються, готують в тому вигляді, в якому будуть вживатися (ретельно вичищені, вимиті, зварені і т.п.). Пробу треба про­пустити через м’ясорубку, нарізати або нашинкувати.

Перемикачі на передній панелі втановити: РЕЖИМ - β; γ-А_м - А_м; ПРЕ-ДЕЛ - нижнє положення; ВРЕМЯ - 100 хв. (верхнє положення); Н-Х - аби яке. Встановити радіометр зі знятою кришкою-фільтром на підготовлену чисту кювету, включити його і зробити через 100 хв. зчитування трьох послідовних покажчиків фону й визначити середній покажчик.

Помістити в кювету підготовлену пробу (нижче країв кювети на 3 см) і через 100 хв. Зняти три послідовні покажчики й вирахувати середній.

Для оперативного виміру перемикач ВРЕМЯ перевести в нижнє положення і виміри проводити через 10 хв., але при цьому збільшиться похибка виміру.

Прилади дозиметричного контролю

Комплект індивідуальних дозиметрів ДП -22 В (рис. 9.8) призначений для вимірювання індивідуальних доз гамма-вимірювання. Він складається із зарядного

приладу ЗД-5 і 50 дозиметрів ДКП-50-А. Основні технічні дані:

1. Дозиметри ДКП-50-А вимірюють індивідуальні дози гамма-вимірювання в діапа-зоні від 2 до 50 Р.

2. Похибка вимірювання ±10%.

3. Саморозряд дозиметрів у нормальних умовах не перевищує двох поділок за добу (4 рентгени).

4. Тривалість безперервної роботи зарядного пристрою з одним комплектом свіжого живлення не менше 30 годин.

Рис. 9.8 – Комплект індивідуальних дозиметрів ДП-22В:

1 – кришка корпусу; 2 – дозиметр на підзарядці;

3 – блок живлення; 4 – блок перевірки і зарядки дозиметрів;

5 – потенціометр; 6 – корпус приладу; 7 – індивідуальні дозиметри

Підготовка ДП-22В до роботи складається з його зовнішнього огляду, пере-вірки комплектності і заряду дозиметрів. Порядок зарядки дозиметрів: 1) вставити в зарядний пристрій джерела живлення, дотримуючись полярності; 2) перевірити положення нитки, якщо вона перекошена, провернути окуляр, попередньо вивер-нувши ковпачок; 3) відгвинтити захисну оправу дозиметра і захисний ковпачок зарядного гнізда ЗД-5; 4) ручку потенціометра повернути вліво до упору; 5) дози-метр вставити в зарядне гніздо зарядного пристрою, при цьому включається під-світка зарядного гнізда; 6) спостерігаючи в окуляр, легко натиснути на дозиметр і, повертаючи ручку потенціометра вправо, вивести зображення нитки на шкалі дозиметра на «0», при цьому нитка повинна рухатись справа наліво (від 50 Р до 0); 7) перевірити положення нитки на денне світло, навернути захисну оправу дозиметра й ковпачок зарядного гнізда. Показники знімають, спостерігаючи через окуляр за

положенням нитки на шкалі. При експлуатації дозиметрів необхідно обережно користуватись ними, зберігати від різких ударів.

Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-1 (рис. 9.9) призначений для вимі-рювання доз гамма-нейтронного випромінювання, що поглинаються. У комплект входить 10 вимірювачів доз і зарядний пристрій ЗД-6.

Основні технічні дані:

1) діапазон вимірювання від 20 до 500 рад;

2) похибка вимірювань не перевищує ±20%;

3) саморозряд дозиметра не перевищує за 24 години 1 поділки (20 рад), за 6 діб – 2 поділки;

4) комплект забезпечує дієздатність в інтервалі температур від -50 до +50 °С;

5) за один цикл забезпечується зарядка не менше 10 дозиметрів, розряд-жених не більше, ніж на 30% шкали.

Рис. 9.9 – Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-1

Принцип роботи дозиметра полягає в наступному: при дії іонізуючого ви-промінювання на заряджений дозиметр в об’ємі іонізаційної камери виникає іоні-заційний струм, що зменшує потенціал конденсатора та іонізаційної камери. Змен-шення потенціалу пропорційно дозі опромінювання. Вимірювання потенціалу про-водять за допомогою малогабаритного електроскопа, який розміщений всередині іонізаційної камери. Відхилення рухомої системи електроскопа-платинованої нитки вимірюють за допомогою відлікового мікроскопу зі шкалою, відградуйованої в радах.

Зарядний прилад не має хімічних джерел живлення. Принцип роботи ЗД-6 полягає в перетворенні механічної енергії (стискання п’єзоелементів) в електричну. Його можна використовувати для зарядки дозиметрів ДКП-50, ДК-02.

Підготовка до роботи включає зовнішній огляд, перевірку комплектності приладу і заряд дозиметрів. Порядок зарядки дозиметрів:

- встановити ручку зарядного пристрою проти годинникової стрілки до упору;

- вставити дозиметр в зарядно-контактне гніздо ЗД-6 і направити зарядний прилад дзеркалом на зовнішнє джерело світла, прагнучи максимального освіт-лення шкали;

- натиснути на дозиметр і, спостерігаючи в окуляр, обертати ручку ЗД-6 за годин-никовою стрілкою до тих пір, поки зображення нитки не встановиться на «0», після цього вийняти дозиметр з гнізда;

- перевірити положення нитки на світло: воно повинно бути на «0».

Вимірювач дози ІД -11 (рис. 9.10) призначений для вимірювання дози гамма-нейтронного опромінення особового складу. ІД-11 використовується для індиві-дуального контролю опромінювання, який проводиться з метою отримання даних для оцінки ступеня тяжкості променевих уражень при обстеженні уражених на етапах медичної евакуації. ІД-11 складається з індивідуальних вимірювачів дози й вимірювального приладу (ВП).

Рис. 9.10 - Вимірювач дози ІД-11:

1 - вимірювальний прилад; 2 - індивідуальний вимірювач дози

Основні технічні дані приладу:

1) діапазон вимірювання від 10 до 1500 рад;

2) похибка вимірювань ±15%;

3) зберігає можливість визначення набраної дози протягом місяця;

4) час вимірювання дози (ВП) не перевищує 30 с;

5) живлення 220 В.

В ІД-11 використаний метод дозиметрії, що базується на явищі радіо-фото-люмінесценції.

Комплект індивідуальних дозиметрів ДК -0,2 (рис. 9.11) призначений для визначення доз опромінення осіб, які працюють в умовах радіоактивного випро-мінювання або пов’язаних з радіоактивними речовинами. Складається із зарядного пристрою ЗД-4 і 10-ти прямопоказуючих дозиметрів ДК-0,2.

Рис. 9.11 – Комплект індивідуальних дозиметрів ДК-0,2

Основні технічні дані:

1. Дозиметри вимірюють дози гамма-випромінювання в діапазоні від 0 до 200 мР.

2. Саморозряд дозиметра не перевищує 10% діапазону шкали за 24 години.

3. Вага зарядного пристрою з джерелом живлення близько 1,6 кг.

За принципом дії та конструкції дозиметри ДК-0,2 аналогічні дозиметрам ДКП-50 (ИД-І).

Порядок зарядки дозиметрів ДК-0,2:

1. Відгвингити нижній ковпачок дозиметра і захисний ковпачок зарядного гнізда ЗД-4.

2. Ручку потенціометра повернути вліво до упору.

3. Включити підсвітку зарядного гнізда.

4. Дозиметр вставити в гніздо.

5. Спостерігаючи в окуляр, повертати ручку потенціометра вправо доти, поки зображення нитки на шкалі дозиметра не перейде приблизно на

дві поділки лівіше нуля. Після цього вийняти дозиметр і доторкнутись металевим предметом до центрального контакту дозиметра.

6. Перевірити положення нитки на світло: при вертикальному положенні

вона повинна стояти на нулі. При необхідності - повторити процес за­рядження ще раз.

7. Завернути нижній ковпачок дозиметра. Вимкнути зарядний пристрій.

Блок 6.2. Лекція № 10. Прилади хімічної розвідки

План

1. Методи виявлення СДОР.

2. Військовий прилад хімічної розвідки.

3. Аналізатори й сигналізатори аміаку і хлору.

1. Методи виявлення СДОР

Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) в повітрі, на місцевості, техніці, обладнанні, одязі виявляють за допомогою приладів хімічної розвідки або шляхом взяття проб для подальшого аналізу в спеціальних хімічних лабораторіях. Токсич­ність сучасних СДОР настільки висока, що спроба виявлення їх за допомогою органів чутливості може призвести до значного ураження, крім того в багатьох СДОР відсутні запах і колір.

Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) та інші небезпечні гази, що викорис-товуються в промисловості, наведені в табл. 10.1:

Таблиця 10.1

№ п/п 2 3 4 5 6	Назви СДОР	Формула	Межа допустимої концентрації (мг/м^3)
Кисень	О 2
Монооксид вуглецю	СО
Сірководень	H 2 S
Діоксид сірки	SO 2
Монооксид азоту	NO
Діоксид азоту	NO 2

Продовження табл. 10.1

	Аміак	NH 3
Синильна кислота	HCN
Хлор	Cl 2	0,5
Фтор	F 2	0,1
Бром	Br 2	0,1
Діоксид хлору	ClO 2	0,1
Фосфористий водень	PH 3	0,1
Арсеністий водень	AsH 3	0,05
Кремневодень	SiH 4
Диборан	B 2 H 6	0,1
Селеноводень	H 2 Se	0,05
Діоксид вуглецю	CO 2
Етиленоксид	EO/C 2 H 4 O
Вінілхлорид	C 2 H 3 Cl
Пропиленлксид	C 3 HCO	2,5
Бутадієн	CH 2 - CHCH - CH 2	15/5
Ацетальдегід	CH 3 CHO
Ізопропанол	(CH 3) 2 CHOH
Метанол	CH 3 OH
1-хлор 2, 3-екопсипропан	C 2 H 3 OCH 2 Cl
Етанол	C 2 H 5 OH
Формальдегід	HCHO	0,5
Вінілацетат	H 2 C = CHOOC - CH 3
Бутилактилат	C 2 H 3 COOC 4 H 9
Етилакрилат	C 2 H 3 COOC 4 H 5
Стирол	C 6 H 5 CHCH 2
Дістилефір	(C 2 H 5) 2 J
Тетрагідрофуран	C 4 H 8 O
Фосген	COCl 2	0,1

В основу дії приладів хімічної розвідки покладені наступні методи вияв-лення СДОР: хімічний, біохімічний, фізичний і фізико-хімічний.

Для виявлення та індикації СДОР у нестаціонарних (польових) умовах частіше застосовують хімічний метод, що базується на взаємодії СДОР зі спеціально підібраними речовинами (реактивами), в результаті чого утворюються сполуки, які мають визначене забарвлення. Факт появи такого забарвлення свідчить про наявність певного типу СДОР. Порівнюючи щільність забарвлення реактиву зі спеціально підібраними кольоровими еталонами на папері, можна робити висновок про концентрацію СДОР або ступінь зараженості повітря.

Деякі (особливо фосфорорганічні) СДОР мають настільки високу токсич-ність, що можуть завдати ураження при концентраціях, які не можуть бути визна-чені польовими хімічними методами. У цьому випадку застосовують біохімічний метод, що послідовно використовує два біохімічні реактиви. Про наявність СДОР робиться висновок, як і при хімічному методі, за зміною забарвлення реактивів.

В основі фізичного методу виявлення СДОР лежить явище світіння молекул СДОР при опроміненні їх світлом визначеної довжини хвилі. Практичне застосу-вання цього методу в польових умовах ускладнюється необхідністю створення малогабаритних випромінювачів і приймачів випромінювання. Але даний метод вважається перспективним внаслідок своєї високої чутливості.

Фізико - хімічний метод виявлення СДОР базується на зміні поверхневих властивостей напівпровідникових матеріалів під впливом парів СДОР. Ступінь зміни поверхневих властивостей може бути виміряний, а за ним оцінена концен-трація парів.

2. Військовий прилад хімічної розвідки

Військовий прилад хімічної розвідки – ВПХР призначений для визна-чення наявності в повітрі, на місцевості, бойовій техніці та іншому обладнанні бойових отруйних речовин і СДОР (рис. 10.1).

ВПХР складається з корпусу 1 з кришкою 2 і розміщених в них ручного насоса 3, паперових касет з індикаторними трубками 4, протидимових фільтрів 5, насадки до насосу 6, захисних ковпачків 7, ліхтарика 8, пальника 10, патронів 9 до неї. Крім того, до комплекту приладу входять: лопатка, інструкція і пам’ятка по роботі з приладом. Для носіння приладу є плечовий пасок 11.

При прокачуванні ручним насосом зараженого повітря через індикаторні трубки в них змінюється забарвлення наповнювача під дією отруйних речовин. За зміною забарвлення наповнювача та її інтенсивністю судять про наявність СДОР та його приблизну концентрацію. У насосі є пристрій для відкриття індикаторних трубок і розбиття ампул в них.

Індикаторні трубки являють собою запаяні скляні трубки, всередині яких

розміщений наповнювач і скляні ампули з реактивами (індикаторні трубки з одним жовтим кільцем ампул не містять).

Рис. 10.1 – Військовий прилад хімічної розвідки – ВПХР: 1 – кришка; 2 – корпус; 3 – насос; 4 – касети з індикаторними

трубками; 5 – насадка до насосу; 6 – захисні ковпачки;

7 – протидимні фільтри; 8 – ліхтарик; 9 – патрони для грілки;

10 – грілка; 11 – пасок для носіння приладу

Кожна індикаторна трубка має умовне маркування у вигляді кольорових кілець, що показують, для виявлення яких СДОР вона призначена, деякі з них на-ведені в табл. 10.2.

Таблиця 10.2

Типи індикаторної трубки	Маркування	ОР,які визначаються трубкою
ІТ-44 Червоно кільце і крапка Зарин, зоман, V-гази
ІТ-45	Три зелених кільця	Фосген, дифосген, синильна кислота, хлорціан
ІТ-36	Одне жовте кільце	Іприт
ІТ-46	Одне коричневе кільце	Бі-зет
ІТ-47	Три білих кільця	Сі-Ес
ІТ-28	Три червоних кільця	Окис вуглеводню

При роботі з приладом особливу увагу звертають на придатність індика-торних трубок. Індикаторна трубка не придатна до роботи, якщо строк придатності закінчився, відламані один або обидва кінця трубки, розбита ампула, наповнювач пересипається по трубці, виникла зміна кольору наповнювача трубки з одним жовтим кільцем з жовтого до оранжевого, змінився колір рідини ампули в трубці з трьома зеленими кільцями до жовтої, змінився колір рідини в нижній ампулі

трубки з одним червоним кільцем і червоною точкою до рожевої або червоної. Придатність індикаторних трубок з трьома зеленими кільцями та з одним жовтим кільцем після закінчення строку придатності визначається за допомогою комплекту контрольних трубок ККТ-2 відповідно до інструкції по його використанню. По закінченні гарантійного строку визначення придатності індикаторних трубок з одним червоним кільцем і червоною точкою проводять в лабораторіях.

Виявлення невизначених отруйних речовин в повітрі виконують в такій послідовності: спочатку заражене повітря індикують трубками з червоним кільцем і червоною точкою, потім трубкою з трьома зеленими кільцями і в останню чергу трубкою з жовтим кільцем.

Порядок роботи з трубками з червоним кільцем і червоною точкою: а) при визначенні СДОР в небезпечних концентраціях необхідно взяти дві трубки – одну для визначення СДОР (дослідна), другу – контрольну; б) надрізати їхні кінці і від-крити трубки за допомогою ампуловідкривача насоса з маркуванням, яке відповідає маркуванню індикаторної трубки; в) розбити верхні ампули обох трубок; взяти трубки за кінці з маркуванням і енергійно, стряхнути їх 2-3 рази; г) контрольну трубку розмістити в штатив (у правій стороні кришки приладу), повітря через неї не прокачувати; д) вставити дослідну трубку немаркованим кінцем в насос і про-качувати через неї повітря, зробивши 5-6 накачувань насосом (рис. 10.2).

Дата добавления: 2014-01-05